|
Сказ — особливо небезпечна інфекційна хвороба всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин) та людини. Характеризується тяжкими ураженнями центральної нервової системи і закінчується летально (смертельно).
Джерелом збудника сказу є хворі тварини, котріі виділяють вірус із слиною. За джерелом та резервуаром збудника розрізняють епізоотії міського типу, основними розповсюдниками якого є собаки, і епізотії сказу природного типу — що поширюються дикими м’ясоїдними — лисицями, єнотовидними собаками, вовками, пацюками та іншими тваринами.
Проблема боротьби та профілактики сказу є не тільки медичною і ветеринарною, а й загально державною. Тому ефективність вирішення цієї проблеми може бути лише при спільній роботі всіх причетних до цього служб, а також дотримання власниками “Правил утримання собак, котів, хижих тварин”, які затверджені міською владою. Однак більшість людей нехтують правилами й нерідко це приводить до негативних наслідків.
У місті, за неофіційними даними, є близько 800 собак, із них щорічно ветеринарною службою щепиться 3,5 тис. голів, біля 2,5 тис. голів несвідомі власники не дбають про своїх улюбленців і не щеплять їх, інші 2 тис. — ті, що на вулиці безпритульні й находять собі їжу на смітниках, контейнерних майданчиках та біля закладів громадського харчування.
Цьогоріч, за даними медичних закладів, 539 громадянам Ужгорода, котрих покусали собаки, була надана лікарська допомога, постраждалим доводилося проходити довгий і болячий курс лікування. З них 258 випадків покусів припадає на собак відомих, які мають своїх господарів, інші — на безпритульних, статистика заслуговує уваги та адекватного реагування і вжиття відповідних дій.
У нашому місті існує громадська організація “Допоможи другу”, майже 2 роки як міськвиконком виділив землю під притулок для бездомних тварин, однак на сьогодні крім виділеної землі нічого там нема, а вони чекали майже 10 років, закордонні благодійники зникли, а наші не розуміють важливість цієї справи, з їхнього боку немає ніякої підтримки.
Чим викликано збільшення популяції бездомних тварин? У першу чергу це безвідповідальність господарів тварин, котрі часто викидають собак на вулицю, де вони безконтрольно розмножуються. Якщо в природі є 500 самок, за рік вони можуть привести 2,5 тис. цуценят, які теж стануть безпритульними.
У лютому 2006 р. вийшов Закон України “Про захист тварин від жорстокого поводження”, бригада по відлову тварин, що існувала в місті й регулювала популяцію тварин, була розпущена й за два роки бездомних собак збільшилося в 4,5 рази і відповідно в такій же кількості збільшилися й випадки покусів людей.
Закон спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природніх прав та укріплення моральності й гуманності суспільства, якби людина відповідально ставилася до правил утримання тварин, то це і було б єдине ціле як для людини і його першого товариша — собаки.
На сьогодні влада повинна вмішуватись і вести правильну гуману позицію щодо регуляції популяції собак у м. Ужгороді.
У листопаді 2007 р. рішенням міськвиконкому було накладено карантин з трихінельозу собак у мікрорайоні Радванка, в безпритульної собаки обласною лабораторією підтверджено захворювання на трихінельоз — це теж небезпечне глисне захворювання, яке є спільним для тварин і людей, і надзвичайно небезпечне.
У січні цього року Ужгородським міськвиконкомом накладено карантин по захворюванню на сказ. Обласною державною ветеринарною лабораторією підтверджено діагноз на сказ у собаки, яка мала контакт із людиною і нанесла їй значні покуси, тільки завдячуючи ветеринарній і медичній службі та миттєве вжиття правильних дій, людині не загрожує захворіти цим тяжким недугом.
У Законі “Про захист тварин від жорстокого поводження” є все написано правильно, але не всі його знають і виконують. У даному випадку потрібно вести правильну позицію щодо регуляції популяції як свійських тварин (собак), так і диких (лисиць і вовків). На Закарпатті останніми роками лисиць у природі в 4 рази більше норми. Під час відстрілу мисливцями майже кожна лисиця або вовк, які дослуджувалися у ветеринарній лабораторії, давали позитивні результати на наявність вірусу сказу в цих тварин, що і є передвісником перезараженням цією хворобою під час контактів із цими тваринами.
Як виглядає дана позиція у наших сусідів за кордоном — перш за все на першому місці стоїть людський фактор. Кожна тварина (собака або кіт) стоїть на обліку в житлово-комунальній службі, прищеплена проти сказу, якщо дільничний інспектор виявить про відсутність документа або в ньому не відмічено щеплення проти сказу мінімальний штраф 100 у. о. Проводиться обов’язковий відлов безпритульних тварин та в притулку вирішується їх майбутня доля, хворих гуманним методом знищують. Інших вакцинують, стерилізують, якщо знаходиться власник, то тварин повертають за відповідну плату. В природі проводиться пероральна вакцинація диких звірів, єгерями в лісах та зелених зонах розкладається приманка, в якій є вакцина проти сказу, в тварин після поїдання приманки виробляється імунітет проти цієї хвороби, перезараження від диких до свійських тварин не відбувається.
Уси питання щодо проведення заходів виникнення цих захворювань розглядалося на засіданні НПК та міськвиконкому. Міська влада приймає всі необхідні заходи щодо нерозповсюдження спільних хвороб для людей і тварин. Але без допомоги всієї громадськості міста, позитивного результату не буде, всі собаки й коти, котрі є в людей, в обов’язковому порядку повинні бути прищеплені, адже вакцини є достатьньо, і вона безкоштовна.
Привити свого улюбленця ви можете по вул. Золота, 24 щоденно, крім неділі, з 9.00 до 18.00, у суботу — з 9.00 до 14.00. Тел.: 2-07-72.
|
|
