|
На останній сесії обласної ради запити від фракції “Народна” щодо співфінансування актуальних соціальних програм для Ужгорода не отримали підтримки депутатів-”нашоукраїнців”. Про суть “зарубаних” програм та їхній зиск для міста, а також бачення навколозапитової ситуації говорили цього вівторка з журналістам заступник міського голови Володимир Химинець і депутат облради від фракції “Народна” Олександр Антал.
Інакше, як політичною, таку позицію “нашоукраїнців”, до речі, більшість із котрих мешкає в обласному центрі, не назвеш, переконаний Олександр Антал, бо Ужгород залишається єдиним містом, яке не підім’яв під себе президентський секретар. Співфінансування ж є загальноприйнятою практикою.
Насамперед обласна рада не підтримала програму роздільного сортування сміття. А саме проект “Запровадження інноваційних механізмів роздільного збирання, вивезення та переробки твердих побутових відходів у обласному центрі Закарпаття — м. Ужгороді”, розроблений Ужгородською міською радою, став переможцем V Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. І в Державному бюджеті на 2008 рік передбачено 500 тис. грн. для того, щоб співфінансувати проект роздільного збирання сміття; міський бюджет закладає на його реалізацію 625 тис. грн., в області попросили 300 тисяч. Нині проектів із таким фінансуванням в Україні всього чотири, зазначив Володимир Химинець. Ситуація зі сміттям є критичною по всій Україні, в Ужгороді за останні роки сміття стало більше вчетверо і лише вивезенням його на сміттєзвалище не покращити ситуацію. Тому з наступного року в другому кварталі, коли Держбюджет, а потім міський бюджет профінансують свої частки коштів, планується запровадити програму сортування сміття на папір, скло, пет-пляшки. А потреба в співфінансуванні з обласного бюджету пояснюється необхідністю придбання нової машини, яка вивозитиме з міста сортоване сміття. “По понеділках, наприклад, тільки папір, а потім здаватиме його переробнику, в середу — скло, а в п’ятницю — пластик. Це те сміття, з якого можна отримати певні кошти, а потім спрямувати їх на обслуговування цієї машини, — зазначив заступник мера. — Завдяки цьому кількість сміття, яке буде вивозитися на сміттєвий полігон, має спочатку зменшитися на 5—10 %, а потім і наполовину, якщо тільки населення виявить відповідну свідомість, а головне — надасть охайного вигляду нашому місту. Я не думаю, що всі депутати, не проголосувавши за програму, зробили це свідомо — щоб Ужгороду було гірше. Сподіваюся, вони просто не вникли в суть... На утилізацію сміття просилося всього 300 тисяч гривень, натомість, за нашими підрахунками, Ужгород за 11 місяців цього року сплатив до обласного бюджету 37 мільйонів гривень”.
Така ж доля “неприйнятних” спіткала проект створення єдиного інформаційного центру зі сплати комунальних платежів і програму розвитку топографо-геодезичної діяльності та картографування. “Виникає питання: чому ж ми, ужгородці, не можемо розраховувати на підтримку обласного бюджету? — справедливо запитує Володимир Химинець. — Можливо, комусь не подобається, що ініціативи ідуть від Ужгорода? Але зрештою так і має бути, адже він був, є і буде обласним центром. І цілком слушними в цьому зв’язку є слова міського голови Сергія Ратушняка про те, що нам не потрібно змагатися з Мукачевом, у кого що гірше. Краще переймати позитивний досвід”.
|
|
