|
Цього тижня у першого заступника міського голови Ужгорода відбулася традиційна прес-конференція. Володимир Бобков відповів на численні запитання журналістів, які стосувалися в основному ситуації навколо тендерних закупівель розпорядниками бюджетних коштів та різноманітних запитів правоохоронних органів до Ужгородської міської ради.
Ще минулого року міська влада направила до тендерного комітету три серйозні запити стосовно утримання містом доріг, кладовищ та зелених насаджень. Що стосується першого, тобто доріг, Ужгороду відмовили. На інші два донині нема жодної відповіді, хоча минуло понад два місяці.
За словами Володимира Олександровича, це цілеспрямована акція, яка готувалася ще до нового року, коли, як пам’ятаєте, Ужгород не зміг освоїти державні асигнування “завдяки” тендерам. Така ситуація триває і зараз, і якщо ви уважно дивилися вівторкові теледебати на “Тисі-1”, то там міський голова Сергій Ратушняк чітко сказав, що всю цю роботу застопорюють вказівки із Секретаріату Президента України. З іншого джерела Володимир Бобков теж має інформацію, що звідти до відповідних управлінь та структур надходять безпосередні накази, аби Ужгород у жодному разі не зміг провести вищезгадані тендерні процедури.
Міська влада направила позов до прокуратури, зараз готується заява до Господарського суду, щоб усе з’ясувати та продовжити належну роботу комунальних підприємств Ужгорода.
Не секрет, що ситуація набуває досить загрозливого характеру, про що міська влада повідомила і главі державі, і Кабміну, і Верховній Раді та її фракціям. Ужгородські комунпідприємства, які претендували на виконання цих робіт, фактично вичерпали всі свої наявні резерви, а бюджет не має змоги оплачувати їх, оскільки не проведено відповідної тендерної процедури (про всі тендерні абсурди “Ужгород” детально розповідав у своїх попередніх номерах). Наприклад, уже цієї середи від ужгородського КШЕПу до влади надійшло повідомлення, що вони вичерпали фінансові ресурси і вимушені припинити відповідні роботи. Сюди можна додати і пально-мастильні матеріали для “швидкої”, закупівлю продуктів для садочків та шкіл, медикаментів для лікарень. А це вже стає неабиякою проблемою, бо на рахунках міста “зависло” близько 20 мільйонів гривень, які Ужгород не може використати в інтересах громади. Але в першу чергу це ненадходження до міської податкової. Виходить, каже Володимир Олександрович, що з міського бюджету до якогось іншого цілеспрямовано йде незрозуміле перекачування коштів.
Згадаємо і про створення в суб’єкті кожного розпорядника державних коштів тендерного комітету (мінімум 5 чоловік, які мають пройти сертифікацію вартістю 1000 гривень кожна). В Ужгороді цих комітетів наразі близько 30, тобто 150 тис. грн., грубо кажучи, викидається на вітер (а це, до прикладу, непоганий ремонт однієї школи). І така ситуація простежується по всій Україні.
Крім того, протягом останніх днів до міської ради збільшився потік різного роду запитів, протестів тощо від наших правоохоронних органів, зокрема від ужгородської прокуратури. Причому надходять дуже об’ємні запити за всіма галузями та напрямами роботи міськради. Відповідно майже всі управління ради перестали працювати у своєму звичному руслі й цілими днями лише готують відповіді, оскільки вони потребують серйозного аналізу.
Як на мене, каже перший заступник міського голови, схема проста: з одного боку, це блокування тендерних процедур, а з іншого — завантаження ради найрізноманітнішими запитами, які, по суті, паралізують роботу влади. А результат згодом — закиди стосовно того, що ужгородська міська влада неповною мірою або взагалі не спроможна проводити та контролювати ті чи інші речі. Далі ще простіше: пропозиція “зверху” замінити таку владу. Є думка, що існує цілеспрямована політика ходу цих процесів, коли хтось хоче показати: механізм належного існування держави не функціонує. Ці події можна охарактеризувати як “розгул демократії”, коли все дозволено лише комусь одному. Тут коментарі будуть зайвими.
Відповідаючи на інші запитання журналістів, Володимир Бобков повідомив, що наразі проектування побудови “Аквапарку” в Боздоському парку практично закінчено, проходить адаптація проектної документації та її переклад із німецької на українську мову. Якщо “доброзичливці” не заважатимуть, незабаром розпочнуться і будівельні роботи.
|
|
