| |
 |
|
 |
|
Уперше в Ужгороді збиралися нейрохірурги різних країн щоб поділитися досвідом |
|
 |
Додано 08.10.2007
|

|
|
З 3 по 5 жовтня в Ужгороді відбулася перша науково-практична школа для неврологів “Карпатські читання”, яка проходила під егідою Міністерства охорони здоров’я України, Ужгородського національного університету, Закарпатського центру нейрохірургії та неврології й Української Асоціації боротьби з інсультом.На пленарному засіданні в драмтеатрі зібралися близько 300 учасників з України, Росії, Чехії та Австрії. Основними темами семінару були сучасний стан проблеми існульту та особливості клінічних досліджень у неврології. Також до програми входило проведення майстер-класу “Больові синдроми обличчя — сучасний стан проблеми”.
До початку семінару відбулася прес-конференція, в якій взяли участь голова Національного комітету з охорони здоров’я при Президенті України Микола Поліщук, віце-президент Асоціації, керівник обласного центру нейрохірургії Володимир Смоланка та головний невролог Санкт-Петербурга, завідуючий кафедрою неврології й нейрохірургії Академії російських наук, професор Олександр Скоромець.
Зокрема Микола Поліщук сказав, що нині інсульт є дуже поширеною хворобою не лише серед літніх людей, а й молодого покоління. Інсульт насамперед спричиняють гіпертонічна та серцеві недуги, а також діабет; не останню роль відіграє й тютюнопаління. На сьогодні нараховується приблизно 160 тисяч українців, котрі перенесли інсульт. Залежно від його форми 50 відсотків із них помирають протягом року, а 50 — залишаються інвалідами. Закарпаття, на відміну від інших регіонів України, має кращий показник: тут зафіксовано таких хворих удвічі менше. Це зумовлено багатьма факторами: належним медичним обслуговуванням, профілактичними заходами та наявністю висококваліфікованих фахівців у цій галузі.
Володимир Смоланка також акцентував на здоровому способі життя. Він сказав, що задоволений динамікою розвитку нейрохірургії на Закарпатті, але не міг не поділитися й проблемами у цій галузі — нестачею грошей на медикаментозне забезпечення та потребою в оновленні апаратури.
Цікавою виявилося повідомлення російського професора Олександра Скоромця про те, що переважна більшість санкт-петербурзьців, котрі хворіють на інсульт, пережила блокаду, що має особливі наслідки. Він багато років консультує лікарню саме з цією категорією людей і має свої методи лікування. І хоча зараз у Росії посилено увагу до цього захворювання (виділено 316 млн. рублів), він сказав, що саме радянська система охорони здоров’я, яка займала перше місце у світі була кращою, чим зараз жодна країна колишнього союзу похвалитися не може. |
|
 |
|

|
|
|
|