|
| |
 |
|
 |
|
До 70% тепла можна заощадити, вклавши кошти в теплосанацію будинку |
|
 |
Додано 04.02.2008
|
|
|
На жаль, Україна впевнено посідає останнє місце у світі щодо економності використання енергії, і те, над чим цивілізовані країни працюють із 70-х років минулого століття (мається на увазі зменшення енергозатратності виробництва, комунальної сфери і побуту), до нас доходить лише тепер. Лікнеп на тему “Менеджмент у сфері енергозбереження та формування енергетичної політики місцевих громад” для журналістів проводили науковець і виконавчий директор ЗРВ АМУ Олег Лукша й заступник начальника головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Михайло Зозулинець.
Виявляється, 30—40% сукупних енергозатрат країни припадає на комунальну сферу, в тому числі й побутову, отож ми з вами теж можемо внести свою частку в енергозбереження. Найшвидше окуповуються, на думку Олега Лукші, інвестиції в теплосанацію будинків, бо 30—70% тепла тікає через тонкі стіни, великі неутеплені вікна-двері, дахи тощо. Саме тому Олег Васильович вважає, що мешканцям багатоповерхівок у плані довгострокової перспективи доцільніше б вкладати кошти не в поквартирне індивідуальне опалення, а в загальнобудинкову котельню, додатково провівши капітальне утеплення будинку із застосуванням сучасних матеріалів. Як показав досвід Польщі, вийшло б на 40 відсотків дешевше (правда, чи вкладали б наші люди свої кровні гроші у загальні котельні так само охоче, як у власні, — це велике питання. А державних грошей на це можна чекати ду-у-же довго — авт.)
Утім, починати щось нове завжди треба з вивчення ситуації. В Ужгороді щось у цьому напрямі вже робиться. Зокрема проведено типологізацію всіх наших будинків із точки зору теплоізоляції. Їх розділили на 12 типів, по кожному вибрали будинок-репрезентант, виміряли тепловтрати. Найбільшими вони виявилися, як і слід було очікувати, в панельних багатоповерхівках із тонкою штукатуркою. Особливо неблагополучні перші поверхи. Там втрати тепла — близько 70%. У цегляних багатоповерхівках цей показник становить 40—50%, а найкращий варіант — 30%. Втім, це не межа можливого: в Дармштадті вже років 15 є зразково-показовий будинок, настільки продумано утеплений, що абсолютно не потребує якихось систем опалення. Тепло мешканці отримують ... від власних тіл, освітлення і навіть холодильників, задня стінка яких під час роботи нагрівається. Люди почуваються там цілком комфортно, отож зараз німці будують уже цілі квартали за принципом “нуль енергії”.
В Ужгороді, звісно, до цього далеко, але постійний моніторинг використання енергії в бюджетних установах ведеться вже 3 роки і дає змогу заощадити 10—15% енергоспоживання. У міській раді навіть працює енергоменеджер, у котрого зосереджується вся ця інформація і який одразу реагує на збільшення “енергоємності” конкретного садка чи школи й шукає причини цього явища та способи їх усунення.
Словом, як зауважив Олег Лукша, нині нема дефіциту інформації, найпрогресивніші світові досягнення ніхто не ховає за сімома замками. От тільки були б кошти й бажання втілити ці ідеї в життя. До речі, сам Олег Васильович у співавторстві з доцентами Сумського університету написав книжку “Ефективне використання енергії та енергоощадність у міському господарстві”.
|
|
 |
|
|
|
|
|
