|
“Мафія жебраків” або злочинні групи псевдобідних, які використовують куплених, викрадених, “взятих напрокат” у батьків-алкоголіків дітей, заробляють на цьому величезні гроші. Тож, не давайте милостиню таким “матерям”, бо ж таким чином ви стаєте співучасниками нелюдського злочину.
Сьогодні жебракування перетворилося на вид діяльності, що має свою організацію. Збирання милостині стало бізнесом, а діти — його інструментом. Звичайно, коли ви бачите сплячу дитину на руках “промисловця-жебрачки”, не здогадуєтеся, що малюк спить увесь день тому, що його спеціально напоюють снодійним, алкоголем чи наркотичними речовинами, щоб не заважав заробляти гроші. І він має шанс вижити лише в тому випадку, якщо потрапить до лікарні.
Вівторкове прес-засідання було присвячене саме цій тематиці. Йшлося також про неблагополучні сім’ї, з яких діти тікають у пошуках кращого життя. Та, на жаль, вони стають жертвами вуличної злочинності, безвихідь змушує їх бродяжити, жебракувати, та красти.
Начальник служби у справах неповнолітніх Закарпатської ОДА Світлана Якімеліна поділилася досвідом, отриманим на Міжнародній конференції, присвяченій темі захисту дітей, і навела цифри й дані щодо кількості неповнолітніх осіб, притягнутих до відповідальності, та дітей, влаштованих у притулки для неповнолітніх в області.
Василь Фединець, начальник кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України в Закарпатській області повідомив про стан дитячої злочинності, заходи щодо захисту дітей міста, а також про виявлення та притягнення до відповідальності дорослих осіб, які втягують дітей у протиправну діяльність, зокрема жебракування. Основним відпрацюванням у цьому плані є проведення рейдів у місцях найбільшого скупчення людей, тобто ринків, вокзалів, а з настанням літнього періоду навіть і вулиці.
Не менш важливою є робота психологів, що допомагають таким підліткам пройти реабілітацію, спрямувати їхнє життя в правильне русло. Особливо це стосується дітей з притулків, де, на жаль, вони не дуже довірливо йдуть на контакт з фахівцями.
Про роботу та будні Центру опіки дитини поділився директор Валерій Валько, а Василь Цогла, директор обласного притулку для неповнолітніх розповів про долю дітей, які потрапляють до них з вулиць.
Порушувалося також питання створення будинків сімейного типу. Подібних в області таких уже є декілька, зокрема в Ужгороді — два. Це мало, але є сподівання, що їх кількість зростатиме.
|
|
