|
Днями відбулося засідання обласної конкурсної комісії для визначення кращих інвестиційних проектів зі створення туристично-оздоровчих комплексів поблизу полонини Боржава на території Річківської, Буковецької та Ізківської сільських рад Міжгірського району. Цікаво, що буде далі, зважаючи на попередній негативний досвід інвесторів полонини Рівної, де багатомільйонний санаторно-курортний проект розбився через чиновників, які паралельно віддали всі ці гектари у приватні місцеві руки, а тому сума інвестицій (враховуючи і викуп землі) зросла в кілька разів? Тому зараз там усі дії та роботи пригальмовані.
Вищезгадані інвестиційні передпроектні ідеї майбутнього Боржави конкурсній комісії представили два кандидати: виконавчий директор ЗАТ „Джи Пі Ай — Боржава” Федір Чупа та директор із розвитку бізнесу ТОВ „Проффіт Менеджмент” Андрій Банцер. Зокрема останній настійно переконував конкурсну комісію, що Боржава має стати для України не ще одним Буковелем, а справжнім національним символом на зразок Євробачення чи Кличків (Як на мене, трохи дивно звучить — авт.). У своєму виступі він зазначив: боржавський комплекс буде на кілька порядків кращим за Буковель, бо останній під час його розростання та вирубки лісів не врахував багатьох питань, що вже зараз призводить до руйнування природних ресурсів та погіршення загального стану екології регіону.
На конкурсі було й кілька напівкомічних моментів. По-перше, це стосувалося передпроектної документації, яку для обох конкурсантів готувала… одна й та сама київська фірма, і проекти, до слова, були абсолютно однаковими (правда, керівник цієї фірми зауважив, що „Джи Пі Ай — Боржава” не уклала подальший договір на виготовлення паперів, тому кияни й віддали перевагу саме ТОВ „Проффіт Менеджмент”, яке вчасно виконує всі договірні умови). По-друге, це підхід представників конкурсантів до виступу: “сухоофіційний” Федір Чупа із суто економічними даними був млявим на тлі “енергійно-гламурно-офісно-ліричного” Андрія Банцера, який щохвилинно цитував Конфуція та йому подібних (але це моя власна думка — авт.).
За планами ТОВ „Проффіт Менеджмент” Боржава буде не лише гірськолижним, а й цілорічним курортом (до того ж тут планується, окрім звичайних, збудувати і професійні, тобто спортивні траси). Конкурсанти ознайомили присутніх з обсягом інвестицій, основними етапами будівництва, кількістю робочих місць тощо. Представник ТОВ „Проффіт Менеджмент” детально зупинився на розробці першої черги забудови, бо здати її в експлуатацію вони планують уже до Євро-2012.
Комплекс щодобово зможе приймати 4150 відпочиваючих, причому обслуговуючого персоналу там буде, за словами Андрія Банцера, “один на один”, тобто теж 4150 чоловік. Плани грандіозні, зважаючи на те, що фірма обіцяє побудувати в районі нові гідроелектростанції, провести додаткові газомагістралі, сучасне водопостачання та водовідведення. Відтак це позитивно позначиться і на ближніх селах, оскільки всі комунікації працюватимуть і на благо їх мешканців.
До обговорення долучилися також члени комісії з районних та сільських рад Міжгірщини, котрих здебільшого цікавило: як конкурсанти планують вести подальші земельні відносини — викупати чи орендувати необхідні гектари? Або ж чи дозволять нові власники полонини збирати там місцевим жителям гриби або чорницю та випасати худобу? За словами Федора Чупи, для зведення туристичного комплексу їм треба близько 220 гектарів, а Андрій Банцер пішов ще далі: аби звести заплановане, ТОВ „Проффіт Менеджмент” необхідно приблизно 500 га землі. Та ділянка, яка належатиме до інфраструктурної території, де будуватимуться готелі, адмін- та техкорпуси, ресторани тощо, згодом буде викупатися, а земля під трасами орендуватиметься. Що стосується грибів, чорниці та худоби, навряд чи хтось із присутніх зрозумів їхнє “майбутнє” для селян (Конфуцій таки не збирав чорниці — авт.).
Комісія пішла на десятихвилинні перемовини в дорадчу кімнату. За результатами захисту інвестиційних проектів перемогло ТОВ „Проффіт Менеджмент”. За попередніми підрахунками та за словами Андрія Банцера, лише будівництво обійдеться фірмі приблизно у 3 мільярди (!) гривень (бо ряд іноземних та вітчизняних компаній готові вкласти у проект 600 мільйонів доларів).
Чим це закінчиться? Поживемо — побачимо…
|
|
