|
| |
 |
|
 |
|
Проблеми ромів обговорювали за “круглим столом” у малому залі міськвиконкому |
|
 |
Додано 18.06.2007
|
|
|
Заступник начальника управління освіти Богдан Кіштулинець підкреслив, що законодавство не передбачає ведення обліку національностей. І освітяни ставлять однакові вимоги до всіх учнів, незалежно від кольору шкіри та соціального стану. На сьогодні в ужгородських школах навчається 131 ромська дітина і вони, як і інші школярі, отримують однакові знання. Найпроблемнішим є те, що саме вони, не маючи належного виховання, є недисциплінованими, а це тягне за собою пропуски уроків та інші прояви безвідповідальності.
Представники ромських культурно-національних товариств висловлювали свої обурення щодо упередженого ставленння до їхніх дітей з боку правових органів. Йосип Адам погодився з думкою освітян у тому, що ромські діти неспроможні охопити шкільну програму. Зокрема Борис Бочко сказав, що їхнє товариство (всього ромських організацій в Ужгороді є 18) три роки тому виграло грант з Канади на будівництво дошкільного закладу. Кошти ж ці — цільові, і їх не можна спрямувати на щось інше, хоча така потреба є.
Усе ще актуальним залишається питання паспортизації ромів. Якщо ж уже є паспорт, то неможливо зробити відмітку про прописку. Крім того, на засіданні торкалися проблеми працевлаштування ромів. Зрозуміло, що їм важко знайти роботу, але стати на облік у центрі зайнятості вони могли б. Це хоч частково покращило б матеріальне становище в сім’ях, допомогло б уникнути жебракування. Та коло замикається: на облік стати можна лише за наявності паспорта та прописки.
Аладар Адам від імені “Романі Яг” та інших національно-культурних меншин міста сказав, що порівняно з іншими містами України в Ужгороді вони найактивніше проводять роботу серед ромської молоді, але підтримка їм потрібна.
|
|
 |
|
|
|
|
|
