|
Новий ужгородський прокурор прийняв запрошення міських депутатів поспілкуватися і цієї п’ятниці зустрівся з ними у великому залі міськвиконкому. Двогодинну розмову важко назвати безхмарною, жодна зі сторін не уникала гострих кутів, хоча зрештою, здається, кожен залишився при власній думці. Але слід віддати належне всім учасникам: дискусія не вийшла за рамки толерантності і навіть дала можливість досягти певних компромісів.
Олександр Стратюк, оскільки прийшов знайомитися з депутатами, коротко розповів про себе: 40 років, працював на різних посадах у прокуратурі Чернівецької та Херсонської областей, а зараз призначений прокурором м. Ужгорода. Після цього перерахував нормативні акти, якими прокуратура і органи місцевого самоврядування мають керуватися у своїй співпраці, та окреслив проблемні, на його думку, моменти. Наприклад, запевнив, що робота прокуратури не є заполітизованою і поскаржився: довго не може отримати певні рішення міськради, а проекти заносять напередодні сесії пообіді. Втім, Сергій Ратушняк відразу парирував: “Усі рішення надані, ваша канцелярія розписалася в отриманні”.
Мер Ужгорода у своєму виступі акцентував на тому, що рішення міської ради, котрі опротестовуються прокурором чи його заступником, спрямовані на благо міської громади. Так, 200 га ужгородських земель, котрі нераціонально використовуються радгоспом-заводом “Ужгородський”, він хоче роздати городянам, а одне відоме в краї мукачівське сімейство прагне присвоїти їх собі. Якщо цю ділянку розпаювати між ужгородцями, то місто отримає 50 млн. грн. (виходячи з внеску 25 грн. за кв. м) замість двох тисяч гривень, котрі сплачує на рік радгосп-завод.
Говорив Сергій Миколайович і про величезну кількість різноманітних запитів, що надходять із правоохоронних структур і ОДА: за 58 робочих днів цього року тільки з прокуратури їх було 69, та ще 44 виклики для надання пояснень. У той же час запити міського голови до прокуратури щодо самовільної забудови, заблокування вулиць і т.п. залишаються без реагування.
Цілий ряд запитань та прохань мали до прокурора депутати та секретар міськради Юліанна Бедь — щодо внесених ним протестів, блокування міськради і зникнення звідти документів, сприяння муніципальній поліції і школі водних видів спорту, вирішення тендерних проблем, сепаратизму тощо. Прокурор вислухав усіх, але в багатьох випадках констатував: це не його компетенція.
А кульмінацією зустрічі стало повідомлення Олександра Миколайовича, що прокуратурою порущена кримінальна справа за фактом реалізації в місті через аукціон 5 об’єктів — начебто з грубими порушеннями. Мовляв, весь тираж газети “Ужгород”, де було надруковано оголошення про аукціон, викупили, і об’єкти можна було продати відсотків на 30 —50 дорожче. А підставою для порушення справи стала скарга київського підприємця, котрий стверджував, що його через формальні зачіпки не допустили до конкурсу. Однак тут Сергій Ратушняк кинув репліку: “Та як же це в Києві дізналися про аукціон, якщо він був таким таємним?” Дружний сміх у залі відразу розрядив обстановку, а начальник фонду комунального майна міста Віктор Мартин навів порівняльну характеристику проданого з аукціонів в Ужгороді й Мукачеві з 2001 року, за якою виходить: у нас один квадратний метр продавався в середньому за 117 грн., а у них — за 33 грн. І перерахував цілий ряд об’єктів, у тому числі й на Православній наб. у нас та військове містечко в Мукачеві, санаторій “Синяк” які задешево купили дружини Віктора Балоги та Василя Петьовки.
Втім, після цього всього зустріч завершилася, як не дивно, на компромісній ноті. Сергій Ратушняк, котрий прилюдно заявив, посилаючись на статтю 63 Конституції України, що не даватиме прокуратурі ніяких пояснень ні з якого приводу, погодився написати це у письмовій формі і власноруч підписати. Сергій Миколайович каже: такі заяви уже направляв факсом, але там замість його підпису стояло факсиміле.
|
|
