|
17 квітня в Ужгородській міській раді пройшло засідання «круглого столу» з лідерами ромських громадських організацій».
Обговорювали проблеми в освітній сфері, медицині, соціальному захисті.
Депутат міськради від мікрорайону Радванка Юрій Мандич наголосив, що більшість ромів не можуть оформити субсидії, бо не мають на своє житло належних документів, свідоцтв на право власності. Тільки на Радванці в Ужгороді близько 100 таких будинків.
Міський голова Віктор Погорєлов наголосив, що це питання треба вирішувати якомога швидше, тому домовилися, що підготують з цього приводу звернення з конкретними пропозиціями до Кабміну, він обговорить їх із головою Закарпатської обласної адміністрації Василем Губалем і скерують центральній владі для прийняття рішень.
Начальник міського відділу охорони здоров’я Василь Решетар зазначив, що в Ужгороді медики для ромсього населення часто роблять навіть більше, ніж для всіх інших. Однак безкоштовна медицина це міф і такої не буде – на цьому наголошує навіть Президент України Петро Порошенко.
Одна з представниць ромських організацій відзначила, що 2 роки тому була досягнута домовленість з міською владою щодо «швидкої допомоги» і відтоді медики приїздять за викликом буквально за 5 хвилин. Також мобільні пункти для флюорографії – автобуси з рентгеном відправляють саме для оглядів ромського населення.
Проте захворюваність на туберкульоз залишається серед ромів дуже високою. Одна з представниць ромських організації розповіла, що ліки в тубдиспансері є для всіх, безкоштовні, дуже хороше ставлення медиків, але чимало ромів не завершують лікування, втікають з лікарні і за останні 2 роки саме через це чимало, зокрема і молодих ромів, померли.
Начальник міського управління освіти Оксана Бабунич зазначила, що оскільки діти ромів здебільшого не ходять у садочки, потрібно, щоб лідери ромських організацій допомагали сформувати списки тих, хто піде в 1-ий клас у новому навчальному році – це допоможе організувати навчальний процес. Наприклад, торік в одній із ромських шкіл сформувалися два перші класи, а це вимагає організації навчання у дві зміни, планування бюджетних витрат тощо.
Лідерів ромів просили слідкувати, щоб усім новонародженим батьки оформляли документи, бо у 30-40% дітей, які приходять до 1 класу, немає навіть свідоцтва про народження.
Ішлося і про те, що ромів у старших класах школи – 10-11 -- практично немає. Але принаймні щодо 9-класників потрібно прослідкувати, аби вони прийшли на державну підсумкову атестацію, яка незабаром розпочнеться, інакше не отримають документ про освіту.
Керівник міської освіти також повідомила, що на одного учня ромської школи передбачено аж ніяк не менше коштів, ніж в інших навчальних закладах.
Зараз видатки на кожного учня ідуть із державного бюджету, діє принцип гроші ходять за дитиною, тобто якщо дитина змінює школу – туди ж скеровуються і передбачені на неї гроші.
В Ужгороді в 13-ій школі (де навчаються ромські діти) на одного учня фінансування близько 5,3 тисячі на рік. У 14-ій, теж ромській школі, – більше 7 тисяч. Для порівняння – в найбільшій школі Закарпаття, яка знаходиться в Ужгороді, – ЗОШ №8 -- 6,149 грн. в рік на дитину. А в ужгородському НВК «Горяни» -- більше 12 тисяч гривень.
Лідери ромських організацій просили подібні зустрічі з представниками міської влади організовувати частіше, а керівники управлінь і відділів неодноразово підкреслювали лідерам ромських організацій: є проблеми – звертайтеся.
Міський голова Віктор Погорєлов нагадав, що він завжди приймає усіх, кому потрібно щось вирішити, і запрошує й ромських лідерів з кожної важливої проблеми звертатися безпосередньо до нього. «Заходьте, я ж завжди готовий допомогти!», – запросив Віктор Погорєлов. |
|
