|
Сьогодні заступник міського голови Ужгорода Іван Шкрита провів нараду з виробниками хліба. Розмову перевели у формат «круглого столу»: «Я аж ніяк не збираюся когось до чогось змушувати. Хочу почути про ваші проблеми і порадитися, як нам спільно діяти, щоб ужгородці мали можливість купувати дешевший хліб», -- наголосив Шкрита.
Виробники запевняли, що споживачі хочуть купувати хай і дорогий, але тільки якісний та свіжий хліб, буханки порізані і в надійних та естетичних пакетах. Що навіть кожна самотня бабуся-пенсіонерка воліє купити невелику свіжу булочку щодня, аніж буханку на 3 дні.
Нарікали також на постійне подорожчання газу та електроенергії, яке впливає на вартість хліба, необхідність піднімати своїм працівникам зарплати, мати прибуток, бо ж чого інакше взагалі чимось займатися, на те, що мають іще чималі запаси борошна, купленого на хвилі різкого подорожчання за значно вищою, ніж зараз, ціною. У місті вже давно немає єдиного потужного виробника хліба, працює багато невеликих пекарень, також привозять хліб з інших районів області, відтак усі розвозять свою продукцію лише по 10-20 буханок на кожну з точок продажу.
Піднімають ціни, за словами пекарів, і ужгородські продавці, які ставлять велику націнку, і виробники пакетів. Наприклад, представниця однієї з пекарень запевнила, що вони не можуть придбати якісні кульки для пакування хліба дешевше, ніж по 1,2 грн.
Заступник міського голови зазначив, що закарпатська фірма «Влад», звідки більшість виробників і беруть муку, готова відпускати І сорт за 4,9 грн., нижчі сорти – ще дешевше. А міська влада може винести на розгляд депутатів питання про дотацію виробникам, аби вони постачали в достатній кількості соціальний хліб. При цьому соціальний – не означає поганої якості, а тільки вироблений без додавання яєць, маргарину і цукру і вагою не менше 600 грамів. Також зазначив, що продавців, які не знають міри в накручуванні цін, обов’язково перевірять контролюючі органи, до яких звернеться він особисто.
Під час дискусії від пекарів звучали пропозиції, що краще запроваджувати не дотацію виробникам, бо їх багато і дрібних, а скерувати кошти на адресну допомогу, наприклад, пенсіонерам. Їх в Ужгороді, до речі, близько 23 тисяч.
Іван Шкирта розповів про досвід Києва, де малозабезпеченим, пенсіонерам дають соціальні картки, за якими можна купувати не лише хліб, а й інші продукти першої необхідності за нижчими цінами. Відтак визначеним реалізаторам таких товарів міська влада, за відповідно прийнятою програмою, дає компенсацію.
Підсумовуючи проведену зустріч, Іван Шкирта наголосив: «Ми започаткували діалог, хотілося почути наших партнерів у цій справі – виробників хліба. Поки що готуємо пропозиції, напрацювання і, переконаний, дійдемо до спільного знаменника. Сподіваюся, за місяць-півтора ужгородці відчують, що ми змогли зробити, аби в нинішній важкий час хліб був доступним».
|
|