|
В місті Ужгород у 2008 році за підтримки Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України, розпочинається реалізація проекту "Запровадження інноваційних механізмів роздільного збирання, вивезення та переробки твердих побутових відходів у обласному центрі Закарпатської області – місті Ужгород".
Проект, підготовлений міською радою, було визнано переможцем Всеукраїнського конкурсу проектів та програм місцевого самоврядування 2007 року. Постановою КМ України від 9 квітня 2008 року № 344 затверджено співфінансування заходів проекту з Держбюджету України на суму 497 тис. грн. З бюджету міста на реалізацію проекту буде виділено 625 тис. грн.
Проектом передбачено встановлення на пілотних контейнерних майданчиках спеціальних контейнерів для роздільного збирання відходів, придбання спецтехніки, проведення інформаційно-роз'яснювальної та навчальної кампанії в освітніх, медичних закладах, серед населення щодо напрацювання нових навичок у поводженні з побутовими відходами, а саме - започаткування його розділення за окремими компонентами.
Що таке відходи?
Яку шкоду завдають відходи, що накопичуються
на полігонах під відкритим небом?
Відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської життєдіяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Зовсім недавно людство усвідомило, що темпи накопичення відходів ставлять під загрозу існування самого життя на Землі, враховуючу наслідки всієї шкоди здоров'ю, яку людям завдають відходи. Під час гниття, горіння, розкладання різнорідних за своїм хімічним складом матеріалів та харчових відходів на полігонах під відкритим небом атмосферне повітря забруднюється шкідливими газами, з яких небезпечними є метан, вуглекислий газ, окис азоту, що створюють парниковий ефект; диоксини і формальдегіди - відносяться до канцерогенів, що спричиняють онкозахворювання; свинцеві і ртутні випари мають нервово-паралітичну дію. На полігонах забруднюються грунтові та підземні води токсичним фільтратом, важкими металами, що просочуються у грунт.
Проблема утилізації відходів є гострою через низьку швидкість їх розкладання, зокрема:
• папір розкладається на протязі 2-10 років;
• консервні банки - майже 100 років;
• поліетиленові матеріали - 200 років;
• пластмаса - 500 років;
• скло – майже 1000 років.
Крім того існує протиріччя - між тим, що економіка стимулює добування природних ресурсів, збільшення товарного виробництва, споживання, а з ним і відходів, і тим, що відходи скоро займуть весь простір, а ресурси – вичерпаються.
Тому найбільш розвинені країни світу почали розробляти і втілювати в життя стратегію розумного поводження з відходами.
Стратегія розумного поводження з відходами
Досвід економічно розвинених країн свідчить, що найбільш ефективним способом боротьби із накопиченням відходів є налагодження їх роздільного збирання та сортування.
Тобто, ми НЕ ЗМІШУЄМО відходи, яких збираємось позбутися.
Змішані відходи – це сміття. А роздільно зібрані – ресурси.
Роздільне збирання відходів – це збір відходів на місцях їх утворення в окремі ємності, в залежності від матеріалу, з якого вони походять.
До складу відходів входять:
• папір та картон – 14,9 %;
• пластик, поліетилен – 6,4 %;
• скло 8,5 %;
• метал – 3,4 %;
• харчові відходи – 46,7 %;
• сміття, що не переробляється та ін.відходи -20,1 %.
Якщо ми складаємо різні види побутових відходів окремо, щоб не виникла токсична реакція між ними чи взаємне забруднення – то одержуємо ресурси, які можна повторно використати, зберігаючи навколишнє середовище та заощаджуючи значні кошти.
Спираючись на європейську практику, найбільш ефективним визначено сортування відходів на чотири фракції – скло, пластик, папір, та інші відходи.
У США та Європі 95—97% відходів підлягають вторинній переробці. Лише 2%! утилізується – надходить на екологічно безпечні полігони по захороненню відходів або сміттєспалювальні заводи.
Що корисного у відходах?
Наприклад, візьмемо стандартну дволітрову пластикову пляшку, яку ми зазвичай викидаємо як непотріб. З неї можна виготовити багато корисних речей:
• 5 пляшок достатньо для виробництва волокна для великої спортивної майки.
• 35 пляшок достатньо для виробництва утеплювача спального мішка.
• 60 пляшок достатньо для виробництва 1 м2 килимового покриття .
• пластмасові труби, люки, ящики, архітектурні вироби.
З паперу можна виробити газетний папір, картон, що збереже тисячі гектарів лісів, що є легенями для всього живого.
Бите скло використовується для виробництва нових скляних пляшок, виробів.
Єдиною вимогою, що дозволить досягти прекрасних результатів у вторинній переробці, є якісне сортування відходів. Це неможливо без допомоги населення – роздільного збору побутових відходів ще у власному помешканні!
Яким чином сортують відходи у Європі?
Німеччина. Роздільний збір відходів практикується більше 15 років. На вулицях міст можна побачити 10-15 видів різнокольорових контейнерів для окремих видів відходів. Сьогодні ця країна має найкращі показники з повторного використання ресурсів.
Чехія. У цій країні відходи сортують за трьома видами: папір, пластмаса й скло. Останнім часом окремо збирають також картон (або паперову тару) і біовідходи – залишки біологічних продуктів приватних господарств.
Апарат міської влади координує розміщення поблизу житлових будинків кольорових контейнерів, у які жителі поміщають заздалегідь розсортовані відходи. Чим сумлінніше попередньо відсортовані відходи, тим якісніше буде використано отриману сировину.
Чехія запозичила принцип фінансування «Зелений пункт» (Grunne Punkt), що діє в багатьох європейських країнах: «платить той, хто забруднює». Тобто виробники споживчих товарів, які використовують для своєї продукції тару, повинні здійснювати внески у загальний фонд. З цього фонду субсидуються підприємства з утилізації відходів або формуються інвестиції в розвиток переробної інфраструктури.
Cитуація в Україні
У досвіді поводження з відходами Україна на кілька десятиліть відстала від розвинених країн!
Обсяг побутових відходів у нашій країні не надто відстає від середньоєвропейського показника і становить близько 38—40 млн. м3 щороку (або близько 10 млн. тонн). Загальна ж маса твердих відходів у країні сягає 1 млрд. тонн щороку. Тільки жителі Києва викидають щодня близько 3,3 тис. тонн сміття.
Домінуючим методом утилізації побутових відходів в Україні було і залишається їх поховання на полігонах ТПВ та звалищах, яких офіційно сьогодні налічується понад 770. Переважна більшість звалищ (від 80 до 90%) працюють у режимі перевантаження, з давно порушеними проектними показниками щодо обсягів надходження відходів.
Жоден з полігонів не відповідає європейським вимогам поховання відходів, багато з них становлять екологічну небезпеку! Шкідливі компоненти, що утворюються під час розкладання, попадають у підземні води, пари шкідливих газів – в атмосферу. Скажімо, пластик, з якого зроблена більша частина упаковки, міг би бути перероблений і знову пущений в обіг, приносячи користь і прибуток. В нашій країні, замість цього, він стає найбільш небезпечним сміттям, що не розкладається в природному середовищі, а під час його спалення виділяються отруйні гази: диоксини і фурани, які відносяться до канцерогенів, що спричиняють онкозахворювання. Якщо нічого не змінювати, то незабаром ми зіштовхнемось із проблемою тотального забруднення середовища пластиком.
Полігони розміщені поблизу міст і приймають, відповідно, міські відходи. Щодо селищ, то, в переважній більшості, сміття там просто вивозять за околиці і скидають у природні заглиблення (ярки, рови тощо). Дуже поширена практика вивезення сміття на лісові галявини та луки.
Cитуація з відходами в Ужгороді
Щодня у наших помешканнях, офісах, магазинах, закладах громадського харчування утворюється велика кількість сміття: старий папір, пляшки скляні та ПЕТ, харчові відходи, пакувальні матеріали, битий посуд, скло, порожні консервні банки, зношений одяг, пошкоджена побутова техніка, старі меблі тощо.
Мешканці нашого міста щорічно виробляють понад 100 тис.тонн або 305 тис.м3 побутових відходів, об'єм яких суттєво зростає з кожним роком.
Єдиним, на сьогодні, способом ліквідації сміття в Ужгороді є його складування та захоронення на полігоні твердих побутових відходів, розташованого поблизу міста, у с. Барвінок.
Це найбільш дешевий спосіб ліквідації відходів. Однак, він в результаті дуже дорого обходиться городянам та мешканцям найближчих населених пунктів, а також довкіллю. Адже мова йде про забруднення ґрунтів, підземних та поверхневих вод отруйним фільтратом. Полігон - потенційне джерело виникнення та поширення епідемій, а також джерело забруднення повітря отруйними газами, що здатні призводити до серйозних отруєнь організму людини та викликати онкологічні захворювання.
Перспективи вирішення проблеми відходів у м.Ужгороді
Ужгородська міська рада, спільно з організацією-партнером Регіональним молодіжним екологічним об'єднанням "ЕКОСФЕРА" , глибоко розуміючи проблему відходів, яка існує в Україні, і, зокрема, в м.Ужгороді, бачить єдине правильне рішення – запровадження роздільного збирання відходів та їх якісне сортування. Тільки у такому випадку корисні компоненти, що підлягають вторинній переробці, не будуть потрапляти на полігон в с.Барвінок Ужгородського району. Це -суттєво продовжить термін його експлуатації та позитивно відіб'ється на екології та здоров'ї населення.
Впровадження проекту "Запровадження інноваційних механізмів роздільного збирання, вивезення та переробки твердих побутових відходів у обласному центрі Закарпатської області – місті Ужгород" можливе лише за активної підтримки та участі населення.
Шановні Ужгороді!
Допоможемо місту!
Зробимо наше місто екологічно чистим, туристично та
інвестиційно привабливішим!
|
|
