|
Як іде доведення до ладу теплопостачання у місті, які зміни чекають на нас у цьому плані, чому подекуди виникають проблеми з електроенергією та чи стане темної пори світліше на наших вулицях — про це та інше говорив з журналістами на четверговій прес-конференції перший заступник міського голови Володимир Бобков.
Тепло є, але проблеми — теж
Уже майже за традицією головною темою стало теплопостачання. Бо хоч усі котельні запрацювали (останню, на Щедріна, всього з 20-ма споживачами, мали запустити якраз того дня), проблем залишається чимало. Наразі комунальники займаються ліквідацією проривів, що виникають то тут, то там. Володимир Бобков зізнається: ті роботи, які виконуються зараз, мали бути проведені ще у вересні, під час 72-годинного пробного запуску. Виявлені недоліки в такому випадку можна було б спокійно усунути до старту опалювального сезону. Але ось уже багато років цього не дозволяє зробити одна об’єктивна причина — відсутність лімітів на газ. Їх доводиться вибивати і випрошувати — через горезвісні борги. Хоча в ідеалі котельні мали б працювати і влітку, на гаряче водопостачання, тоді взагалі ніяких авралів не виникало б. А вже звична для нас “рвана” підготовка призвела до того, що деякі об’єкти доводилося запускати і зупиняти до десятка разів! Так, серйозні прориви були на найбільших ужгородських котельнях — по вул. Заньковецької і Минайській, та й на інших. До речі, по місту було чимало випадків, коли неполадки в системі ЦТП спричинили неякісно виконані роботи зі встановлення автономного опалення. Кілька квартир навіть залило, у багатоповерхівках доводилося зупиняти теплопостачання для усунення проблем. У таких випадках відповідальність перед “затопленими” сусідами несуть власники квартир, котрі найняли “лівих” майстрів для від’єднання від ЦТП. Втім, Володимир Олександрович вважає, що в найближчі 2—3 дні ситуацію вдасться стабілізувати.
Тим часом проблемними залишаються 8 будинків на Шумній-Острівній. Для них закінчується будівництво котельні, ще цього тижня її мають здати в експлуатацію. Зводяться окремі котельні і для музучилища та університетських корпусів у районі Кафедрального собору. Там кошти є, але організація — виконавець робіт не дотрималася обіцяних строків.
Перспективи далекі й близькі
Міська влада хотіла б наступного року всю бюджетну сферу автономізувати. Правда, це величезна робота, пов’язана з багатьма труднощами, зокрема з тендерними процедурами. Зараз усі бюджетні організації отримали завдання замовити проектну документацію на облаштування індивідуальних котелень. Тендери почнуться вже з січня, щоб по завершенні опалювального сезону можна було починати будівництво. Три котельні — для 1-ї і 7-ї шкіл та 16-го дитсадка — зведуть ще цьогоріч, у найближчі півтора місяця, причому працюватимуть вони не на газі, а на електроенергії (для ЗОШ №1 і садочка) та відходах деревини (для ЗОШ №7). Оцінивши ефективність їхньої роботи, міська влада прийматиме рішення, які котельні встановлювати в подальшому. Відійти від монополії газу змушують реалії: ціна блакитного палива прогнозовано зросте найближчим часом (якщо на кордоні з Україною вона становитиме 150 дол. за тисячу кубів, то з ПДВ й іншими накрутками у підсумку вийде за 200 дол. А теплопостачальним організаціям навіть за нинішніх цін його продають по 1026 грн.!), і цей процес триватиме. Використання газу стає дуже дорогим задоволенням. В Угорщині, наприклад, він доходить до 500 дол. за тисячу куб.м, через кілька років ця перспектива чекає й на нас, отож варто залучати альтернативні види енергоносіїв, щоб не потрапити в залежність. До речі, у три зазначені котельні вкладаються приватні гроші, тому тендерів проводити не треба, а значить, на середину січня вони реально мають запрацювати. І цілком можливо, що “приватне” тепло виявиться навіть дешевшим за комунальне.
Щоб вирішити проблему тепла комплексно, з усіх бюджетних установ зібрана інформація про стан внутрішніх мереж, вікон і дверей. Виявилося, що 90% вікон, наприклад, треба міняти, і це робитиметься. Кошти акумулюватимуть із трьох джерел: 1) бюджетні гроші з фонду розвитку; 2) пільговий тривідсотковий кредит (ведуться переговори з інвестиційною компанією про суму в 5 млн. євро строком на 7 років); 3) надходження від пайової участі громадян, що отримали земельні ділянки, на розвиток мереж у розмірі 25 грн./кв.м (на наступний рік це, прогнозовано, близько 20 млн.грн.). Якщо вдасться залучити всі три напрями, то програму переведення бюджетної сфери на якісно новий рівень можна виконати за рік. Хоча проблеми, звісно, передбачаються, особливо щодо наявності виконавців робіт.
Першочергове завдання — оптимізація роботи “Уж-тепла”
Міська влада замовила проектній організації прорахунок ситуації щодо теплопостачання з тим, аби оптимізувати роботу “Уж-тепла” після прогнозованого виведення з кола його споживачів бюджетних закладів. Адже люди теж масово переходять на індивідуальне опалення, і великі котельні працюють собі на збитки. Так, уже видно, що з двох котелень — на Грушевського і Тіхого — досить залишити першу, переключивши на неї частину абонентів другої, а деяким ужгородцям запропонують грітися самостійно.
Така ж ситуація з дрібними котельнями із незначним навантаженням, наприклад, на Щедріна — 20 квартир, на Айвазовського — 7. Там до Нового року хто може сам має поставити собі автономне опалення, а соціально незахищеним (яких визначить спеціальна комісія) на мінімальному рівні допоможе місто. Основна мета зараз — максимально підняти рентабельність КП “Уж-тепло”, щоб у разі подорожчання газу хоча б у цьому опалювальному сезоні не піднімати тарифи.
“Індульгенцію” боржники не отримають
У чотири рази вищі, ніж для населення, тарифи на теплопостачання для бюджетної сфери фактично дотують ужгородців, але цього ніхто не хоче розуміти, каже Володимир Бобков. Перераховані з міської казни теплопостачальним організаціям 3 млн. 400 тис. грн. — вимушений крок, інакше котельні просто не от-римали б газ. Але це не означає, що борги погашено. Вони залишилися, і грудень буде дуже активним щодо боротьби з неплатниками в судах. “Уж-теплу” навіть виділили 4 штатні одиниці юристів, які працюватимуть виключно в цьому напрямі. Не завадила б і допомога правоохоронних органів. Суди вже активізувалися, виконавча служба — теж. Звісно, претензійна робота велася й раніше, зараз процес просто став ефективнішим. До речі, динаміка проплати трохи покращилася, люди починають розуміти, що сплачувати борги через судовиконавців у кілька разів дорожче.
Коментуючи скарги на неточності у списках боржників, поданих “Ужтеплом” і надрукованих у спецвипуску газети “Ужгород”, Володимир Олександрович основною проблемою назвав те, що люди не закінчують процедуру “автономізації”. А потрібно обов’язково зі складеним у ЖРЕРі актом про від’єднання від централізованого теплопостачання піти в “Уж-тепло”, щоб вивести себе з комп’ютерної бази даних. Вони перевірять, чи дійсно споживач “відрізався”, і розірвуть угоду. А частенько до “Уж-тепла” люди якраз і не доходять, тож комп’ютер собі далі веде нарахування.
Електропроблеми
Основні з них — проблеми з освітленням вулиць та перебої електропостачання через аварії. Щодо першого — стан мереж вуличного освітлення дійсно поганий, і зараз на сесію готується пропозиція про надання фінансової допомоги “Міськсвітлу”, аби хоч у зимовий період нічний Ужгород був освітленішим. Причин плачевного стану КП дві: мережі проходять в основному під землею, поблизу дерев, коріння яких розростається і рве кабелі; електроенергію подають із напругою 180 — 250 вольт, коли має бути 220. Це дуже погано впливає на строки експлуатації ламп (утім, як і побутових електроприладів). Тому цьогорічна допомога “Міськсвітлу” піде на ремонти, які воно може провести власними силами. А вже наступного року плануються фінансові вливання для оновлення проблемних ділянок. У той же час Володимир Бобков повідомив: окільки КП максимально використовує можливості дешевих нічних тарифів на електроенергію, то в піково дорогі ранкові години — близько 7-ї — світло на вулицях вимикатимуть, хоч у грудні-січні о цій порі надворі ще темно. Що поробиш, доводиться економити, бо грошей, як завжди, не вистачає. А проблема нестачі коштів у місцевих бюджетах існуватиме доти, поки вони формуватимуться зверху вниз. І хоча в Законі про місцеве самоврядування декларується якраз навпаки, Закон про бюджет переважив... Давно назріла й необхідність введення податку на майно, котрий, як правило, стовідсотково залишається у міській казні. І не варто його противникам прикриватися інтересами пенсіонерів: можна зробити планку в 100 кв. м, які податком не обкладатимуться.
Але повернімося до теми електропостачання. Цього року дійсно виникає багато аварійних ситуацій, кабельне господарство УжМРЕМ давно потребує капітальних вкладень. Місто і готове б підставити плече, але електрики мусять узгоджувати ці питання зі своїм керівництвом вищого ешелону. Наразі однозначно проблемними є Шахта, Радванка й Горяни, там раз на два тижні, а то й частіше виникають аварії. В інших мікрорайонах причина відключень — перепади напруги. До того ж у міжсезоння люди активно користуються електрона- грівачами, через що виникає перевантаження мереж.
Реформування ЖКГ
Воно дійсно потрібне і буде вестися у міру фінансових можливостей. У першу чергу, звісно, треба мати реальну картину, щоб знати “поле бою”. Минулого року місто замовило проектні роботи з вивчення стану газових мереж, нинішнього — теплових, Водоканал теж має бажання знати стан своїх. Є також розуміння необхідності зменшення кількості ЖРЕРів. Їхні функції мають виконувати технічно потужні організації — самим майстром і сантехніком нині не обійтися. Так, 26 будинків, які обслуговував ліквідований ЖРЕР №3, передали КШЕПу, і він за півроку вже осушив підвали 4-х багатоповерхівок, перевірив і поміняв усі засувки на тепломережах, зараз взявся за електрощитки. Напевно, таким шляхом і треба йти, залучаючи, у тому числі і приватників. Приклад уже є: на “Житло-сервіс” скарг значно менше, ніж на комунальні ЖРЕРи.
Пояснив Володимир Бобков і ситуацію із 6 млн. грн., виділеними цьогоріч державою Ужгороду для реформування ЖКГ. Гроші, запит на які робився ще в жовтні минулого року, теоретично “засвітили” нам лише у серпні 2007-го. Розпочалися тендерні процедури, які тривають досі. Отже, 6 млн. треба використати за грудень, бо вже 1 січня вони повернуться у загальноукраїнську казну. Освоїти таку суму за місяць практично нереально. До того ж існує жорстке закріплення коштів за конкретними об’єктами, а за понад рік, що минув з часу планування, ситуація в багатьох випадках змінилася. Через таку немобільну схему виходить: держава дає гроші на реформування таким чином, щоб частину з них завідомо отримати назад. А тим часом у міському бюджеті потрібно тримати в резерві частку співфінансування на державні субвенції!
Багато чого місто намагається робити власними силами. Так, із 300 вуличних прибиральників з мітлами нині залишилося 40 — за рахунок того, що було куплено нову прибиральну техніку. Відповідно, запиленість Ужгорода зменшилася утричі. Отже, прогрес є.
P.S. Окремо Володимир Бобков звернувся до ужгородців із проханням звозити до Боздоського парку, де засипається величезна яма, тільки будівельне сміття. Тих, хто скидає туди побутовий непотріб, буде покарано за всією суворістю закону.
|
|
