A	B	C	D	E
1
2
3
4
5
6

^{УЖГОРОД}

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА

Пояснювальна записка

Київ – 2015

            Містобудівна документація «Внесення змін до плану зонування території міста Ужгорода» розроблена авторським колективом архітектурно-планувальної майстерні №1 (начальник В. Токар), разом із спеціалістами інженерно-планувального відділу (начальник О. Головань), у складі:

Архітектурно-планувальна частина

Економічний супровід

Планувальні обмеження

СКЛАД ПРОЕКТУ

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА. 5

РОЗДІЛ I. РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБУДОВИ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ НА ОСНОВІ ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ. 8

ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 8

1. Основні терміни та поняття. 8

2. Правові основи введення та сфери дії плану зонування територій. 13

3. Призначення та зміст зонінгу. 15

ГЛАВА 2. РЕЖИМ ЗАБУДОВИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА.. 17

4. Загальні вимоги до забудови та благоустрою території міста. 17

5. План зонування території міста (зонінг). Переважні, супутні та допустимі види забудови земельних ділянок в межах зон. 17

6. Єдині умови і обмеження для кожної територіальної зони (підзони) 20

7. Встановлення публічних сервітутів. 21

РОЗДІЛ ІІ. КАРТОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ. ПЛАН ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА. ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ, ЯКІ ДІЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА. 22

ГЛАВА 1. ОПИС КАРТОГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ.. 22

8. План зонування території міста. 22

9. Схема планувальних обмежень. 22

ГЛАВА 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЗОН.. 23

10. Функціональна класифікація територій, типи територіальних зон. 23

11. Перелік територіальних зон та підзон визначених внесенням змін до плану зонування території: 27

12. Перелік переважних, супутніх та допустимих видів використання. 29

13. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. 72

ГЛАВА 3. ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ, ЯКІ ДІЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА.. 92

14. Загальні вимоги до територій, які потрапляють в зону впливу інженерно-транспортних комунікацій та санітарно-захисних зон. 92

15. Рекомендації до розробки механізму впровадження «зонінгу» м. Ужгорода  100

ДОДАТКИ. 101

ПЕРЕДМОВА

            «Внесення змін до плану зонування території міста Ужгорода» виконане згідно договору №1274-01-2015 «Внесення змін до генерального плану та плану зонування території міста», укладеного із виконавчим комітетом Ужгородської міської ради (згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

            Законодавчою базою для розробки і впровадження плану зонування є наступні законодавчі акти:

            Конституція України надає територіальній громаді право самостійно вирішувати питання місцевого значення. Територіальна громада безпосередньо або через створені нею органи місцевого самоврядування керує майном і використанням ресурсів, що є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування. Рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території.

            Закон “Про місцеве самоврядування в Україні”

            У відповідності зі статтями Закону виконавчі органи сільських, селищних і міських рад установлюють на відповідній території режим використання і забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, Виконавчі органи місцевих рад надають забудовникам відповідно до закону містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»

            Стаття 18 Закону визначає, що план зонування території міста (зонінг) – містобудівна документація, що розробляється з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

            Документація розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ін.

            План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови, ландшафтної організації території.

            «Внесення змін до плану зонування території міста» допускається за умови їх відповідності генеральному плану або внесення змін до генерального плану.

            Закон України “Про основи містобудування”. Цим Законом установлено право місцевих рад на затвердження плану зонування території для окремих частин населених пунктів або окремих розділів плану зонування території, а також право вносити зміни в ці розділи за поданням місцевого спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури.

            Закон України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо сприяння будівництву» від 16 вересня 2008 року №509-VI.

            Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг) ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011.

            Наказ міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України „Порядок надання містобудівних обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст” від 07 липня 2011 р. №109.

            Інші законодавчі акти, якими встановлені повноваження місцевих рад у рішенні питань забудови територій населених пунктів, благоустрою територій і окремих земельних ділянок, а також передачі земельних ділянок у власність, користування або продаж.

            Таким чином в Україні існує правова основа для розробки плану зонування території, що протягом ряду останніх років отримала свій розвиток і конкретизацію в законодавчих актах і методичних документах, розроблених з урахуванням закордонного та вітчизняного досвіду.

            Розроблення внесення змін до плану зонування території, здійснена з урахуванням наступної містобудівної документації:

-    «Внесення змін до генерального плану м. Ужгорода» (Київ, інститут «Діпромісто», 2015 р.);

-     «Історико-архітектурний опорний план м. Ужгорода Закарпатської області, межі і режими використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів» виконаний «Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень» м. Київ 2014 р.;

            При виконанні даного проекту були внесені зміни до плану зонування території щодо:

-         режимів забудови та використання території міста;

-         зонування території міста;

-         планувальних обмежень;

-         характеристики територіальних зон міста.

            Після затвердження даного проекту головною метою запровадження їх у місті Ужгороді стане забезпечення ефективної реалізації матеріалів «Внесення змін до генерального плану міста Ужгорода».

            Внесення змін до плану зонування території м. Ужгород встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови, ландшафтної організації та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

            Даний проект після затвердження сесією міською радою є обов’язковими для виконання всіма розташованими на території міста органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціям, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території міста, при здійсненні ними містобудівної діяльності.

            Графічні матеріали виконані на цифрованій картографічній основі у державній геодезичній системі координат УСК-2000 масштабу 1:5000, яка була надана Замовником.

РОЗДІЛ I. РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБУДОВИ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ НА ОСНОВІ ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ

ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Основні терміни та поняття

            Автостоянка (парковка, паркінг) - спеціально обладнане місце для тимчасової стоянки автотранспорту, позначене дорожніми знаками, має тверде покриття, огорожу; автостоянка може бути наземною, підземною, вбудовано-прибудованою та окремо розташованою.

            Архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду, інтер'єрів об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.

            Будівельний паспорт – визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

            Будівля – це споруда, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

            Будинок – будівля для житла, розміщення підприємств, установ тощо.

            Вихідні дані для проектування – містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проектування.

            Генеральний план населеного пункту – містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

            Гранична висота забудови (блакитна лінія) – встановлюється для зони кожного типу, виходячи з архітектурно-композиційних, функціональних, економічних міркувань.

            Громадські слухання – форма громадського обговорення проекту містобудівної документації, генерального плану, плану зонування території, та ін.

            Детальний план території - містобудівна документація, що визначає зонування територій, розташування червоних ліній, інших ліній регулювання забудови, зон, у яких встановлюються планувальні обмеження, розміщення та функціональне призначення об'єктів містобудування, види забудови для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови міста.

            Допустимий вид забудови – вид забудови, який не відповідає переліку переважних та супутніх видів забудови у плані зонування території для даної зони, але можливий при умові спеціального погодження після необхідного обґрунтування.

            Єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок – установлені планом зонування території для кожної окремої зони з урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон:

-         гранично допустимі поверховість будинків і споруд та щільність забудови;

-         мінімальні відступи будинків і споруд від червоних ліній, ліній регулювання забудови, меж суміжних ділянок;

-         вимоги до впорядкування доріг та під'їздів до будинків і споруд, місць паркування транспортних засобів;

-         вимоги до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури; 

-         вимоги до озеленення та впорядкування територій; 

-         вимоги до утримання будинків і споруд; 

-         перелік обмежень використання земельних ділянок (містобудівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, історико-культурних). 

            Забудова територій – розміщення та здійснення будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

            Завдання на проектування – документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника (забудовника) до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов.

            Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

            Зона – територія, стосовно якої (і відповідно до всіх земельних ділянок, які там розташовані) планом зонування території встановлюється містобудівний регламент дозволеного використання.

            Зони охорони пам’ятки – встановлювані навколо пам'ятки: охоронна зона, зона регулювання забудови, зона ландшафту, який охороняється, зона охорони археологічного шару, в межах яких діє спеціальний режим.

            Інженерна, транспортна та соціальна інфраструктури – комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій, а також об’єктів соціального та культурно-побутового обслуговування населення, призначених для забезпечення стійкого розвитку та функціонування населеного пункту.

            Історичний ареал – частина території м. Ужгород, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

            Історико-архітектурний опорний план – основний документ, який визначає культурну спадщину населеного місця та історико-культурну цінність його території.

            Історико-містобудівне обґрунтування – вид містобудівної документації, (науково-дослідна робота), якою визначається можливість будівництва об'єкта на конкретній території в межах історичного ареалу населеного місця, об'ємно-просторові параметри об'єкта з урахуванням його впливу на пам'ятки (об'єкти культурної спадщини), а також на збереження традиційного характеру середовища.

            Комплексна забудова території – упорядкування території шляхом забезпечення громадських та приватних інтересів, спрямованих на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, жилих будинків, благоустрою території, інших об’єктів містобудування. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і забезпечуватися одним або кількома інвесторами.

            Ліцензія (сертифікат) на проведення будівельної діяльності – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарської діяльності на проведення певних видів будівельної діяльності (вишукувальні, проектні, будівельно-монтажні роботи) протягом визначеного строку за умови дотримання державних норм, стандартів, і правил.

            Містобудівна діяльність – це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян із створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

            Містобудівна документація – затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється забудова та інше використання територій.

            Містобудівний кадастр – система даних, яка містить дані генерального плану, плану зонування території чи детального плану, належність територій до відповідних зон, правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови та обмеження забудови окремих земельних ділянок, відомості про функціональне призначення, поверховість та матеріал стін будівель, магістральні інженерні мережі, інші відомості згідно з державними будівельними нормами.

            Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів містобудування, встановлені законодавством та затвердженою містобудівною документацією (містобудівний паспорт ділянки).

            Об’єкт культурної спадщини – місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

            План зонування території (зонінг) – містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

            Площа земельної ділянки:

-         геодезична – це площа проекції межі ділянки на площину проекції, на якій встановлена геодезична система координат. Геодезична площа визначається за координатами кутів повороту межі;

-         фізична – це площа земної поверхні в межах ділянки з урахуванням нерівностей фізичної поверхні землі: схилів, ярів, пагорбів, западин тощо.

            Погоджувальна комісія – комісія, що утворюється під час проведення громадських слухань для розгляду пропозицій (зауважень) фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави до проекту містобудівної документації, плану зонування території і для прийняття узгоджених рішень.

            Санітарно-захисна зона – функціональна територія між промисловим підприємством або іншим виробничим об'єктом, що є джерелом надходження шкідливих чинників в навколишнє середовище, і найближчою житловою забудовою (чи прирівняними до неї об'єктами), яка створюється для зменшення залишкового впливу цих факторів до рівня гігієнічних нормативів з метою захисту населення від їх несприятливого впливу.

            Спеціальне погодження – погодження, яке після належного обґрунтування намірів, необхідно отримати на ті види землекористування, що не відповідають переліку переважних та супутніх для даної зони.

            Процедура погодження щодо видів землекористування, використання нерухомості, які не відповідають переліку переважних та супутніх видів використання для зазначеної територіальної зони, але відносяться до допустимих видів використання, які потребують спеціальних погоджень, є рекомендованою і не може бути однаковою для усіх об’єктів.

            Заявка на спеціальне зональне погодження направляється в управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради.

            Заявка повинна містити належно обґрунтовані наміри, тобто заяву у довільній формі щодо бажаного використання земельної ділянки, або існуючих об’єктів та споруд, що знаходяться у власності або користуванні заявника та містобудівний розрахунок.

            На підставі пропозицій заявника управління містобудування та архітектури у залежності від містобудівної ситуації по розміщенню об’єкту та врахування інтересів всіх сторін для уникнення конфліктних ситуацій, визначає перелік необхідних погоджень відповідних служб та організацій і у разі необхідності забезпечує інформування громадян, для проведення громадських слухань.

            Пропозиції до проектів містобудівної документації під час громадських слухань щодо питань, що відносяться до спеціальних зональних погоджень в межах певної територіальної зони, мають право надавати фізичні та юридичні особи, якщо вони є власниками (користувачами) земельних ділянок або об’єктів нерухомого майна, розташованих в межах цієї територіальної зони та на суміжній із визначеною зоною територією.

            За результатами громадських слухань та засідання містобудівної ради управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради приймає рішення про надання, або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень.

            Супутній вид використання земельної ділянки – вид використання, який необхідний для повноцінного функціонування переважного виду використання земельної ділянки.

            Схема зонування території – карта, на якій показано розташування і типи зон в межах міста, що відрізняються за видами використання земельних ділянок і вимогами до їх забудови, зафіксованими в плані зонування території та затвердженими сесією міською радою.

            Територія – частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами.

            Цільове призначення земельної ділянки – це встановлені законодавством і конкретизовані відповідним органом влади допустимі види використання земельної ділянки її власником або користувачем, відповідно до категорії земель.

            Червоні лінії – визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі, межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.

2. Правові основи введення та сфери дії плану зонування територій 

1. Нормативно-правовою базою плану зонування територій (далі зонінг) є сукупність законодавчих та підзаконних актів, в тому числі державних норм, якими регламентується питання містобудування, земельних та майнових відносин, охорони здоров’я громадян, охорони природи, збереження культурної спадщини тощо, а також розподілу повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування при вирішенні зазначених питань.

            2. Застосування зонінгу здійснюється у відповідності до статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 180 Земельного кодексу України для забезпечення дієвого механізму реалізації повноважень місцевих рад та їх виконавчих органів, органів виконавчої влади, визначених статтями 25, 31, 33, 73 та ін. Закону "Про місцеве самоврядування в Україні” та статтями 15, 20, 21 та ін. Закону України "Про місцеві державні адміністрації", з урахуванням вимог Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Законів України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про охорону навколишнього природного середовища" тощо.

            3. Зонінг є містобудівною документацією, вимоги якої, відповідно до статті 144 Конституції України, є обов’язковими для виконання на відповідній території органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, посадовими особами, які здійснюють та контролюють містобудівну діяльність на території міста, а також для судових органів - як підстава для вирішення спірних питань щодо забудови та іншого використання земельних ділянок.

            4. Зонінг затверджується рішенням на сесійному засіданні міської ради і набуває відповідного юридичного статусу згідно з Законом "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст. 73).

            5. Зонінг застосовується поряд із:

-       нормами та стандартами, що встановлені відповідними уповноваженими органами виконавчої влади з метою забезпечення безпеки життєдіяльності та здоров’я людини, міцності споруд, збереження навколишнього природного середовища та історико-культурної спадщини, природно-техногенної безпеки, інших обов’язкових вимог;

-       іншими відповідними місцевими нормативно-правовими актами.

3. Призначення та зміст зонінгу

            1. Зонінг призначений для:

-       забезпечення реалізації планів та програм (в тому числі в затвердженій містобудівній документації) розвитку міської території, систем інженерного та транспортного забезпечення, соціального обслуговування, збереження природного та культурно-історичного середовища;

-       встановлення гарантій і визначення щодо використання і забудови земельних ділянок для власників та осіб, що бажають придбати нерухомість (в т.ч. земельну ділянку) у власність та оренду;

-       підвищення ефективності використання земельних ділянок, в тому числі шляхом створення умов для залучення інвестицій в будівництво та впорядкування міської території;

-       забезпечення вільного доступу громадян до інформації та їх участь в прийнятті рішень з питань землекористування та забудови;

-       здійснення ефективного контролю за містобудівною (будівельною) діяльністю фізичних та юридичних осіб.

            2. Зонінг встановлює (ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»):

-       функціональне призначення;

-       вимоги до забудови

-       ландшафтної організації території.

            Окремими рішеннями міської ради до зонінгу можуть долучатись додатки з інших питань, що відносяться до зонінгу.

            3. Зонінг є інформаційною базою дії фізичних та юридичних осіб, які:

-       володіючи земельними ділянками, іншими об’єктами нерухомості на довгостроковій основі (на правах власності, довгострокової оренди, безстрокового користування), готують і здійснюють зміни функціонального призначення нерухомості, яка належить їм;

-       приймають участь в аукціонах, що проводяться міською радою, по наданню прав довгострокової оренди та власності на земельні ділянки з метою реконструкції та нового будівництва;

-       за своєю ініціативою звертаються до міської ради про надання земельної ділянки (ділянок) для нового будівництва, реконструкції, у власність або оренду;

-       переоформляють один вид прав власності на інший;

-       змінюють один вид використання на інший;

-       здійснюють інші дії, пов’язані з підготовкою та реалізацією планів по забудові та землекористуванню.

            4. Введення зонінгу забезпечує:

-       відкриту інформацію про умови використання земельних ділянок на території міста;

-       спрощену процедуру надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки;

-       створення підстав та умов для контролю на відповідність затвердженій містобудівній та проектній документації будівельних намірів забудовника, вже закінчених об’єктів містобудування та умов використання цих об’єктів;

-       створення інформаційної бази для судових органів, на яку необхідно спиратися при вирішенні спірних питань, пов’язаних з забудовою та використанням території міста та окремих земельних ділянок.

ГЛАВА 2. РЕЖИМ ЗАБУДОВИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА

4. Загальні вимоги до забудови та благоустрою території міста

                 а)    Розміщення житлового, соціально-громадського, виробничого, інженерно-транспортного будівництва проводиться на підставі затвердженої містобудівної документації:

-       генерального плану;

-       детальних планів території;

-       внесення змін до вказаної документації, у випадках, передбачених законодавством та зонінгом;

-       іншої затвердженої документації (проектів розподілу території; тематичні схеми - розміщення АЗС, ринків і т. інше);

            б) Забудова та благоустрій здійснюються шляхом організації комплексної забудови території або розташування та будівництва окремих будинків і споруд в кварталах існуючої забудови.

            в) Виключно на основі детального плану здійснюються розміщення об’єктів будівництва , для яких у відповідності до зонінгу необхідно отримати спеціальне погодження, або нових об’єктів інженерного забезпечення кварталу, групи кварталів, мікрорайону, житлового району, об’єктів благоустрою. Розміщення об’єктів благоустрою здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

            г) Зміни до генерального плану населеного пункту вносять шляхом розроблення проекту Зміни до генерального плану населеного пункту відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на основі ДБН Б.1.1-15:2012 п.6.1.

5. План зонування території міста (зонінг). Переважні, супутні та допустимі види забудови земельних ділянок в межах зон

            а) Рішення щодо забудови, землекористування та благоустрою території міста та окремих ділянок приймаються на основі установленого зонінгом переліку переважних, супутніх і допустимих видів забудови земельних ділянок, єдиних умов і обмежень, які діють у межах зон, визначених планом зонування (див. Розділ II), і розповсюджуються у рівній мірі на всі, розміщені в межах відповідних зон, земельні ділянки, інші об'єкти нерухомості, незалежно від форм власності.

            б) Виняток становлять транспортні та інженерно-технічні комунікації, в т. ч. залізниця, автомобільні дороги, вулиці, під'їзди. Використання територій існуючих та перспективних транспортних та інженерних комунікацій, а також технічних зон інженерних споруд та інших об'єктів визначаються їх цільовим призначенням.

            в) Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем в межах вимог, встановлених законодавством до використання земель цієї категорії, відповідно зонінгу, іншої містобудівної документації та документації із землеустрою.

            Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного кодексу України.

            Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно, згідно із Законом України «Про використання земель оборони» .

            г) Зони, відносно яких встановлюється перелік переважних та допустимих видів , єдині умови та обмеження, виділяються на схемі зонування території міста (масштаб 1:5000).

            д) Межі встановлюються відповідно до генерального плану (або внесення змін до генерального плану) з урахуванням:

-       червоних ліній;

-       меж земельних ділянок;

-       меж або ліній відводів для інженерних комунікацій;

-       адміністративних меж міста (районів в місті);

-       меж природних об'єктів;

-       інших меж.

            е) До переважних видів забудови земельних ділянок у межах окремих зон відносяться:

-       види забудови та використання територій, які при умові дотримання будівельних норм та стандартів безпеки, інших обов'язкових вимог, не можуть бути заборонені;

-       види забудови та використання, як супутні переважним видам, і, які по відношенню до останніх є допоміжними; при відсутності на земельній ділянці переважного виду використання, супутній вид використання таким не є, та вважається недозволеним, якщо інше спеціально не обумовлюється зонінгом стосовно до конкретних випадків та місць розташування нерухомості.

            ж) До допустимих видів забудови земельних ділянок у межах окремих зон відносяться:             види забудови та використання нерухомості, для яких необхідне отримання спеціальних погоджень або спеціальних дозволів (спеціальних погоджень).

            Порядок проведення громадських слухань визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. №555.

            з) Для кожної зони встановлюються, як правило, декілька видів допустимого використання території, за винятком випадків, які особливо визначаються у текстовій частині, що входять до складу зонінгу.

            и) Власники нерухомості, які володіють нею, мають право вибирати вид (або види) використання нерухомості, які є переважними до відповідних територіальних зон, і також змінювати один вид переважного використання на інший вид переважного використання відповідно до процедур передбачених зонінгом.

            к) Інженерно-технічні об’єкти, споруди та комунікації, що забезпечують реалізацію переважних та допустимих видів використання для окремих земельних ділянок (електро-, водо-, газозабезпечення, каналізація, телефонізація і т.д.) є також допустимими, при умові їх відповідності будівельним нормам та правилам, технологічним стандартам безпеки, що підтверджуються при узгодженні архітектурно-будівельної документації.

            л) Види використання земельних ділянок або нерухомості, які відсутні у переліку переважних, супутніх або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон, є недозволеними для відповідної функціонально-правової зони та не можуть бути дозволені, у тому числі і за процедурою спеціального погодження.

            У переліку переважних, супутніх або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон можуть вноситися доповнення та зміни у порядку, визначеному зонінгом.

6. Єдині умови і обмеження для кожної територіальної зони (підзони)

            а) Обмеження забудови та умови використання нерухомості (земельні ділянки, будинки та споруди) в межах окремих зон визначаються на основі «Схеми проектних планувальних обмежень», існуючих планувальних обмежень, державних будівельних та інших норм.

            б) Схемою планувальних обмежень встановлюються межі розповсюдження відповідних обмежень, на основі державних норм та іншої нормативної документації встановлюється режим (умови) використання кожної територіальної зони (підзони).

            в) Єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок враховуються при розробленні землевпорядної документації відповідної земельної ділянки. Типи та види планувальних обмежень, що діють на території міста, вказані на «Схемі планувальних обмежень».

            г) На територіях, які потрапляють до санітарно-захисних зон (далі – СЗЗ) від промпідприємств, кладовищ, складів та баз, об'єктів з перевищенням рівнів електромагнітного фону, інших СЗЗ режим (умови) використання нерухомості та межі розповсюдження обмежень і визначають з урахуванням іншого законодавства (санітарно-епідеміологічні служби міста, управління екобезпеки та природних ресурсів на основі СН 173-96, ДБН 360-92**, містобудівної документації).

            д) На територіях, які потрапляють до водоохоронних зон та прибережних захисних смуг режим (умови) використання нерухомості та межі розповсюдження обмежень визначають Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, Закарпатське виробниче обласне управління по меліорації і водному господарству (Облводгосп) на основі Водного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України та робочої документації.

            е) На територіях з несприятливими інженерно-геологічними умовами (підтоплення, затоплення, на ділянках, що потребують інженерної підготовки для їх забудови) режим (умови) використання та межі розповсюдження обмежень визначають спеціалізовані міські (обласні) управління по інженерному захисту території міста на основі чинного законодавства.

            ж) На територіях, що потрапляють в охоронні зони пам'яток історії, архітектури та археології, зони регулювання забудови, об'єкти природно-заповідного фонду, режим (умови) використання та межі розповсюдження обмежень визначаються на основі Законів України: "Про природно-заповідний фонд України", "Про охорону культурної спадщини".

            з) На територіях, які згідно містобудівної документації змінюють своє функціональне значення, потрапляють у зону реконструкції, на яких ведеться нове будівництво або реконструкція, режим (умови) використання та забудови, а також основні параметри забудови (гранично допустимі поверховість, щільність, мінімальні відступи будинків і споруд від червоних ліній, ліній регулювання забудови, меж суміжних ділянок, вимоги до впорядкування доріг та під’їздів до будинків і споруд, місць паркування транспортних засобів, вимоги до озеленення та впорядкування територій, вимоги до утримання будинків і споруд, інші вимоги) визначає управління архітектури та містобудування відповідно до зонінгу, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

7. Встановлення публічних сервітутів

            а) Органи місцевого самоврядування мають право вимагати від власників земельних ділянок, інших об'єктів нерухомості надання права обмеженого користування нерухомістю для реалізації громадських потреб (публічного сервітуту) – забезпечення проходу та проїзду через земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку та трубопроводів, забезпечення їх ремонту, а також виконання заходів, які забезпечують збереження культурного шару, інших громадських потреб, які не можуть бути встановлені інакше, ніж шляхом публічного сервітуту.

            б) Межі дії публічних сервітутів вказуються на плані земельної ділянки.

            в) Умови використання земельної ділянки в межах публічного сервітуту визначаються відповідно чинного законодавства, угодою між органом місцевого самоврядування та власником земельної ділянки, угода реєструється в установленому порядку.

РОЗДІЛ ІІ. КАРТОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ. ПЛАН ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА. ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ, ЯКІ ДІЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА

ГЛАВА 1. ОПИС КАРТОГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

8. План зонування території міста

            Схема зонування території є невід’ємною частиною плану зонування території (зонінгу) міста Ужгорода. На основі схеми зонування території встановлюється перелік переважних, допустимих видів забудови та іншого використання території зон. На основі схеми зонування території встановлюються також єдині умови та обмеження для кожної територіальної зони (підзони).

            Схема зонування території виконується на основі містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Ужгород». При виконанні схеми зонування враховуються планувальні обмеження, які діють на території міста та проектні планувальні обмеження.

            Згідно «Настанови про склад та зміст плану зонування території (зонінг)» ДСТУ - Н ББ.1-1-12:2011 «…межі зон на схемі зонування встановлюються відповідно до генерального плану міста з урахуванням меж кварталів, мікрорайонів, інших планувальних утворень міста, природних меж, елементів інженерно-транспортної інфраструктури..». У «Внесенні змін до плану зонування території міста Ужгорода» визначення меж територіальних зон зроблено з урахуванням розробленого «Внесення змін до генерального плану м. Ужгород».

            Схема зонування території міста є базою для подальшого детального пророблення параметрів забудови та іншого використання на території кожної окремої зони або окремої ділянки в місті.

9. Схема планувальних обмежень

            «Схема планувальних обмежень» є підґрунтям для розроблення схеми зонування території міста. До неї ввійшли планувальні обмеження, обумовлені розміщенням промислових, комунально-складських та інших підприємств. Враховані санітарно-захисні зони ІІІ-V класу шкідливості від промислових та комунально-складських об’єктів, шумова зона залізниці та інших джерел шумового та електромагнітного забруднення. Крім того, виділяються території прибережно-захисних смуг та ПЗФ. Існуючі санітарно-захисні зони від підприємств діють до затверджених розмірів проектних санітарно-захисних зон.

            «Схема планувальних обмежень» розроблена в містобудівній документації «Внесення змін до генерального плану м. Ужгород», виконаної за договором «м. Ужгород. Внесення змін до генерального плану та плану зонування території міста», і врахована у проекті «Внесення змін до плану зонування території міста».

ГЛАВА 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЗОН

10. Функціональна класифікація територій, типи територіальних зон

            Згідно з ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг), пропонується наступні основні територіальні зони».

-       невиробничі Г (громадські);

-       житлові Ж;

-       ландшафтно-рекреаційні Р;

-       курортні К;

-       зони транспортної інфраструктури ТР;

-       зони інженерної інфраструктури ІН;

-       комунально-складські КС;

-       виробничі В;

-       спеціальні С;

-       сільськогосподарського призначення СВ;

-       землі історико-культурного призначення ІК;

            НЕВИРОБНИЧІ ЗОНИ Г (громадські).

            Зони загальноміського центру Г-1 Призначається для розташування об’єктів адміністративних будівель органів управління, ділових установ, багатоквартирних житлових будинків, громадських установ та інших багатофункціональних об’єктів, що забезпечують громадські функції загальноміського та регіонального значення.

            Ділові зони Г-2 Зона розташування адміністративних, наукових, ділових, фінансових установ, та інших багатофункціональних об’єктів, житлових будинків та супутніх до них об’єктів транспортної інфраструктури (місць для паркування транспортних засобів).

            Навчальні зони Г-3 Зона розташування об`єктів вищої, середньої, початкової та дошкільної освіти. Такі зони встановлюються з метою концентрації освітніх і супутніх до них функції : інформаційних, культурних, оздоровчих, дозвілля.

            Культурні та спортивні зони Г-4 Зони розташування крупних культурно-мистецьких та спортивно – видовищних комплексів, стадіонів, театрів, кінотеатрів, культових споруд.

            Лікувальні зони Г- 5 Зони розташування лікарень, станцій швидкої допомоги, поліклінік амбулаторій, аптек.

            Торгівельні зони Г-6 Зони розташування магазинів, торгових центрів, ринків.

            ЖИТЛОВІ ЗОНИ Ж.

            Садибної забудови Ж-1. Визначена для розташування житлових будинків включно із земельними ділянками.

            Змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови Ж-3. Визначена для розташування багатоквартирних (від 4 до 9-ти поверхів) житлових будинків, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування, некомерційних комунальних об'єктів, а також окремих об'єктів загальноміського та районного значення.

            Змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови Ж-4. Визначена для розташування багатоквартирних (від 9 до 16-ти поверхів) житлових будинків, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об'єктів, а також окремих об'єктів загальноміського та районного значення.

            Змішана забудова Ж-5. Визначена для розміщення одноквартирних житлових будинків, житлових будинків середньої поверховості багатоквартирної забудови та громадської забудови.

            ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНІ ЗОНИ Р.

            Зони об’єктів природно-заповідного фонду Р-1. Визначена для ПЗС та для забезпечення збереженості унікальних природних ландшафтів з особливими умовами використання. Мета організації зони полягає у збереженні цінних природних особливостей і ландшафтів; планувальні містобудівні заходи мають здійснюватися з мінімальним впливом на вразливі елементи природного середовища.

            Рекреаційні зони активного відпочинку Р-2. Визначена для виконання активних рекреаційних функцій. До них належать міські території загального користування з відповідними об'єктами для активного відпочинку населення, громадські центри. Ці території мають бути забезпечені високим рівнем благоустрою, належним переліком постійних споруд для активного відпочинку, тимчасових споруд та інших об`єктів супутніх видів активності.

            Рекреаційні зони озеленених територій загального користування Р-3. Визначена для повсякденного відпочинку населення і включають парки, сквери , сади, бульвари, міські ліси, водойми, лугопарки, лісопарки, гідропарки, меморіальні парки.

            Рекреаційні зони обмеженого користування Р-4. Визначена для розміщення дач та колективних садів.

            Зона прибережно-захисної смуги Р-ПЗС. Пропозиції щодо встановлення природоохоронної території з режимом обмеженої господарської діяльності. Згідно ст. 88 Земельного кодексу України прибережно-захисні смуги уздовж річок та навколо водойм відносяться до земель водного фонду. Користування цими територіями здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення й замулення на санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

            Для винесення в натуру території ПЗС необхідне розроблення відповідного проекту землеустрою спеціалізованою організацією.

            КУРОРТНІ ЗОНИ К.

            Зони установ відпочинку і туризму КВТ. Визначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, об’єктів обслуговування.

            ЗОНИ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТР.

            Зона транспортної інфраструктури ТР-1, до якої відноситься смуга відводу залізниці, залізничних та автовокзалів, терміналів, транспортних вузлів.

            Зона транспортної інфраструктури ТР-2, до якої відносяться території вулиць, майданів (в межах червоних ліній).

            Зона транспортної інфраструктури ТР-3, до якої відносяться території СТО, АЗС, автопарки, гаражі, автостоянки.

Зона транспортної інфраструктури ТР-4, до якої відносяться території транспортно-складських комплексів.

            ЗОНИ ІНЖЕНЕРНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ІН.

            Зони інженерної інфраструктури ІН-1 до них відносяться об'єкти та магістральні мережі електропостачання.

            Зони інженерної інфраструктури ІН-2 до них відносяться об'єкти тепломережі, міжоб'єктних котелень та магістральних мереж: водопостачання, каналізації, зливової каналізації та газопостачання.

            КОМУНАЛЬНО-СКЛАДСЬКІ ЗОНИ КС.

Зона розміщення об'єктів 2-го класу санітарної класифікації – КС-2.

            Зона розташування об’єктів, що потребують встановлення санітарно – захисної зони - 500 м.

            Зона розміщення об'єктів 3-го класу санітарної класифікації – КС-3.

            Зона розташування об’єктів, що потребують встановлення санітарно – захисної зони - 300 м.

            Зона розміщення об'єктів 4-го класу санітарної класифікації – КС-4.

            Зона розташування об’єктів, що потребують встановлення санітарно – захисної зони - 100 м.

            Зона розміщення об'єктів 5-го класу санітарної класифікації – КС-5.

            Зона розташування об’єктів, що потребують встановлення санітарно – захисної зони - 50 м.

            ЗОНИ ВИРОБНИЧІ В.

Зони підприємств 3-го класу шкідливості В-3. Визначені для об'єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно – захисних зон до 300м.

            Зони підприємств 4-го класу шкідливості В-4. Визначені для об'єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно – захисних зон до 100м.

            Зони підприємств 5-го класу шкідливості В-5. Визначені для об'єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно – захисних зон до 50м.

            Зони резерву промислових та комунальних підприємств В-6. Визначені для розміщення перспективних промислових та комунальних об'єктів,

            СПЕЦІАЛЬНІ ЗОНИ С.

            Визначена для розташування військових містечок, пенітенціарних установ, об’єктів комунального господарства зі спеціальними інженерними спорудами, місць поховань відходів, місць складування та зберігання енергоносіїв, хімікатів та інших матеріалів високої вибухопожежної небезпеки.

ЗОНИ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, СВ-1.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

            ЗОНА ЗЕМЕЛЬ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ІК.

            Визначена для населених пунктів занесених до Списку історичних населених місць України. Визначаються зони, щодо яких встановлюється спеціальний режим використання, обумовлений законодавством про охорону культурної спадщини.

11. Перелік територіальних зон та підзон визначених внесенням змін до плану зонування території:

1)     Невиробничі Г (громадські):

- Зони загальноміського центру та ділові Г-1, Г-2;

- Навчальні зони Г-3;

- Культурні та спортивні зони Г-4;

- Лікувальні зони Г-5;

- Торговельні зони Г-6.

2)     Житлові зони Ж:

- Садибна житлова забудова Ж-1, (до 4-х поверхів);

- Змішана багатоквартирна житлова забудова та громадська забудова Ж-3 (від 4-х до 9-ти поверхів);

- Змішана багатоквартирна житлова забудова та громадська забудова Ж-4 (від 9-ти до 16-ти поверхів);

- Змішана забудова Ж-5 (забудова території одно-, дво-, трьохповерховими будівлями різних типів);

Підзони: Ж-1с, Ж-3с, Ж-4с, Ж-5с.

3)     Ландшафтно-рекреаційні зони Р:

- Зони об’єктів природно-заповідного фонду та ПЗС Р-1;

- Рекреаційні зони активного відпочинку Р-2;

- Рекреаційні зони озеленених територій загального користування Р-3;

- Рекреаційні зони обмеженого користування Р-4;

Підзони: Р-3с.

4)     Курортні зони К:

-       Зони установ відпочинку і туризму КВТ;

5)     Зони транспортної інфраструктури ТР:

-       Зони транспортної інфраструктури ТР-1;

-       Зони транспортної інфраструктури ТР-2;

-       Зони транспортної інфраструктури ТР-3;

-       Зони транспортної інфраструктури ТР-4.

6)     Зони інженерної інфраструктури ІН:

-       Об’єкти електромережі ІН-1;

-       Об’єкти тепломережі, міжоб’єктних котелень та магістральних мереж: водопостачання, каналізації, зливової каналізації та газопостачання ІН-2;

7)     Комунально-складські зони КС:

-       Зони розміщення об’єктів 3-го класу санітарної класифікації КС-3;

-       Зони розміщення об’єктів 4-го класу санітарної класифікації КС-4;

-       Зони розміщення об’єктів 5-го класу санітарної класифікації КС-5;

8)     Виробничі зони В:

-       Зони підприємств III класу шкідливості В-3;

-       Зони підприємств IV класу шкідливості В-4;

-       Зони підприємств V класу шкідливості В-5;

-       Зона резерву промислових та комунальних територій В-6.

9)     Спеціальні зони С.

10) Зони земель сільськогосподарського призначення СВ-1.

11) Зони земель історико-культурного призначення ІК.

12. Перелік переважних, супутніх та допустимих видів використання

1. НЕВИРОБНИЧІІ ЗОНИ Г (громадські):

Г-1, Г-2. Зони загальноміського центру та ділові.

            Переважні види використання:

-       організації та установи органів державної, виконавчої та судової влади;

-       нотаріальні контори і юридичні консультації

-       банки; філії (відділення) банків;

-       офіси професійних, громадських організацій;

-       науково-дослідні та проектні організації;

-       телевізійні та радіостудії;

-       центральні підприємства зв’язку (поштамт, телефонна стація, телеграф);

-       меморіальні споруди та комплекси;

-       готелі;

-       ділові та бізнес-центри;

-       центри зайнятості;

-       житлова забудова;

-       будинки побутового обслуговування.

            Супутні види дозволеного використання:

-       автостоянки для зберігання автомобілів, підземні гаражі при громадських будівлях;

-       комерційні підземні гаражі;

-       споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони;

-       малі архітектурні форми;

-       громадські вбиральні.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       культові споруди;

-       спорткомплекси (з басейном та без);

-       тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

-       станції провідникового мовлення, об’єктів радіомовлення телебачення;

-       автозаправні станції.

            Г-3. Навчальні зони.

            Переважні види використання:

-       вищі та середні спеціальні учбові заклади, в тому числі коледжі та ліцеї при вищих учбових закладах, позашкільні установи, шкільні центри, дошкільні заклади;

-       наукові та науково-пошукові заклади;

-       центри наукової інформації;

-       бібліотеки;

-       конференц-зали. сквери,

-       озеленені території;

            Супутні види дозволеного використання:

-       кінотеатри, розважальні комплекси;

-       виставочні зали, музеї;

-       фізкультурно-оздоровчі центри (з відкритими і закритими спортивними залами та басейнами);

-       малі архітектурні форми;

-       гуртожитки та будинки сімейного типу для проживання студентів та викладацького складу;

-       поліклініки, аптеки;

-       магазини;

-       перукарні;

-       пошта, телеграф, телефон;

-       споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони;

-       споруди для тимчасового зберігання транспортних засобів.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       підприємства зв’язку;

-       будинки побуту;

-       культові споруди;

-       гаражі та стоянки для постійного зберігання індивідуальних транспортних засобів;

-       громадські вбиральні.

        Г-4. Культурні та спортивні зони.

            Переважні види використання:

-       театри, концертні зали, цирк. будинки культури;

-       кінотеатри;

-       бібліотеки, клуби, центри дозвілля, розважальні комплекси;

-       культові споруди

-       фізкультурно-оздоровчі центри (з відкритими і закритими спортивними залами та басейнами);

            Супутні види дозволеного використання:

-       підприємства зв’язку;

-       будинки побуту;

-       невеликі парки, сквери;

-       малі архітектурні форми;

-       споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони;

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       магазини товарів першої необхідності;

-       тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

-       готелі;

-       кафе;

-       аптеки;

-       автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів, (підземні та наземні ) при громадських будівлях;

-       громадські вбиральні.

Г-5. Лікувальні зони.

            Переважні види використання:

-       лікувальні корпуси лікарень;

-       консультативні поліклініки;

-       спеціалізовані поліклініки;

-       науково-дослідні та медичні центри;

-       адміністративно-господарські будівлі та споруди;

-       станції невідкладної швидкої допомоги;

-       станції переливання крові (відповідно до містобудівної документації);

-       амбулаторії;

-       будинки-інтернати для дорослих;

-       будинки дитини.

            Супутні види дозволеного використання:

-       аптеки;

-       будинки для аварійного чергового медперсоналу;

-       кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування;

-       малі архітектурні форми;

-       споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       гаражі та стоянки для постійного зберігання індивідуальних транспортних засобів;

-       громадські вбиральні.

            Г-6. Торговельні зони.

            Переважні види використання:

-       торгові центри, спеціалізовані та інші магазини роздрібної торгівлі товарами періодичного попиту;

-       ринки;

-       ресторани і кафе.

            Супутні види дозволеного використання:

-       готелі;

-       малі архітектурні форми;

-       автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів, (підземні та наземні ) при громадських будівлях;

-       громадські вбиральні

-       споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       всі типи використання, дозволені в зонах Г, які можуть розміщуватись в окремій будівлі чи на будь-якому поверсі будинку іншого призначення.

2. ЖИТЛОВІ ЗОНИ:

            Ж-1. Зона садибної житлової забудови (до 4-х поверхів).

            Переважні види використання:

-       одноквартирні індивідуальні житлові будинки (з присадибними ділянками) та блоковані житлові будинки поверховістю від 1-го поверху до 4-х поверхів з виходом з кожної квартири на земельну ділянку;

-       дитячі дошкільні заклади , в томі числі зблоковані з загальноосвітніми школами).

            Супутні види дозволеного використання:

-       окремо розташовані та вбудовано-прибудовані індивідуальні гаражі на 1-2 автомобілі;

-       окремо розташовані або вбудовано-прибудовані господарські будівлі;

-       оранжереї та теплиці;

-       надвірні туалети – при відсутності централізованої каналізації.

-       споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони;

-       окремі вбудовані чи прибудовані об’єкти повсякденного обслуговування: магазин, перукарні, аптеки, об’єкти побутового обслуговування;

-       кафе;

На присадибних ділянках дозволяється вирощування квітів, фруктів, овочів, розведення птиці, індивідуальна трудова діяльність.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       окремо розташовані адміністративні будівлі місцевого значення та повсякденного обслуговування: відділення зв’язку, міліції, ощадбанку, адміністрації, комунальні служби;

-       культові споруди;

-       місця масового відпочинку;

-       технічні будівлі і споруди для обслуговування даної зони або міста в цілому;

-       тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

-       АЗС (відповідно до містобудівної документації);

-       артезіанські свердловини;

-       ветеринарні прийомні пункти та аптеки.

Об’єкти допустимих видів забудови не повинні потребувати встановлення санітарно-захисних зон та не створювати негативного впливу на оточуюче середовище.

Ж-3, Ж-4 . Зона змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови.

            Переважні види використання:

-       житлові будинки 4-9-поверхові, окремо розташовані або зблоковані;

-       житлові будинки від 9-ти до 16-ти поверхів (відповідно до розробленої містобудівної документації в якості архітектурних акцентів);

-       загальноосвітні та спеціалізовані учбові заклади всіх типів;

-       окремо розміщені, вбудовано-прибудовані дитячі заклади, в т.ч. зблоковані з початковими школами;

-       окремо розташовані і вбудовано-прибудовані адміністративні установи, підприємства торгівлі, обслуговування, громадського харчування;

-       технічні будівлі та споруди;

-       озеленені території;

-       клуби багатоцільового та спеціалізованого призначення;

-       бібліотеки;

-       виставочні зали;

-       спортивні майданчики;

-       амбулаторії, консультативні медичні заклади;

-       поштові відділення, телефонні та телеграфні станції;

-       усі типи використання, дозволені у зоні Г, які можуть розміщуватись в окремій будівлі чи на будь-якому поверсі будинку іншого призначення.

            Супутні види дозволеного використання:

-       вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі та відкриті стоянки;

-       відкриті стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту з розрахунку відповідно ДБН 360-92**;

-       розміщення територій для паркування автомобілів , господарських, ігрових, спортивних майданчиків;

-       споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони;

-       аптеки;

-       окремо розташовані адміністративні будівлі місцевого значення та повсякденного обслуговування: відділення зв’язку, міліції, ощадбанку, адміністрації, комунальні служби.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       культові споруди;

-       установи охорони здоров’я, відпочинку, туризму, фізкультурно-оздоровчі заклади;

-       тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Ж-5. Змішана забудова.

            Переважні види використання:

-       одноквартирні індивідуальні житлові будинки (з присадибними ділянками) та блоковані житлові будинки поверховістю від 1-го поверху до 4-х поверхів з виходом з кожної квартири на земельну ділянку;

-       багатоквартирні житлові будинки до 5-ти поверхів, окремо розташовані або зблоковані;

-       загальноосвітні та спеціалізовані учбові заклади всіх типів;

-       окремо розміщені, вбудовано-прибудовані дитячі заклади, в т.ч. зблоковані з початковими школами;

-       окремо розташовані і вбудовано-прибудовані адміністративні установи, підприємства торгівлі, обслуговування, громадського харчування;

-       технічні будівлі та споруди;

-       озеленені території;

-       клуби багатоцільового та спеціалізованого призначення;

-       бібліотеки;

-       виставочні зали;

-       спортивні майданчики;

-       амбулаторії, консультативні медичні заклади;

-       поштові відділення, телефонні та телеграфні станції;

-       усі типи використання, дозволені у зоні Г, які можуть розміщуватись в окремій будівлі чи на будь-якому поверсі будинку іншого призначення.

            Супутні види дозволеного використання:

-       вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі та відкриті стоянки;

-       відкриті стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту з розрахунку відповідно ДБН 360-92**;

-       розміщення територій для паркування автомобілів , господарських, ігрових, спортивних майданчиків;

-       споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони

-       аптеки

-       окремо розташовані адміністративні будівлі місцевого значення та повсякденного обслуговування: відділення зв’язку, міліції, ощадбанку, адміністрації, комунальні служби.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       культові споруди;

-       установи охорони здоров’я, відпочинку, туризму, фізкультурно-оздоровчі заклади;

-       тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Ж-1с. Підзона садибної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони.

            Допускається розміщувати:

-       пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), будівлі управлінь, конструкторських бюро, навчальних закладів, виробничо-технічні училища без гуртожитків, магазини, підприємства громадського харчування, поліклініки;

-       науково-дослідні та службові приміщення підприємств, стоянки для громадського та індивідуального транспорту, місцеві та транзитні комунікації, ЛЕП, електростанції, нафто- і газопроводи, свердловини для технічного водопостачання, водо охолоджуючі споруди, споруди для підготовки технічної води, каналізаційні насосні станції, споруди оборотного водопостачання, розсадники рослин для озеленення підприємств та санітарно-захисної зони.

            Не допускається розміщувати:

-       житлові будинки з присадибними ділянками, гуртожитки, готелі, будинки для приїжджих;

-       дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, лікувально-профілактичні й оздоровчі заклади, стаціонари;

-       спортивні споруди, сади, парки, садівничі товариства;

-       охоронні зони джерел водопостачання, водозабірні споруди;

-       не допускається вирощування сільськогосподарської продукції, ведення тваринництва.

            Умови та обмеження по розміщенню допустимих об’єктів дивись розділ пояснювальної записки «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» по видах забудови.

             Ж-3с, Ж-4с. Підзона багатоквартирної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони.

            Допускається розміщувати:

-       пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), будівлі управлінь, конструкторських бюро, навчальних закладів, виробничо-технічні училища без гуртожитків, магазини, підприємства громадського харчування, поліклініки;

-       науково-дослідні та службові приміщення підприємств, стоянки для громадського та індивідуального транспорту, місцеві та транзитні комунікації, ЛЕП, електростанції, нафто- і газопроводи, свердловини для технічного водопостачання, водо охолоджуючі споруди, споруди для підготовки технічної води, каналізаційні насосні станції, споруди оборотного водопостачання, розсадники рослин для озеленення підприємств та санітарно-захисної зони.

            Не допускається розміщувати:

-       багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки, готелі, будинки для приїжджих;

-       дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, лікувально-профілактичні й оздоровчі заклади, стаціонари;

-       спортивні споруди, сади, парки, садівничі товариства;

-       охоронні зони джерел водопостачання, водозабірні споруди;

-       не допускається вирощування сільськогосподарської продукції, ведення тваринництва.

            Умови та обмеження по розміщенню допустимих об’єктів дивись розділ пояснювальної записки «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» по видах забудови.

Ж-5с. Підзона змішаної забудова в межах санітарно-захисної зони.

Допускається розміщувати:

-       пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), будівлі управлінь, конструкторських бюро, навчальних закладів, виробничо-технічні училища без гуртожитків, магазини, підприємства громадського харчування, поліклініки;

-       науково-дослідні та службові приміщення підприємств, стоянки для громадського та індивідуального транспорту, місцеві та транзитні комунікації, ЛЕП, електростанції, нафто- і газопроводи, свердловини для технічного водопостачання, водо охолоджуючі споруди, споруди для підготовки технічної води, каналізаційні насосні станції, споруди оборотного водопостачання, розсадники рослин для озеленення підприємств та санітарно-захисної зони.

            Не допускається розміщувати:

-       багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки, готелі, будинки для приїжджих;

-       дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, лікувально-профілактичні й оздоровчі заклади, стаціонари;

-       спортивні споруди, сади, парки, садівничі товариства;

-       охоронні зони джерел водопостачання, водозабірні споруди;

-       не допускається вирощування сільськогосподарської продукції, ведення тваринництва.

            Умови та обмеження по розміщенню допустимих об’єктів дивись розділ пояснювальної записки «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» по видах забудови.

Для територій, які визначені як території реконструкції необхідно розробляти детальні плани цих територій з визначенням їх цільового призначення та умов і обмежень використання земельних ділянок.

            Після затвердження детальних планів територій в установленому порядку органами архітектури вносяться зміни до генерального плану та плану зонування території міста.

                        3. ЛАНДШАФТНО- РЕКРЕАЦІЙНІ ЗОНИ Р:

            Р -1 . Зони об`єктів природно-заповідного фонду та ПЗС.

            Переважні види використання:

-       озеленені території;

-       навчально-туристичні та екологічні стежки;

-       водно-оздоровчі комплекси;

-       будівлі та споруди для науково-дослідницьких цілей з питань навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів

-       човнові станції, яхтові клуби.

            Супутні види дозволеного використання:

-       споруди, шляхи, лінійні та інші об’єкти транспорту і зв’язку, пов’язані з обслуговуванням даної зони;

-       відповідні обладнанні експозиційні зони, що встановлюються адміністрацією;

-       малі архітектурні форми.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

-       фізкультурні майданчики;

-       човнові станції, яхтові клуби;

-       інші будівлі для конторських та адміністративних цілей, пов’язані з обслуговуванням даної зони.

            Основні види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об’єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об’єктів.

            Р-2. Рекреаційні зони активного відпочинку.

            Переважні види використання:

-       стадіони та фізкультурні майданчики;

-       спортивні зали;

-       басейни (криті та відкриті);

-       санаторії, профілакторії та центри функціональної реабілітації;

-       озеленені території;

-       рекреаційні установи (готелі, мотелі, кемпінги, будинки відпочинку, пансіонати, інші об’єкти обслуговування відвідувачів);

-       місця короткочасного відпочинку з відповідним обладнанням;

-       водно-оздоровчі комплекси;

-       пляжі з відповідним обладнанням;

-       малі архітектурні форми;

-       споруди спортивного та розважального призначення;

            Супутні види дозволеного використання:

-       споруди комунальної та інженерно-технічної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони;

-       окремі адміністративно-господарські будівлі;

-       заклади прокату необхідного інвентарю;

-       громадські вбиральні;

-       їдальні, кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування;

-       пункти прокату спортивного інвентарю;

-       тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

-       відповідно обладнанні експозиційні зони, що встановлюються адміністрацією.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       відкриті автостоянки для легкових автомобілів;

-       меморіальні комплекси;

-       кінотеатри, концертні майданчики;

-       розважальні комплекси (ігротеки, танцмайданчики, дискотеки);

-       станції прокату човнів та рятувальні станції;

-       оранжереї;

-       великі автостоянки;

-       пристані;

            Основні види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об’єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об’єктів.

Р-3. Рекреаційні зони озеленених територій загального користування.

            Переважні види використання:

-       озеленені території загального користування (парки, сади, сквери, бульвари, міські ліси, водойми);

-       навчально-туристичні та екологічні стежки;

-       малі архітектурні форми;

-       спортивні майданчики;

            Супутні види дозволеного використання:

-       споруди, шляхи, лінійні та інші об’єкти транспорту і зв’язку, пов’язані з обслуговуванням даної зони;

-       відповідно обладнанні експозиційні зони, що встановлюються адміністрацією;

-       заклади прокату необхідного інвентарю;

-       громадські вбиральні;

-       пункти прокату спортивного інвентарю;

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       культові споруди;

-       меморіальні комплекси;

-       станції прокату човнів та рятувальні станції;

-       оранжереї;

-       пристані;

-       фізкультурні майданчики;

-       човнові станції, яхтові клуби;

-       інші будівлі для конторських та адміністративних цілей, пов’язані з обслуговуванням даної зони.

-       тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Р-4. Рекреаційні зони обмеженого користування.

Визначені для існуючих дач та колективних садів.

Переважні види використання:

-    садові ділянки;

-    дачні ділянки;

-    спортивні майданчики;

-    малі архітектурні форми.

Супутні види дозволеного використання:

-    адміністративні заклади;

-    кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування;

-    споруди комунальної та інженерно-технічної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони;

-    відкриті автостоянки для легкових автомобілів;

-    громадські вбиральні;

Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-    АЗС;

-    СТО;

-    Великі автостоянки.

Р-ПЗС. Зона прибережно-захисної смуги.

У даному проекті надані пропозиції щодо встановлення меж прибережно-захисних смуг р. Уж та водойм, з урахуванням містобудівних рішень «Внесення змін до генерального плану м. Ужгород». Дані пропозиції мають бути уточнені при розробленні окремого спеціального проекту землеустрою.

            Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляється в порядку, передбаченому законодавством.

Допустимі види використання територій (земельних ділянок):

-       військові та інші оборонні об’єкти;

-       об’єкти, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль;

-       об’єкти постачання, розподілення, передавання (транспортування) енергії;

-       санаторіїв, дитячі оздоровчі табори та інші лікувально-оздоровчі заклади з обов’язковим централізованим водопостачанням і каналізацією;

-       гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди.

            У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Р-3с. Підзона зелених насаджень спеціального призначення.

Зона Р-3с – зелених насаджень спеціального призначення виділена для забезпечення правових умов створення і збереження спеціальних зелених насаджень як фактору захисту навколишнього природного середовища від негативного антропогенного впливу.

            Допускається розміщувати:

-       пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), будівлі управлінь, конструкторських бюро, навчальних закладів, виробничо-технічні училища без гуртожитків, магазини, підприємства громадського харчування, поліклініки;

-       науково-дослідні та службові приміщення підприємств, стоянки для громадського та індивідуального транспорту, місцеві та транзитні комунікації, ЛЕП, електростанції, нафто- і газопроводи, свердловини для технічного водопостачання, водо охолоджуючі споруди, споруди для підготовки технічної води, каналізаційні насосні станції, споруди оборотного водопостачання, розсадники рослин для озеленення підприємств та санітарно-захисної зони.

            Не допускається розміщувати:

-       житлові будинки з при домовими територіями, гуртожитки, готелі, будинки для приїжджих;

-       дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, лікувально-профілактичні й оздоровчі заклади, стаціонари;

-       спортивні споруди, сади, парки, садівничі товариства;

-       охоронні зони джерел водопостачання, водозабірні споруди;

-       не допускається вирощування сільськогосподарської продукції, ведення тваринництва.           

Умови та обмеження по розміщенню допустимих об’єктів дивись розділ пояснювальної записки «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» по видах забудови.

4. КУРОРТНІ ЗОНИ К.

КВТ. Зони установ відпочинку і туризму.

            Переважні види використання:

-       навчальні, туристичні та екологічні стежки;

-       будинки відпочинку;

-       пансіонати;

-       об’єкти фізичної культури та спорту;

-       туристичні бази;

-       кемпінги;

-       яхт-клуби;

-       стаціонарні та наметові туристсько-оздоровчі табори;

-       будинки рибалок та мисливців;

-       дитячі туристичні станції;

-       курортні готелі;

-       дитячі та спортивні табори;

-       озеленені території.

            Супутні види дозволеного використання:

-       майданчики для стоянки автотранспорту;

-       магазини;

-       їдальні, кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування;

-       технічні будівлі та споруди;

-       аптеки;

-       поштові відділення;

-       споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       культові споруди;

-       кіноконцертні зали;

-       дискотеки, розважальні комплекси;

-       тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності.

5. ЗОНА ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТР.

            Зону міського та зовнішнього транспорту формують землі, які відносяться до земель транспорту (ст. 67 Земельного Кодексу України):

ТР-1. Зона залізничного транспорту.

            Переважні види використання:

            Зону ТР-1 формують землі залізничного транспорту (ст. 68 Земельного Кодексу України). До них належать:

-       землі смуг відведення залізниці які, як правило, збігаються з санітарно-захисними зонами (100 м від осі крайньої залізничної колії);

-       землі під залізничним полотном та його облаштуванням;

-       землі під станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства;

-       землі сигналізації та зв’язку, водопостачання та каналізації;

-       землі під захисними та скріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту;

-       території залізничних та автовокзалів, морських та річкових вокзалів, аеровокзалів, терміналів, транспортних вузлів.

            В санітарно-захисній смузі залізниці 50% території повинно бути озеленено.

            Супутні види дозволеного використання:

-       гаражі, стоянки;

-       станції технічного обслуговування;

-       автомобільні дороги та вулиці;

-       складські приміщення;

-       установи комунально-побутового призначення;

-       споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони;

-       громадські вбиральні.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       житлові будинки обслуговуючого персоналу;

-       спортивні споруди та майданчики.

            Будівництво об’єктів, що розміщуються в межах відведення та санітарно-захисних зонах можливе після погодження з управлінням залізничних доріг.

ТР-2. Зона магістральних вулиць, майданів (у червоних лініях).

            Переважні види використання:

-       проїзні частини, пішохідні тротуари міських вулиць;

-       підземні пішохідні переходи з виходами;

-       захисні зелені насадження вздовж проїзної частини;

-       мости, тунелі, транспортні розв’язки.

            Супутні види дозволеного використання:

-       майданчики для стоянки автотранспорту;

-       пункти зупинки пасажирського транспорту та їх обладнання;

-       тролейбусні лінії та їх облаштування;

-       споруди лінійного та енергетичного господарства;

-       споруди сигналізації та зв’язку міського електротранспорту;

-       інженерні комунікації;

-       огорожа вулиць та відбійники;

-       дорожня інформація (знаки та ін.).

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       елементи зовнішньої реклами;

-       малі архітектурні форми комерційного призначення площею не більше 20 м², які не мають фундаменту;

-       архітектурні форми благоустрою (фонтани, клумби, декоративні насадження, майданчики відпочинку);

-       пам'ятники.

            Об'єкти, що заборонені до розміщення в межах червоних ліній:

-       ті, що займають площу більше 20 м², мають фундамент;

-       елементи зовнішньої реклами, що погіршують умови видимості;

-       в зоні трикутника видимості розміщувати елементи вищі за 0,5 метри, включаючи зелені насадження.

ТР-3. Зона СТО, АЗС, автопарків, гаражів, автостоянок.

            Переважні види використання:

-       СТО;

-       АЗС;

-       автопарки;

-       гаражі;

-       автостоянки;

            Супутні види дозволеного використання:

-       інженерні мережі;

-       майданчики для стоянки автотранспорту;

-       заклади торгівлі та обслуговування;

-       заклади громадського харчування;

-       малі архітектурні форми;

-       громадські вбиральні;

-       дорожня інформація (знаки та ін.).

Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       елементи зовнішньої реклами.

ТР-4. Зона транспортно-складських комплексів.

Переважні види використання:

-       автопарки;

-       об’єкти складського призначення різного профілю;

-       автостоянки, гаражі.

            Супутні види дозволеного використання:

-       інженерні мережі;

-       заклади торгівлі та обслуговування;

-       заклади громадського харчування;

-       малі архітектурні форми;

-       громадські вбиральні;

-       дорожня інформація (знаки та ін.);

-       адміністративні будівлі;

-       СТО;

-       АЗС.

Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       елементи зовнішньої реклами.

6. ЗОНА ІНЖЕНЕРНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ІН.

ІН-1. Зона розміщення об’єктів електромережі.

            Переважні види використання:

-       повітряні мережі електропередачі 330 кВт, 110 кВт, 35 кВт, 10 кВт;

-       електропідстанції;

-       генеруючі станції.

            Супутні види дозволеного використання:

-          споруди транспортної та інженерної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       громадські об’єкти;

-       комунальні, складські та промислові об’єкти.

ІН-2. Зона розміщення об’єктів тепломережі, міжоб’єктних котелень та магістральних мереж водопостачання, каналізації, зливової каналізації та газопостачання.

            Переважні види використання:

-       ТЕЦ;

-       котельні;

-       майданчики водопровідних споруд;

-       каналізаційні очисні споруди;

-       очисні споруди зливової каналізації.

            Супутні види дозволеного використання:

-       споруди транспортної та інженерної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони.

7. КОМУНАЛЬНО-СКЛАДСЬКІ ЗОНИ КС:

КС-3. Зона розміщення об’єктів 3-класу санітарної класифікації. призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 300 м.

            КС-4. Зона розміщення об’єктів 4-класу санітарної класифікації призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 100 м.

            КС-5. Зона розміщення об’єктів 5-класу санітарної класифікації призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 50 м.

            Переважні види використання:

-       об’єкти складського призначення різного профілю;

-       об’єкти харчової (харчосмакової, м’ясної і молочної) промисловості, торгівлі й плодоовочевого господарства: загально-товарні склади, розподільні холодильники, плодоовочеві бази, сховища картоплі, овочів і фруктів, заготівельні підприємства напівфабрикатів та кулінарних виробів;

-       підприємства комунального господарства (парки дорожньо-прибиральних машин, трамвайні і тролейбусні депо, автобусні і таксомоторні парки, бази експлуатації а ремонту жител, інженерних комунікацій);

-       підприємства побутового обслуговування населення (фабрики-пральні, хімчистки, ремонт побутової техніки, одягу, меблів).

            Супутні види дозволеного використання:

-       громадські і ділові установи;

-       науково-проектні організації і установи інформаційного обслуговування;

-       установи підвищення кваліфікації і підготовки кадрів;

-       пункти швидкої допомоги;

-       аптеки;

-       магазини роздрібної торгівлі товарами періодичного попиту;

-       фабрики-заготовочні;

-       технічні бібліотеки;

-       виставочні приміщення;

-       відділення зв’язку;

-       філії (відділення) банків;

-       тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

-       громадські вбиральні;

-       зелені насадження санітарно-захисної зони.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       готелі, будинки прийому гостей;

-       поліклініки;

-       будинки культури, клуби ;

-       підприємства громадського харчування (їдальні, кафе, закусочні, бари, ресторани);

-       ринки продовольчі, оптові, дрібнооптові, роздрібної торгівлі;

-       спортивні комплекси;

-       заклади середньої спеціальної освіти;

-       гуртожитки, пов’язані з виробництвом та освітою;

-       об’єкти, пов’язані з культовими обрядами;

-       в’язниці;

-       об’єкти оборонного призначення;

-       виробничі і промислові підприємства V класу шкідливості (з санітарно-захисною зоною не більше 50 м);

-       пожежні частини;

-       майданчики та споруди контрольованого організованого тимчасового збереження відходів за умови забезпечення їх вивозу або утилізації;

-       підприємства з утилізації відходів;

-       кладовища;

-       ветеринарні приймальні пункти;

-       ветеринарні лікарні;

-       антени щільникового, радіорелейного, супутникового зв’язку.

-       майданчики для вигулу собак.

            В СЗЗ нижчого класу забороняється розміщувати об’єкти із СЗЗ вищого класу.

8. ВИРОБНИЧІ ЗОНИ В:

Зони підприємств 3 класу шкідливості В-3. визначені для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 300 м.

            Зони підприємств 4 класу шкідливості В-4 визначені для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 100 м

            Зони підприємств 5 класу шкідливості В-5 визначені для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 50 м.

            В-3, В-4, В-5. Зона підприємств 3, 4, 5 класу шкідливості.

            Переважні види використання:

-       виробничі і промислові підприємства ІІІ-V класів відповідно до державних санітарних норм;

-       усі підприємства, установи і організації, що дозволені для підприємств ІІІ-V класу шкідливості.

            Супутні види дозволеного використання:

-       адміністративні організації, офіси, контори;

-       приміщення обслуговуючого персоналу, чергового аварійного персоналу, охорони підприємств;

-       виробничо-лабораторні корпуси;

-       науково-дослідні, проектні і конструкторські організації, пов’язані з обслуговуванням підприємств;

-       об’єкти складського призначення різного профілю;

-       об’єкти технічного і інженерного забезпечення підприємств;

-       підприємства громадського харчування (кафе, їдальні, буфети), безпосередньо пов’язані з обслуговуванням виробничих та промислових підприємств;

-       зелені насадження спеціального призначення;

-       розплідники рослин для озеленення промислових територій і санітарно-захисних зон;

-       відкриті стоянки тимчасового збереження автомобілів, майданчики транзитного транспорту з місцями зберігання автобусів, вантажних і легкових автомобілів;

-       об’єкти пожежної охорони.

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       спортмайданчики, майданчики для відпочинку персоналу підприємств;

-       аптеки;

-       пункти надання швидкої медичної допомоги;

-       спеціалізовані магазини оптової, дрібнооптової, роздрібної торгівлі з продажу товарів власного виробництва підприємств;

-       об’єкти оборонного призначення;

-       в’язниці;

-       ветеринарні приймальні пункти;

-       ветеринарні лікарні;

-       санітарно-технічні спорудження та обладнання комунального призначення;

-       майданчики та споруди контрольованого організованого тимчасового збереження відходів з умови забезпечення їх вивозу або утилізації;

-       підприємства з утилізації відходів;

-       об’єкти зберігання автомобілів: гаражі боксового типу, багатоповерхові, підземні та наземні гаражі, автостоянки на окремій земельній ділянці;

-       станції технічного обслуговування автомобілів;

-       авторемонтні підприємства;

-       автозаправні станції;

-       антени стільникового, радіорелейного, супутникового зв’язку.

В СЗЗ вищого класу забороняється розміщувати об’єкти із СЗЗ нижчого класу.

В-6. Зона резерву промислових та комунальних територій.

            Зона розміщення промислових, комунальних і складських підприємств , об’єктів транспортної та інженерної інфраструктури за окремими проектами з дотриманням Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів та проведення погоджень передбачених діючими нормативними та законодавчими актами України.

            Для територій, які визначені як території перспективної зміни цільового використання необхідно розробляти детальні плани цих територій з визначенням їх цільового призначення та умов і обмежень використання земельних ділянок.

            Після затвердження детальних планів територій в установленому порядку органами архітектури вносяться зміни до генерального плану та плану зонування території міста.

9. СПЕЦІАЛЬНІ ЗОНИ С.

            Визначена для підприємств, закладів і організацій державних органів виконавчої влади з питань оборони та безпеки.

            Переважні види використання:

-       військові бази, містечка, полігони, аеродроми;

-       освітні установи, що реалізують військові професійні програми;

-       підприємства, установи і організації оборони та безпеки.

            Супутні види дозволеного використання:

-       житлові будинки;

-       громадські будівлі;

-       парники, теплиці;

-       господарські споруди;

-       гаражі, відкриті стоянки.

-       споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони;

            Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень:

-       виробничі будівлі;

-       установи зв'язку і інші комунікації, тимчасові споруди.

10. ЗОНА ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ СВ-1.

            Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного кодексу України. Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

            Зона земель сільськогосподарського призначення СВ-1 включає:

-         сільськогосподарські угіддя;

-         багаторічні плодові насадження;

-         ріллі;

-         індивідуальні та громадські (колективні) земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби;

-         земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства (городництва);

-         земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

-         необхідні будинки та тимчасові господарські споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди;

-         господарські шляхи та прогони.

            Згідно Земельного кодексу України (ст. 23) для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

11. ЗОНА ЗЕМЕЛЬ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ІК.

            Встановлюються для населених пунктів , занесених до Списку історичних населених місць України. Умови та обмеження по зоні ІК визначаються на основі історико-архітектурного опорного плану та історико-містобудівного обґрунтування (Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318).

            Згідно проекту «Історико-архітектурний опорний план м. Ужгорода Закарпатської області, межі і режими використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів» виконаний «Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень» (м. Київ, 2014 рік), виділяються наступні охороні зони:

КОМПЛЕКСНА ОХОРОННА ЗОНА

            А. Правобережної частини м. Ужгорода.

            Оскільки будівлі пам’яток розташовані в безпосередній близькості одна від одної, враховуючи їх композиційний вплив на формування історичної забудови кварталів історичної частини міста, на основі аналізу сприйняття даних об’єктів з усіх видових точок та фронтів, прийнято рішення про визначення для них комплексної охоронної зони.

            Територія комплексної охоронної зони правобережної частини міста Ужгорода визначена в наступних межах:

-       з південно-західного боку по тротуару вул. Закарпатської до перехрестя з вул. Митною, з північно-західного - по тротуару парної сторони вул. Митної до перехрестя з вул. Собранецькою;

-       з північного-сходу по тротуару непарної сторони вул. Собранецької до перехрестя з вул. Кошицькою, по вул. Кошицькій на північ до ділянки №42а, по північних межах ділянок № 42-32;

-       дальше в напрямку на північ по межах ділянок вул. Героїв до межі міського цвинтаря «Кальварія», по межах цвинтаря в північному та східному напрямах до північної межі ділянки №16 на вул. Білоруській, по північних межах будинок володінь №№19-31 вул. Дайбоської, по північній та східній межах ділянки №4 вул. Цегольнянської; дальше на південь до вул. Петрова, в напрямку на північний-схід – по західних межах ділянок №№17-47 на вул. Берчені; по північній межі ділянки №47 та №38 на вул. Берчені;

-       в напрямку на південь – по межах ділянок №№38-32 на вул. Берчені, дальше по північних межах ділянок забудови вул. Гренжі-Донського до північно-західної межі будинковолодіння на вул. Бачинського,1; вниз по непарній стороні вул. Бачинського до вул. Другетів, 75; по парній стороні вул. Другетів до вул. Шумної;

-       по вул. Шумній до огорожі виробничої території, по південно-західній та північно-західній її частинах до вул. Панькевича; дальше по вул. Панькевича до перехрестя з вул. Електрозаводською; далі в напрямку на південь по огорожі електростанції до насипу залізничного полотна , вздовж якого по південно-східній межі Підградського парку до вул. Шумної, по якій до заплави р. Уж та по заплаві річки до вул. Закарпатської.

            Площа території комплексної охоронної зони правобережної частини – 95, 08 га.

            Б. Лівобережної частини м. Ужгорода.

            Територія комплексної охоронної зони лівовобережної частини міста Ужгорода визначена в наступних межах:

-       з північно-західного, південно-західного боку тротуарами пл. Ш.Петефі; з південно-східного – огорожею скверу на пл. Ш. Петефі; дальше в напрямку на південний схід – тротуаром непарної сторони вул. Митрака до перехрестя з вул. Робітничою, по непарній стороні вул. Робітничої до вул. М. Коцюбинського, далі по південно-західній та південно-східній сторонах огорожі території Руської церкви до заплави р. Уж, по заплаві річки в північно-західному напрямку до пл. Ш. Петефі,1.

            Площа території комплексної охоронної зони лівобережної частини – 15, 81 га.

            Загальна площа території комплексної охоронної зони м. Ужгорода складає 110, 89 га.

Охоронні зони пам’яток, розташовані поза межами історичного ареалу

Охоронна зона пам’ятки архітектури національного значення ох. №167, садибного будинку к. XVI ст. в Радванці (мур.) вул. І. Дієндеші,8.

            Охоронна зона визначена в межах парної сторони вул. Дворжака від №64 до перехрестя з вул.Гранітною, по вул. Гранітній до межі ділянки №4; по північно-східних межах будинковолодінь №№1-23; дальше по південно-східній межі території школи на вул. Дієдеші,23 до межі ділянки №12 на вул. Дієдеші, по її північно-східних, південно-східних межах , по межах ділянок №№12-2 вул Дієндеші до вул. Дворжака.

            Площа охоронної зони пам’ятки – 2, 52 га

Охоронна зона пам’ятки архітектури національного значення ох. №190, Ротонди XІI- XІV ст., пров. Музейний, 1.

            Враховуючи історичну, архітектурну, археологічну цінність території, охоронна зона пам’ятки визначена в наступних межах: по північно-східних межах ділянок на вул. Горянської Ротонди до розжолобку паралельно ґрунтовій дорозі за межами території міста, по якому в напрямку на південний-захід до вул. Лисенка, по вул. Лисенка на північний захід до початку вул. Дієндеші та Підвального провулку, по Підвальному провулку в напрямку на північний – схід до вул. Горянської Ротонди.

            Площа охоронної зони пам’ятки – 33, 17 га.

Охоронна зона пам’ятки монументального мистецтва ох.№866, пам'ятника жертвам І світової війни на вул. Туряниці, 5.

            Охоронна зона визначена в межах підпірної стіни на північному-заході, далі по правій стороні кам’яних сходів , з південної, східної та північної сторони – огорожею території церкви, зі східної сторони - підпірною стіною Радванського цвинтаря.

            Площа охоронної зони пам’ятки – 0, 31 га.

Охоронна зона пам’ятки монументального мистецтва пам'ятника О. Духновичу - 1999 р. на Київській набережній.

            Охоронна зона визначена в межах площі перед драмтеатром.

ОХОРОННІ ЗОНИ ПАМ’ЯТОК АРХЕОЛОГІЇ

            Зона охорони археологічного культурного шару І категорії довкола Поселення багатошарового на території Боздошського парку (римський час, середньовіччя) та поселення багатошарового в урочищі Галагова (неоліт, доба бронзи, перші століття н.е., VIII – ІХ ст., ХІ – ХІІІ ст.).

            Межа зони охорони проходить: від перехрестя вул. Щедріна та вул. Осипенко на південний схід по вул. Осипенко до берега р. Уж; серединою течії р. Уж на південний захід до місця виходу старого русла р. Уж; серединою старого русла Ужа на південний схід до озера; вздовж урізу води північно-західним берегом озера до його найбільш північної точки; на північний схід умовною лінією до вершини берега; на схід берегом озера та перетинаючи насип до берега р. Уж; на північ, північний захід серединою течії р. Уж до мосту; на схід мостом та вздовж вул. Гленди до вул. Добролюбова; вздовж вул. Добролюбова на північний схід до вул. Закарпатської; на північ вздовж вул. Закарпатської до вул. Гвардійської; на північний захід вздовж вул. Гвардійської до вул. І. Франка; вздовж вул. І. Франка на південь до вул. Щедріна; вздовж вул. Щедріна на захід та південний захід до вихідної точки.

            Зона охорони археологічного культурного шару І категорії довкола пам’ятки місцевого значення Поселення по вул. Капушанській (І тис.)

            Межа зони охорони проходить: від перехрестя вул. Копушанської та вул. Легоцького на південний схід по вул. Легоцького до асфальтованої дороги на південь від будинку по вул. Легоцького, 15.; асфальтованою дорогою на північний схід, з півдня оминаючи будинки 15 та 13 по вул. Легоцького до вул. Годинки; по вул. Годинки на північний схід до вул. Достоєвського; по вул. Достоєвського на північ до вул. Годинки; по вул. Годинки на північний схід до вул. Погорєлова (Жуковського); по вул. Погорєлова на північний схід до вул. Копушанської; по вул. Копушанській на південний захід до східної межі території стадіону; західною межею стадіону та її продовженням на північний захід до вул. Володимирської; по вул. Володимирській на південний захід до вул. Бабяка; по вул. Бабяка на південний схід до вихідної точки.

            Зона охорони археологічного культурного шару І категорії (доба бронзи, середньовіччя) довкола Замкової гори.

            Межа зони охорони проходить: від місця, де вул. Корзо виходить на набережну вздовж правого берегу р. Уж на південний захід до продовження пров. Ботанічного; вздовж пров. Ботанічного на схід до вул. І. Ольбрахта; вздовж вул. І. Ольбрахта на південь до вул. Шумної; вздовж вул. Шумної на північний схід до вул. Підградської; вздовж вул. Підградської на північ та захід до вул. Фединця; вздовж вул. Фединця на північний захід до пл. Корятовича; вздовж пл. Корятовича на південний захід до вул. Корзо; вздовж вул. Корзо на південний захід до вихідної точки.

            Зона охорони археологічного культурного шару І категорії довкола багатошарового поселення в Горянах (VIII – VII ст. до н.е., III – IV ст., ХІ – ХІІІ ст.)

            Межа зони охорони проходить: від перехрестя вул. Дендеші та вул. Томчанія умовною лінією на схід до рівчака; дном рівчака на північ до пров. Підвального; по пров. Підвальному на північ до рівчака; дном рівчака на північ до містка по вул. Високій; містком до вул. Горянської; по вул. Горянській на північний схід до межі міста; вздовж межі міста на південний схід та південний захід до вул. Високої; на захід вздовж вул. Високої до розгалуження; умовною лінією строго на захід до перетину із 170-ю горизонталлю; вздовж 170-ї горизонталі на південь, південний схід до ґрунтової дороги; ґрунтовою дорогою на південний захід до 137 горизонталі; вздовж 137 горизонталі на північний захід до тички з координатою 48°36'10.4"N 22°20'02.1"E; умовною лінією відповідно до координат 48°36'10.5"N 22°20'01.2"E; 48°36'10.4"N 22°20'00.5"E; 48°36'10.1"N 22°20'00.3"E та далі до 130 горизонталі; вздовж 130 горизонталі на південний схід до краю кар’єру; умовною лінією, що, перетинаючи кар’єр, з’єднує 130 та 134 горизонталі; вздовж 134 горизонталі на південний схід до ґрунтової дороги; вздовж ґрунтової дороги на південний захід до вул. Лисенка; по вул. Лисенка на північний захід до вул. Томчаня; по вул. Томчаня на північ до вихідної точки.

            Зона охорони археологічного культурного шару І категорії довкола Поселення біля підніжжя г. Галагури та на північ від аеропорту (середина V – середина ІІІ тис. до н.е., ХІ – ХІІІ ст.)

            Межа зони охорони проходить: від краю ґрунтової дороги, що спускається з вершини Галагури, її продовженням на південний захід до вул. Лугової; - по вул. Луговій на південний схід та північний схід до рівчака; по дну рівчака на схід та північний схід до вул. Лугової; по вул. Луговій на схід 207 м до ґрунтової дороги; ґрунтовою дорогою та її продовженням на північний захід до 120 горизонталі; вздовж 120 горизонталі на захід, південний захід до ґрунтової дороги і до вихідної точки.

            Зона охорони археологічного культурного шару І категорії довкола Поселення багатошарового біля перехрестя вул. Собранецької та вул. Стародоманської (III – IV ст., VІІІ – ІХ ст., ХІ – ХІІІ ст.)

            Межа зони охорони проходить: від перехрестя вул. Запорізької та вул. Собранецької на захід по вул. Запорізькій до ґрунтової дороги (перед будинком по вул. Запорізькій,2); умовною лінією строго на північ до 133 горизонталі; вздовж 133 горизонталі на північний схід до траси Е58; трасою Е58 на південний схід до перехрестя; умовною лінією, перпендикулярною трасі Е58 до 135 горизонталі; вздовж 135 горизонталі на південний захід до ґрунтової дороги; ґрунтовою дорогою на захід до вул. Собранецької; по вул. Собранецькій на північ до вихідної точки.

            Зона охорони археологічного культурного шару І категорії довкола стоянки на г. Кальварії, терасі Дайбоц (палеоліт).

            Межа зони охорони проходить: від перехрестя вул. Високої та вул. вул. Невицького на схід по вул. Невицького та її умовного продовження до 140 горизонталі; по 140 горизонталі на південь до урвища; дном урвища на захід та південний захід до вул. Петрова; по 140 горизонталі на захід до вул. Цегольнянської; по вул. Цегольнянській на північ та північний схід до вул. Високої; по вул. Високій на північ до вихідної точки.

            Зона охорони археологічного культурного шару І категорії довкола двох поселень в ур. Загумени – першої половини І тис. та ХІІ – ХІІІ ст.

            Межа зони охорони проходить: від місця перетину трасою Е58 153-ї горизонталі по 153-й горизонталі на північний захід та північ до вершини балки; умовним продовженням попередньої лінії до 158-ї горизонталі; умовною лінією, паралельною трасі Е58, на північ до 164-ї горизонталі; вздовж 164-ї горизонталі на захід до траси Е58; по трасі Е58 на північ до межі міста; вздовж межі міста на схід до 161 горизонталі; вздовж 161 горизонталі на південний схід на 200 м; умовною лінією на південний захід до вихідної точки.

            Зона охорони археологічного культурного шару ІІ категорії охоплює центральну частину міста, де передбачається наявність середньовічного культурного шару, можливо, палеліту, а також виконує роль охоронної зони для пам’ятки раннього залізного віку.

            Межа зони охорони проходить: від місця перетину вул. Закарпатської та вул. Гвардійської на південний схід до пл. Бабушкіна; по пл. Бабушкіна на північний схід до вул. Собранецької; по вул. Собранецькій на південний схід до ґрунтової дороги, що веде до тиру; на північний схід ґрунтовою дорогою, а потім східною та північною межею території тиру до 160-ї горизонталі; вздовж 160-ї горизонталі на північний захід та північ до урвища; верхнім краєм урвища на північ до північно-східного кута урвища; умовною лінією, що виходить з північно-східного кута урвища та є перпендикулярною до вул. Університетській; по вул. Університетській на південний схід до асфальтованої дороги, що веде до Ужгородського національного університету; умовною лінією, що з’єднує поворот до університету до перехрестя вул. Орлика та Гринчака; вздовж південно-західної межі ділянки амфітеатру до вул. Орлиної; по вул. Орлиній на південний схід до вул. Кошицької; по вул. Кошицькій на південь до вул. Собранецької; по вул. Собранецькій на південний схід до скверу на пл. Жупанатській; вздовж західного краю скверу до вул. Дайбожицької; - вздовж вул. Дайбожицької на північний схід до вул. Цегольнянської; по вул. Цегольнянській на північ до 140 горизонталі; по 140 горизонталі на північний схід та північ до урвища; дном урвища на північний схід та схід до 140 горизонталі; по 140-й горизонталі на північний схід та північ до умовної точки; умовною лінією, що є продовженням вул. Невицького, та вздовж вул. Невицького на захід до вул. Високої; по вул. Високій на північ до вул. Криничної; по вул. Криничній на південний схід до вул. Берчені; по вул. Берчені на північний схід до вул. Стрільничої; по вул. Стрільничій на південний схід до вул. Бачинської; по вул. Бачинського на південь до вул. Сільвая; по вул. Сільвая на південний схід до вул. Другетів; умовним продовженням попередньої лінії до залізничної колії; на південний схід та південний захід вздовж колії до вул. Шумної; по вул. Шумній на південь р. Уж; вздовж середини русла р. Уж на північний захід до місця розгалуження вул. Православна набережна; по вул. Православна набережна на південний схід до вул. Робочої; по вул. Робочій на південний захід до вул. Мукачівської; по вул. Мукачівській на південний схід до буд.38; між будинками 38 та 40 на південний захід до вул. Лермонтова; по вул. Лермонтова на південний захід та північний захід до вул. Польової; по вул. Польової на південний захід до вул. Ф. Тихого; по вул. Ф. Тихого на південний захід до вул. Польової; по вул. Польовій на північний захід до вул. Вузької та продовженням цієї лінії до вул. Швабської; по вул. Швабській на південь до ґрунтової дороги між будинками 58 та 60; ґрунтовою дорогою на південний захід до вул. Заньковецької; по вул. Заньковецької на південний захід до просп. Свободи; по просп. Свободи на північний захід до умовного продовження вул. Володимирської; по вул. Володимирській на південний захід до вул. Ватутіна; по вул. Ватутіна на північний схід до вул. Говорова; по вул. Говорова на північний захід до вул. Слов’янська набережна; умовною лінією, що з’єднує вул. Говорова та продовження вул. І. Франка; по вул. І. Франка на північний захід до вул. Добролюбова; по вул. Добролюбова північний захід до вул. Закарпатської; по вул. Закарпатській на північ до вихідної точки.

            Зона охорони археологічного культурного шару ІІ категорії біля цегельного заводу на вул. Минайській – залишки могильнику раннього залізного віку.

            Межа зони охорони проходить: від розгалуження вул. 8 Березня асфальтованою дорогою на північний схід вздовж будинку по вул. 8 Березня, 20 до межі руїни цегельного заводу; вздовж огорожі старого цегельного заводу на північ та північний схід до асфальтованої дороги; вздовж асфальтованої дороги на схід до вул. Минайської; вздовж вул. Минайської на південний захід до вул. 8 Березня; по вул. 8 Березня на північний захід до вихідної точки.

            Зона охорони археологічного культурного шару ІІ категорії в мікрорайонах Горяни та Радванка - поселення багатошарового по вул. Гранітній (І ст. до н.е. – І ст. н.е., VІІІ – ІХ ст., Х – ХІ ст.), поселення багатошарового по вул. Гранітній (І ст. до н.е. – І ст. н.е., XIV – XV ст.), поселення в ур. Вербінки (ІХ – ХІІ ст.), а також культурного шару раннього залізного віку, римського часу та середньовіччя.

            Межа зони охорони проходить: від перехрестя вул. Гранітної та залізниці умовною лінією строго на північ до берега р. Уж; вздовж лівого берега р. Уж на північний схід до межі міста; вздовж межі міста на південь, а далі на схід до вул. Горянської; по вул. Горянській на південний захід до містка по вул. Високої; дном рівчака на південь до пров. Підвального; по пров. Підвальному на південь до містка через рівчак; умовною лінією на північ до 145-ї горизонталі; вздовж 145-ї горизонталі на захід до балки; по дну балки на південний захід до межі городів; вздовж меж вздовж 123-ї горизонталі на північний захід до вул. Новостефаника; по вул. Новостефаника на північний схід до вул. Стефаника; по вул. Стефаника на північ до розгалуження; ґрунтовою дорогою, а далі вздовж підніжжя височини на схід до берега озера; дорогою, що йде понад берегом, на південь та схід, огинаючи озеро до південного краю останнього; вздовж краю кар’єру на схід, північ та північний захід до ґрунтової дороги; парканом, оминаючи завод з півдня та заходу до вул. Гранітної; вздовж вул. Гранітної на північний захід до вихідної точки.

МЕЖІ ЗОН РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБУДОВИ

Зона регулювання забудови І категорії.

            В. Правобережної частини м. Ужгорода.

            До цієї зони входять територія історичної забудови в межах: з південно-східної сторони заплави р. Уж на південний захід від вул. Закарпатської до вул. І.Франка, по парній стороні вул. І Франка до ділянки №54, дальше по північно-західних межах ділянок вулиці Добролюбова, дальше по межі будинковолодінь до вул. Закарпатської, 31-25, вул. Добролюбова,22 до вул. Боженка,31-27, до вул. Шевченка, 25, до вул. Боршош-Кум’ятського, 30, по вул. Бабушкіна, 5-1 до перетину з вул. Собранецькою; дальше по непарній стороні вул. Собранецької до перетину з вул. Митною, по вул. Митній до вул. Закарпатської, по вул. Закарпатській – до заплави р. Уж.

            З північної сторони – по парній стороні вул. Собранецької до межі ділянки №60, по її північно-західній та північно-східній стороні до західних меж ділянок вул. Кошицької та Орлиної, дальше по вул. Північній, Великокам’яній, Стрільничій, Берчені до вул. Бачинського, по вул. Маркуша, Фогарашія, дальше в напрямку на південний-схід межею території казарм, перетинаючи вул. Другетів на південь по вул. Айвазовського до пров. Меблярів, по пров. Меблярів до вул. Заводської, Панькевича, по огорожі електростанції до насипу залізничного полотна, і в південному напрямку по межі з теритріжю комплексної охоронної зони.

            Площа території зони регулювання забудови І-ої категорії правобережної частини - 132, 77 га.

            Г. Лівобережна частина м. Ужгорода.

            До цієї зони входить територія історичної забудови кін. ХІХ –ХХ ст.ст. в межах: з північної сторони – від заплави р. Уж до пл. Ш.Петефі, включаючи парну сторону площі, до тротуару навколо скверу на пл. Ш.Петефі, по тротуару вул. Митрака до №21, дальше на південний-захід по межі ділянки №11, перетинаючи вул. Мукачівську, на південний-захід по межі будинковолодіння №8, по південно-західних межах ділянок будівель №3 1-10 вул. Мукачівської до перетину з вул. Швабською, по вул. Новака до пр.. Перемоги, по пр. Перемоги до вул. Сонячної, дальше на північ до вул. Володимирської, перетинаючи її, по вул. Нововолодимирськіцй до заплави р. Уж.

            Площа території зони регулювання забудови І-ої категорії лівобережної частини - 53, 70 га.

            Територія зони регулювання забудови І-ої категорії м. Ужгорода складає 186, 47 га.

Зона регулювання забудови 2-гої категорії.

            Д. Правобережної частини м. Ужгорода.

            До цієї зони входять території забудови ХІХ - поч. ХХ ст.ст:

            Межі проходять:з заходу по вул. І.Франка до вул. Фізкультурної, по вул. Фізкультурній до перетину з вул. Закарпатською, по вул. Закарпатській до перетину з вул. Собранецькою, по вул. Собранецькій до вул. Грибоєдова, по вул. Грибоєдова до вул. Північної, по вул. Північній до межі з територією регулювання забудови І категорії, по цій межі до вул. Собранецької, по вул. Собранецькій до вул. Загорської, Добролюбова, до Закарпатської та І.Франка.

            Площа території зони регулювання забудови ІІ-ої категорії правобережної частини - 95, 74 га.

            Е. Лівобережної частини м. Ужгорода.

            До цієї зони входить територія забудови поч. ХХ –ХХ ст.:

-       з південно-західної сторони по пр. Свободи до перетину з пр. Перемоги , по пр. Перемоги до вул. Новака, по вул. Новака до перетину з вул. Швабською, дальше по південно-західних межах ділянок будівель №3 1-10 вул. Мукачівської, перетинаючи вул. Мукачівську до вул. Митрака, по вул. Митрака до вул. Робітничої, по якій до вул. Руської, по вул. Руській до межі ділянки №21, по її південній межі та межі ділянки №8 на вул. М. Коцюбинського, по вул. М. Коцюбинського, по вул. Лесі Українки, по вул. Дайки до вул. Анкудинова, по вул. Анкудинова до заплави р. Уж;

-       далі по заплаві річки до межі міста на сході, по південно-східних межах ділянок вул. Гранітної до схилу, на якому розташований Радванський цвинтар, навколо схилу до вул. Стефаника, по вул. Стефаника до південної межі будинокволодіння №18а , по якій – до вул. Дієдеші, перетинаючи яку біля ділянки №14, дальше по її межі, перетинаючи провулок, та по межі території дитячого садочка в північному напрямку до вул. Дворжака, до вул. Гагаріна, по вул. Гагаріна, перетинаючи залізничне полотно, до вул. Тихого та пр.. Свободи, вздовж якого до вул. Швабської, оминаючи пл. Кирила і Мефодія, дальше вздовж пр. Свободи.

            Площа території зони регулювання забудови ІІ-ої категорії лівобережної частини - 222, 28 га.

            Територія зони регулювання забудови ІІ-ої категорії м. Ужгорода складає 318. 02 га.

Зона регулювання забудови пам’яток, які розташовані поза межами історичного ареалу.

Зона регулювання забудови 1 категорії пам’ятки архітектури національного значення ох. 190, Ротонди XІI- XІV ст., пров. Музейний, 1.

            З південного-сходу – по непарній стороні вул. Горянської, з півдня – по північній межі будинковолодіння №75 вул. Горянської та північних межах будинковолодінь №№1-25 вул. Горянської ротонди, по межі міста зі сходу, дальше за межею міста до польової дороги, північно-східна межа проходить за межею міста по розжолобках до перетину з залізничною колією в т. 160,96 і дальше по залізничному насипу до перетину з вул. Дендеші, 143, по вул. Дендеші до №157 – перетину з вул. Горянською.

            Зона регулювання забудови пам’ятки – 45, 85 га.

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ІСТОРИЧНОГО АРЕАЛУ м. УЖГОРОДА

            Спираючись на матеріали історичних пошуків, архівні матеріали інституту «Укрзахідпроектреставрація», пов’язані з збереженням та реставрацією об’єктів культурної спадщини, проведені натурні візуальні дослідження історичної забудови колишнього міста, проектом передбачено визначення території історичного ареалу в правобережній та лівобережній частинах міста та визначено їх межі.

Правобережна частина м. Ужгорода

            В територію історичного ареалу правобережної частини Ужгорода увійшли три найважливіші складові ділянки, на яких зафіксовано розвиток міста в період XVІ - XХ ст.: територія замку X-XVІ ст. та Замкової Гори в період, в який формувалася структура міста - XVI-XVII ст., коли забудовою була охоплена вся територія Замкової гори та сформована вулична мережа, яка зафіксована на карті XVIII ст.; територія розвитку міста XVІІІ- XІХ ст. ст. та територія забудована у 30-х рр. ХХ ст.

            Хоча ці складові і понесли незначні втрати за складний історичний період свого існування, наявні історичні матеріали, збереженість планувальної та об’ємної структури дозволяє сформувати на їх основі межі історичного ареалу міста в його північній частині.

            Територія історичного ареалу визначена в наступних межах:

-       з південно-західного боку по тротуару вул. Закарпатської до перехрестя з вул.Митною, з північно-західного - по тротуару парної сторони вул. Митної до перехрестя з вул. Собранецькою, з північного-сходу по тротуару непарної сторони вул. Собранецької до перехрестя з вул. Кошицькою, по вул. Кошицькій на північ до ділянки №42а, по північних межах ділянок №42-32;

-       далі в напрямку на північ по межах ділянок вул. Героїв до межі міського цвинтаря «Кальварія», по південно-західній межі військового кладовища Меморіального комплексу "Пагорб Слави" до вул. Ерделі, по вул. Ерделі на північний-схід по межі міського цвинтаря «Кальварія», по північній та східній межах ділянки №25 на вул. Винничній, по північній межі ділянки №26 на вул. Винничній, по східних межах ділянок №№27-15 на вул. Цегольнянській; по східних межах ділянок вул. Цегольнянської до перетину з вул. Петрова, по східних межах ділянок №№2-12 вул. Петрова, по східних межах вул. Цегольнянської до межі ділянки №2;

-       далі на схід по підпірній стінці до кута ділянки №15 на вул.Берчені, по західних межах ділянок №№15-47 на вул. Берчені, дальше, перетинаючи вулицю, по північній межі ділянки №38 на вул. Берчені, по західних межах ділянок №№38-28 на вул. Берчені; дальше по північних межах ділянок №№45-67 вул. Підгірної та північно-західній межі території лікарні на вул. Другетів,2; по вул. Другетів в напрямку на південь до вул.Чернишевського;

-       по вул.Чернишевського до вул.Кармелюка, по вул.Кармелюка до вул.Підгірної,70; по парній стороні вул.Підгірної до вул.Яроцької по непарній стороні вул.Яроцької до перетину з вул. Острівною, по вул. Острівній до меж ділянок вул. Підградської, по північних межах ділянок вул. Підградської в напрямку на схід до вул. Шумної; дальше на південь по вул. Шумній до західного транспортного мосту; дальше по заплаві р.Уж в напрямку на захід до перетину з вул.Закарпатською.

   Територія історичного ареалу правобережної частини - 119, 25 га.

Лівобережна частина м. Ужгорода.

            Лівобережна територія у прилеглої до річки Ужа центральній частині зберегла структуру та, частково, архітектурний вистрій ХІХ – поч. ХХ ст. Збереженість планувальної та об’ємної структури дозволяє сформувати на їх основі межі історичного ареалу міста в його південній частині.

            Територія історичного ареалу визначена в наступних межах: з південно-західної сторони по парній стороні вул. Новака,18-26, по північно-західній межі ділянки №26 на вул. Новака, по південній та північно-західній межі ділянки №11 на вул. Л.Толстого, по непарній стороні вул. Л.Толстого до №5-а, перетинаючи вул. вул. Л.Толстого в напрямку на північний-схід по межі ділянок №10 на вул. Л.Толстого та драмтеатру на Київській набережній,9; далі, перетинаючи Київську набережну, по заплаві р. Уж вздовж Київської та Православної набережних; перетнувши Православну набережну в районі Руської церкви, по південно-східній та західній межах території церкви, вздовж Православної набережної до перетину з вул. Робітничою; по непарній стороні вул. Робітничої до вул. Митрака, по непарній стороні вул. Митрака до буд. №17, перетинаючи вул. Митрака; по межі між будинками №№15 та №13 на вул. Мукачівській, перетинаючи вул. Мукачівську; по межі буд. №10 на вул. Мукачівській; дальше по південно-західних межах ділянок №№ 10-2 на вул. Мукачівській; до вул. Новака; по вул. Новака до буд. №18.

            Територія історичного ареалу лівобережної частини - 20, 58 га.

            Разом територія історичного ареалу м. Ужгорода складає 140. 10га.

РЕЖИМИ ВИКОРИСТАННЯ ЗОН ОХОРОНИ

Режими використання охоронних зон.

            Режими регулювання згаданих територій визначаються в розділі 3.4. ДБН Б.2.2-2-2008 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування», «Режими використання територій зон охорони пам’яток».

            В зонах охорони пам’ятки запроваджується відповідний режим, який сприяє збереженню як самої пам’ятки, так і її містобудівного та композиційного оточення. Режим зон охорони регламентує основні архітектурні риси, масштаб та габарити об’єктів реконструкції і нової забудови, характер впорядкування територій, проведення будівельних, інженерних, земляних та інших робіт; використання будівель, споруд і територій.

            В зонах охорони пам’ятки регламентуються містобудівна та архітектурна діяльність з метою збереження та регенерації традиційного характеру середовища пам’ятки, максимального використання композиційних і пейзажно-видових якостей пам’ятки.

            Планувальні, будівельні, інженерні, земляні роботи в охоронних зонах пам’ятки здійснюють лише за проектами погодженими уповноваженими органами охорони культурної спадщини.

            В охоронній зоні зберігається історично цінне розпланування, забудова, впорядкування територій та ландшафт, усуваються дисгармонійні будівлі і споруди та елементи впорядкування, створюються сприятливі умови для огляду пам’ятки та її оточення.

            В охоронній зоні забезпечується необхідні для збереження пам’ятки гідрогеологічні умови, захист від зсувів, динамічних впливів, пожежну безпеку та інші фактори.

            В охоронній зоні за погодженням із відповідними органами охорони культурної спадщини можуть виконуватися:

- роботи пов’язані із збереженням, регенерацією та відтворенням будівель і споруд; розплануванням та впорядкуванням, які формують історичне середовище пам’ятки;

-       влаштування під’їзних доріг і пішохідних доріжок, автостоянок, зовнішнього освітлення, озеленення та впорядкування, встановлення інформаційних стендів та вітрин, які стосуються пам’ятки; забезпечення інших форм впорядкування, які викликані умовами сучасного використання, але такими, що не порушують традиційного характеру середовища пам’ятки та навколишнього оточення, що їй підпорядковане;

-       земляні роботи, якщо вони не порушують середовища пам’ятки та археологічно цінних територій;

-       заміна існуючих будівель та споруд будівлями, спорудами та зеленими насадженнями, які не заважають візуальному сприйняттю об’єкту, не порушують його оточення;

-       вибіркові реконструкції, які не порушують традиційного характеру середовища, у відповідності з розробленими і погодженими історико-містобудівними обґрунтуваннями.

            Нове будівництво в межах охоронної зони можливе лише у виключних випадках і тільки за проектами, розробленими на основі історико-містобудівних обґрунтувань та погодженими з відповідними органами охорони культурної спадщини.

            В охоронній зоні забороняється реконструкція, будівництво, земляні роботи і впорядкування територій, що порушують засади збереження пам’ятки та традиційного характеру її середовища.

Режими використання в межах зони регулювання забудови І-ї категорії (регулювання суворого режиму)

            Зони регулювання забудови 1-ї категорії є зоною суворого регулювання забудови. На території зони регулювання забудови 1-ї категорії зберігається існуюче планування. Нове будівництво і реконструкцію підпорядковують основним закономірностям історичної забудови кожного кварталу з додержанням відповідності архітектури нових будинків і споруд пам’яткам, а також з урахуванням масштабних, стильових, колористичних та інших особливостей традиційного середовища.

            В зоні регулювання забудови зберігається цінна історична забудова та розпланування, виразні елементи ландшафту; забезпечується можливість огляду та сприйняття пам’ятки;

            Нове будівництво та реконструкція регламентується розташуванням, функціональним призначенням, висотою, характером вирішення, масштабом, матеріалом та кольоровим вирішенням;

            Для забезпечення огляду пам’ятки та збереження особливостей її видового сприйняття в панорамах і перспективах необхідно:

-       зберігати оглядові точки, найсприятливіші для візуального сприйняття пам’ятки;

-       не закривати пам’ятку новобудовами та насадженнями, не допускати зведення нових будинків та споруд, які негативно вплинуть на композиційну значимість пам’яток.

            В зоні регулювання забудови не дозволяється розміщувати промислові підприємства, транспортні, складові та інші споруди, створюють загрозу забруднення водного та повітряного басейну, пожежну небезпеку та порушують традиційний характер історично сформованого середовища.

            В зоні регулювання забудови не дозволяється будівництво транспортних розв’язок та інженерних споруд, які порушують традиційний характер середовища пам’ятки.

            Будівництво, реконструкція, інженерні, земляні та інші роботи в зоні регулювання забудови можуть здійснюватися лише за проектами, погодженими відповідними органами охорони культурної спадщини.

            Зони регулювання забудови 1-ї категорії є зоною суворого регулювання забудови. На території зони регулювання забудови 1-ї категорії зберігається існуюче планування. Нове будівництво і реконструкцію підпорядковують основним закономірностям історичної забудови кожного кварталу з додержанням відповідності архітектури нових будинків і споруд пам’яткам, а також з урахуванням масштабних, стильових, колористичних та інших особливостей традиційного середовища.

            На території зони регулювання забудови 1-ї категорії заборонено будівництво будинків, які порушують структуру та характер історично сформованого середовища забудови та перевищують її висотність. Характер та структура реконструйованої забудови та новобудов визначається відповідно до висновків та рекомендацій історико-містобудівного обґрунтування.

            На територіях зон регулювання забудови 2-ї категорії складності допускаються обмежені перетворення, зберігаються характерна історична планувальна структура, висота та масштаб забудови.

            На територіях зон регулювання забудови 2-ї категорії будівництво регулюється в залежності від природних умов та регламентуються висотністю до п’яти поверхів. Структура та висотність забудови вирішується на основі історико-містобудівного обґрунтування в кожному окремому випадку.

            На територіях поза межами визначених зон регулювання забудови будівництво регламентується існуючим містобудівельним законодавством з розробленням та погодженням параметрів будівництва (структури та висотності) в установленому законодавством порядку.

Режими використання в межах зони регулювання забудови ІІ-ї категорії

            В зоні регулювання забудови зберігається цінна історична забудова та розпланування, виразні елементи ландшафту; забезпечується можливість огляду та сприйняття пам’ятки;

            Нове будівництво та реконструкція регламентується розташуванням, функціональним призначенням, висотою, характером вирішення, масштабом, матеріалом та кольоровим вирішенням;

            Для забезпечення огляду пам’ятки та збереження особливостей її видового сприйняття в панорамах і перспективах необхідно:

-       зберігати оглядові точки, найсприятливіші для візуального сприйняття пам’ятки;

-       не закривати пам’ятку новобудовами та насадженнями, не допускати зведення нових будинків та споруд, які негативно вплинуть на композиційну значимість пам’ятки.

            В зоні регулювання забудови не дозволяється розміщувати промислові підприємства, транспортні, складові та інші споруди, створюють загрозу забруднення водного та повітряного басейну, пожежну небезпеку та порушують традиційний характер історично сформованого середовища.

            На територіях зон регулювання забудови 2-ї категорії складності допускаються обмежені перетворення, зберігаються характерна історична планувальна структура, висота та масштаб забудови.

            На територіях зон регулювання забудови 2-ї категорії будівництво регулюється в залежності від природніх умов та регламентуються висотністю до п’яти поверхів. Структура та висотність забудови вирішується на основі історико-містобудівного обґрунтування в кожному окремому випадку.

            Будівництво, реконструкція, інженерні, земляні та інші роботи в зоні регулювання забудови можуть здійснюватися лише за проектами, погодженими відповідними органами охорони культурної спадщини.

Режими використання територій пам’яток археології та щойновиявлених об’єктів археологічної спадщини

            Усі містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи у передбачених межах можуть здійснюватися лише з дозволу відповідного органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

            Прокладання транспортних комунікацій, інженерних мереж, які порушують підземні частини будівель і споруд, обладнання, благоустрій територій повинні відповідати вимогам охорони культурної спадщини та збереження традиційного характеру середовища. Під час робіт з благоустрою територій та прокладання інженерних мереж пріоритетними є ті, що дотримуються вже існуючих трас комунікацій.

            На території пам’ятки забезпечується охорона археологічного культурного шару, дозволяється проведення археологічних досліджень з консервацією та музеєфікацією виявлених розкопками цінних об’єктів, а також збереження недоторканих (резервних) ділянок культурного шару для дослідження їх у майбутньому.

            Будь-яким земляним роботам, будівельним роботам, пов'язаним з розкриттями, мають передувати археологічні дослідження (розкопки). У проектно-кошторисній документації на будівництво в обов'язковому порядку передбачаються кошти на проведення археологічних досліджень перед початком земляних робіт.

Режим використання території зони охорони археологічного культурного шару І категорії

            На території зони охорони археологічного культурного шару І категорії встановлюється єдиний режим, що передбачає:

            Всі будівельні і земляні роботи в межах зони охорони археологічного культурного шару проводяться з дозволу органів охорони культурної спадщини та під наглядом фахівця-археолога.

            Погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини передбачає обов’язкову археологічну експертизу ділянки запроектованих земляних, будівельних або меліоративних робіт за допомогою візуального обстеження або закладання розвідкових шурфів.

            До початку будівельних робіт в межах зони повинні проводитись археологічні розкопки відповідно до планів розміщення будівництва. У проектно-кошторисній документації на будівництво в обов'язковому порядку передбачаються на це кошти.

            Після завершення археологічних досліджень цінні ділянки культурного шару, виявлені й залишені на місці фрагменти стародавніх будівель і споруд підлягають охороні, консервації та музеєфікації як нерухомі об’єкти культурної спадщини. У разі їх відсутності, повністю вивчені ділянки археологічного культурного шару, за рішенням відповідних органів охорони культурної спадщини, виключаються зі складу зон охорони археологічного культурного шару.

Режим використання території зони охорони археологічного культурного шару ІІ категорії

            На території зони охорони археологічного культурного шару ІІ категорії встановлюється єдиний режим, що передбачає:

            Всі будівельні і земляні роботи в межах зони охорони археологічного культурного шару проводяться з дозволу органів охорони культурної спадщини та під наглядом фахівця-археолога.

            Погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини передбачає обов’язкову археологічну експертизу ділянки запроектованих земляних, будівельних або меліоративних робіт за допомогою візуального обстеження або закладання розвідкових шурфів.

            Розвідкове шурфування в межах зони повинне проводитись до початку будівельних робіт відповідно до планів розміщення будівництва. У проектно-кошторисній документації на будівництво в обов'язковому порядку передбачаються на це кошти.

            У разі виявлення залишків археологічних об’єктів обов’язковим є проведення археологічних розкопок на всій площі запроектованих робіт.

Режими використання територій історичних ареалів

            Режими використання територій у межах історичного ареалу визначаються як режимами використання територій зон охорони пам'яток, встановлених на території ареалу, так і вимогами до використання територій в межах зон регулювання забудови 1-ї категорії.

            В межах історичного ареалу пріоритетним напрямом містобудівної діяльності є збереження традиційного характеру середовища, охорона і раціональне використання розташованих в його межах пам'яток і об'єктів культурної спадщини, збереження містоформуючої ролі об’єктів культурної спадщини.

            В історичному ареалі зберігається існуючий характер забудови у вигляді історично сформованих кварталів забудови давнього Ужгорода, так і дискретно розташованих кварталів малоповерхової садибної забудови сформованої в різні періоди розвитку міста.

            У межах історичного ареалу опрацюванню проектної документації впровадження нової функції, реконструкції будівель і споруд , а також новому будівництву в обов’язковому порядку передує розроблення історико-містобудівних обґрунтувань.

            Історико-містобудівне обґрунтування визначає принципову можливість будівництва, реконструкції будівель і споруд на відповідній земельній ділянці, а також граничні параметри (структурні, планувальні та висотні) об’єктів нового будівництва та будівель і споруд, які підлягають реконструкції.

            Опрацювання історико-містобудівних обгрунтувань, які передують розробленню проектної документації на будівництво чи реконструкцію будівель (споруд) у межах історичного ареалу м. Ужгорода, забезпечує замовник.

            Дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» від 13.03.2002 р. №318 забезпечує державний орган охорони культурної спадщини Закарпатської обл. місцевий орган охорони культурної спадщини та орган містобудування і архітектури м. Ужгорода.

            Історико-містобудівне обгрунтування, із відповідним висновком обласного органу охорони культурної спадщини погоджує центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, тобто Міністерство культури України. Ці повноваження, в разі необхідності, можуть бути в установленому порядку делеговані місцевому органу охорони культурної спадщини.

            Для вирішення містобудівних завдань збереження, впорядкування та викристання історичної забудови міста в цілому, чи на окремих ділянках, доцільно опрацювати проекти регенерації просторів історичної забудови в межах кварталів, які ляжуть в основу розроблення місцевих правил забудови згідно п. 16 Постанови КМУ від 13.03.2002 р. № 318.

            Погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт в історичному ареалі, надання дозволів на проведення таких робіт, погодження проектів відведення земельних ділянок в історичному ареалі здійснює відповідно до п.19, ст.5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, тобто Міністерство культури України; ці повноваження можуть бути делеговані органам охорони культурної спадщини нижчого рівня.

13. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки