3.1. СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ ТА ПРІОРИТЕТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
3.1.1. SWOT - АНАЛІЗ МІСТА
На основі представленого соціально-економічного потенціалу, стану екології зроблено SWOT-аналіз сильних та слабких внутрішніх сторін, зовнішніх загроз і можливостей для розвитку міста:
Внутрішні сильні сторони:
вигідне географічне розташування міста, близькість до європейських країн;
наявність залізничного, автомобільного, повітряного шляхів сполучення;
достатня кількість кваліфікованих трудових ресурсів;
наявність розвинутого науково-технічного потенціалу;
висока трудова мобільність населення;
наявність розвинутої мережі банківських установ та інфраструктури підтримки підприємництва, громадських організацій;
відкритість міської влади у співпраці з зацікавленими інвесторами;
місто відноситься до міст із звичайним рівнем екологічної безпеки.
Внутрішні слабкі сторони:
відсутність достатніх оборотних коштів у окремих промислових підприємств;
недостатнє технологічне оснащення підприємств, значна фізична та моральна амортизація устаткування, технологій та автотранспортних засобів;
відсутність власної сировинної бази для розвитку легкої, машинобудівної галузі та металообробки;
обмеженість сировинних ресурсів для розвитку харчової промисловості;
низька вартість робочої сили;
тенденція до старіння населення;
наявність джерел забруднення навколишнього середовища (автотранспорт, котельні, окремі промислові підприємства та ін.);
значна зношеність та подеколи повна відсутність інфраструктурних об’єктів (автодоріг, газо-, тепло, електро- , водопостачання та водовідведення), а також житлового фонду, лікарень та закладів освіти;
відносне малоземелля, що обмежує можливості по відкриттю нових підприємств;
застарілість і неефективність системи збору і вивезення сміття та побутових відходів.
Зовнішні загрози:
нестабільність податкового та митного законодавства;
встановлення високих ставок кредитування;
виїзд за межі країни кваліфікованих робітників та молодих вчених, а також їх перехід в іншу сферу бізнесу;
небезпека техногенних катастроф та стихійного лиха.
Зовнішні можливості:
поява кваліфікованих трудових ресурсів в зв’язку з утворенням нових робочих місць та престижної високооплачуваної праці на промислових підприємствах, створених завдяки залученню внутрішніх і зовнішніх інвестицій;
розвиток галузей економіки в місті за рахунок залучення інвестицій при стабільній політичній та економічній ситуації в країні, проведенні розумної податкової та кредитно-банківської політики, а також політики в галузі приватизації підприємств;
збільшення конкурентоспроможності продукції підприємств м.Ужгорода за рахунок збільшення її якості і зниження собівартості випуску та реалізації продукції, а відповідно, і цін на продукцію;
надання системної підтримки промисловим підприємствам шляхом цільового пільгового кредитування виробництва та інших джерел фінансування;
розвиток міста за рахунок розширення партнерства науково-технічного та соціального потенціалу міста, області та країни;
ефективні вкладення в соціальний розвиток та охорону навколишнього середовища.
3.1. 2. СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ ТА ПРІОРИТЕТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
На початку третього тисячоліття Ужгород впевнено набуває іміджу міста зростаючої ділової активності, різностороннього транскордонного співробітництва, освітньо-культурного і наукового обласного центру України. Міська влада підтримує та ініціює розробку і реалізацію інвестиційних та інноваційних програм і проектів, які базуються на реальному виробничо-технічному і науково-технологічному потенціалі Ужгорода, пропонує ділове та довгострокове співробітництво в різних напрямах.
Сьогодні місто Ужгород становить складний механізм у плані організації життєдіяльності, управління та політики, проблеми якого необхідно вирішувати повсякденно. Результативність міського управління залежить від об’єктивних умов, в яких здійснюється ця робота, а також від того, які інструменти використовує апарат і система управління. Для врахування інтересів усіх верств населення при формуванні напрямів розвитку міста можуть бути використані різні методи, зокрема сталий розвиток, який дозволяє враховувати інтереси не тільки людини, а й середовища існування, містить механізм, що дозволяє виправити допущені помилки та уникнути їх надалі, гармонійно поєднуючи економічні, соціальні й екологічні чинники розвитку з метою підвищення рівня життя, соціального спокою, відновлення функцій природи. Базовим документом при розробці Концепції сталого розвитку став Генеральний план розвитку міста, який затверджено сесією Ужгородської міської ради в 2004 році.
Змістом сталого розвитку Ужгорода є соціально, економічно, екологічно і територіально збалансований розвиток, спрямований на забезпечення високого економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь ужгородців на основі раціонального використання ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних), технологічного переоснащення та реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктур, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження і збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини, залучення громади у практику прийняття управлінських рішень міста.
Стратегічна мета сталого розвитку міста полягає у становленні на основі сприятливого інвестиційного клімату високоефективної соціально, екологічно та територіально орієнтованої економічної системи ринкового типу, яка забезпечить зростання добробуту населення і створить умови для збереження та відновлення навколишнього середовища, підвищить якість територіального розміщення об’єктів та управлінських рішень, в цілому.
Для цього необхідно вирішити наступні завдання:
створення умов для продуктивної зайнятості населення;
забезпечення потреб всіх верств населення в якісних послугах охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, соціальній підтримці та житлі;
продовження структурного реформування освіти;
зміна структури промислового виробництва за рахунок збільшення питомої ваги продукції харчової, легкої, меблевої промисловості;
створення єдиної регіональної системи зовнішньоекономічної діяльності, розширення виробничих, торгових і науково-технічних зв’язків з іноземними партнерами, збільшення експорту продукції, робіт і послуг;
відновлення і збереження навколишнього середовища;
розвиток споживчого ринку, доведення до норм забезпеченості населення міста продуктами харчування, основними товарами масового попиту, платними послугами.
Стратегічними пріоритетними напрямками є розвиток конкурентної економічної системи, стале міське господарство, соціальний розвиток, стале природне довкілля.
3.2. РОЗВИТОК СТАЛОЇ ЕКОНОМІКИ
У напрямку збалансованого розвитку економіки найбiльш актуальним, виходячи з iнтересiв i завдань міста, слiд вважати:
- подальше нарощування потужностей промислових підприємств за рахунок технічного переозброєння;
- виробництво товарiв народного споживання;
- розвиток промисловостi машинобудування;
- розвиток iнформацiйних технологiй;
- розвиток транспорту;
- вдосконалення зв'язку;
- розвиток будiвництва.
Реалiзацiя завдань в сферi матерiального виробництва має здiйснюватися на рiвнi органiзацiйно-управлiнських та екологiчних заходiв. Органiзацiйно-управлiнськi заходи дадуть змогу:
- провести iнвентаризацiю промислових пiдприємств незалежно вiд форм власностi;
- розробити обгрунтовану стратегiю формування та подальшого розвитку промислового комплексу мiста з урахуванням результатiв iнвентаризацiї та визначених прiоритетiв розвитку.
Основнi механiзми реалiзацiї засад сталого розвитку економіки наступнi:
- модернiзацiя промисловостi;
- енергозбереження;
- екологiзацiя виробництва;
- розвиток ринкової iнфраструктури.
- моніторинг сталого економічного розвитку за допомогою вироблених індикаторів.
3.2.1. ПРОМИСЛОВІСТЬ
У розрізі галузей обробної промисловості передбачається:
нарощування обсягів виробництва промислової продукції за рахунок розширення номенклатури та якості продукції, впровадження у виробництво сучасного обладнання по виготовленню продукції;
розширення асортименту, підвищення якості продукції харчової промисловості буде здійснюватися за рахунок відновлення роботи та введення в дію нових потужностей маслоробної, молочної, м’ясної, хлібопекарної та лікеро-горілчаної промисловості, нарощуватися буде також виробництво мінеральних вод, вин, бальзамів, плодоовочевих. Передбачається впровадження у технологічний процес сертифікованих лабораторій, збільшення обсягу і реалізації за рахунок розширення торгівельних мереж в місті, області та за її межами;
збільшення обсягів випуску продукції легкої промисловості буде здійснюватися шляхом оновлення номенклатури і технологій відповідно з західними аналогами; освоєння внутрішнього ринку з подоланням залежності виробництва від роботи на давальницькій сировині і послідовним переходом на випуск продукції з використанням вітчизняних сировинних ресурсів, заміна фізично і морально застарілого обладнання;
нарощування виробництва виробів з деревини здійснюватиметься за рахунок комплексної переробки, збільшення корисного виходу з використанням сучасних технологій і сучасного деревообробного обладнання шляхом заміни фізично і морально застарілого обладнання;
нарощування обсягів виробництва меблів шляхом розширення асортименту меблів для поставок на експорт і внутрішній ринок, заміна фізично і морально застарілого обладнання;
нарощування обсягів виробництва товарів побутової хімії, парфумерної продукції, миючих засобів шляхом залучення іноземних інвестицій під реконструкцію незадіяних виробничих площ;
розвиток металообробної промисловості буде здійснюватися за рахунок відновлення роботи виробничих потужностей; перепрофілювання частини виробничих потужностей, які простоюють під випуск нової продукції товарів народного споживання; залучення іноземних та внутрішніх інвестицій;
розвиток машинобудівної галузі здійснюватиметься за рахунок збільшення обсягів випуску продукції шляхом оновлення номенклатури та використання нових матеріалів і технологій, освоєння та випуск електродвигунів у відповідності із західними аналогами; освоєння випуску сучасних високоточних аналітичних приладів і засобів автоматизації, збільшення серійного виробництва деревообробного обладнання, заміна фізично і морально застарілого обладнання. Передбачається впровадження випуску наукоємних виробництв, зокрема: вирощування кристалів для твердотільної електроніки, радіаційна обробка матеріалів, лазери на самообмежених переходах, випуск адсорбційних датчиків і оптоволоконних сенсорних систем для виявлення і вимірювання газового середовища, біотехнологій, високоточних вузлів контролю газу для збереження енергоресурсів в теплоенергетичних установках;
- видавничої діяльності: за рахунок впровадження нових технологій буде освоюватися випуск сучасної поліграфічної продукції, упаковок, етикеток.
Економiчнi заходи мають бути спрямованi на пiдвищення ефективностi роботи промислових пiдприємств та появу нових напрямкiв в економiцi, в першу чергу iндустрiї iнформацiйних технологiй.
Основними механiзмами реалiзацiї будуть:
зменшення податкового навантаження i запровадження податкових стимулів для зростання виробництва та iнвестицiй для тих підприємств, які модернізують виробництво шляхом впровадження екологозберігаючих технологій;
визначення принципів i умов для цiльового кредитування пiдприємств, дiючих у прiоритетних галузях виробництва;
застосування кредитної, правової та полiтичної пiдтримки пiдприємств - виробникiв продукцiї високого технологiчного рiвня;
спрямування iнвестицiї на розвиток пiдприємств з високим науково-технологiчним потенцiалом;
проведення аналізу впливу пiдприємств на навколишнє середовище, i за результатами аналізу зобов’язати підприємства здiйснити переоснащення виробництва природозберігаючими технологіями, поетапне перенесення найбiльш шкiдливих пiдприємств за межi мiста.
3.2.2.ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА
Завданням напрямку є розвиток iнвестицiйної дiяльностi.
Мета – задоволення потреб населення та суб’єктів підприємницької діяльності у доступних кредитних ресурсах комерційних банків, а також спрямування бюджетних коштів на вирішення першочергових проблем розвитку міста.
Основними механiзмами реалiзацiї будуть:
- збільшення видатків з бюджету мiста на екологічні програми;
- удосконалення механiзму залучення iнвестицiй;
- екологiчна експертиза iнвестицiйних проектiв;
- розширення зовнiшньоекономiчних зв’язкiв;
- збільшення реальних доходів населення;
- збільшення обсягів кредитних ресурсів комерційних банків, зростання обсягів довготермінового кредитування;
- розробка альтернативних схем фінансування розвитку міста (створення альтернативних фінансових інституцій, залучення коштів громадян, коштів міжнародних фондів тощо).
3.2.3. ІННОВАЦІЙНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ
Новою рисою сучасної економіки міст є комплексні вкладення в розвиток людського фактору, в першу чергу, в освіту і науку, охорону здоров’я і соціальне забезпечення. Подібна стратегія забезпечує постійну підтримку інноваційної науково-виробничої діяльності у сферах промисловості і підприємництва, комунальному господарстві, без чого неможливий сталий розвиток міста. Адже провідними галузями господарського комплексу міста завжди будуть ті, в яких постійно здійснюється покращення показників якості існуючих та впровадження нових видів високоякісної продукції на основі використання наукоємних технологій та інформатизації.
Розвиток інноваційної науково-виробничої діяльності міста включає реалізацію наступних завдань:
- створення міської системи формування, збереження, аналітичної обробки, поширення і впровадження усіх видів науково-технічної інформації стосовно об’єктів інтелектуальної власності та передових технологій (центри науково-технічної і економічної інформації, ресурсні центри, агенції розвитку, центри інформаційних технологій і ін.);
- розробка середньострокової програми інноваційних пріоритетів м.Ужгорода, яка б передбачала зосередження людських, матеріально-технічних, технологічних, сировинних, інформаційних та фінансових ресурсів на найбільш прийнятних та перспективних для міста напрямках науково-технологічного оновлення виробництва та сфери послуг, які б забезпечили випуск конкурентоспроможної продукції та відповідали концептуальним засадам сталого еколого-економічного розвитку міста;
- структурне реформування середньої, середньої спеціальної, професійно-технічної та вищої освіти у місті відповідно до потреб інноваційної науково-виробничої діяльності, впровадження гнучких і коротко-термінових програм і курсів підготовки та перепідготовки кадрів;
- технічне і технологічне оновлення та модернізація підприємств на базі досягнень науково-технічного прогресу із зменшенням частки енерго-, матеріало- та трудомістких виробництв, а також забруднюючих довкілля технологій;
- інформатизація усіх сфер соціально-економічної діяльності та управління містом;
- підтримка та впровадження науково-технічних і технологічних досягнень науковців, інженерів, конструкторів, технологів і винахідників освітніх, наукових і конструкторсько-технологічних закладів міста.
В м.Ужгороді зосереджено майже 75 % інтелектуального, науково-технічного та вузівського освітнього потенціалу області. Науково-технічні і технологічні розробки в найбільшому обсязі проводять Ужгородський національний університет, Інститут електронної фізики НАН України, СКБ засобів аналітичної техніки, Ужгородський науково-технологічний центр матеріалів оптичних носіїв інформації Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, ВАТ “Машинобудівний завод “Тиса”, Дослідне конструкторське бюро машинобудування, Науково-практичне об’єднання “Реабілітація”.
Відповідно перспективними для впровадження є цілий ряд розробок цих установ і закладів, які повинні увійти в Програму інноваційних пріоритетів Ужгорода.
3.2.4. ТУРИСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС
Вже зараз можна передбачати, що географічне розташування міста Ужгород, його статус обласного центру Закарпаття, що має значний рекреаційно-туристичний потенціал, буде сприяти розвитку прикордонної інфраструктури та інфраструктури міжнародного туризму. Сервіс на міжнародних шляхах сполучення і туристичних маршрутах може отримати значного розвитку, враховуючи наявність колись спільних з сусідніми державами Словаччиною, Угорщиною, Румунією, пам'яток історії та культури, а також той факт, що збереглися родинні зв'язки у населення що проживає по обидва боки кордону.
Найбiльш перспективним для міста слiд вважати дiловий, культурно-пiзнавальний, лiкувальний та релiгiйний туризм. За своїм статусом місто має зайняти провiдне мiсце серед мiст, що приймають учасникiв конгресiв, симпозiумiв та iнших заходiв дiлового спiвробiтництва. В Ужгороді має бути створена високорозвинута мережа туристичних послуг.
Основними механiзмами реалiзацiї будуть:
- формування та підтримка в належному стані культурно-історичного центру міста та місць для відпочинку;
- облаштування спортивно-оздоровчих площадок, скверів;
- розвиток інфраструктури сучасних туристичних атракцій (наприклад – будівництво аквапарку, облаштування мережі б’юветів з мінеральною водою);
- покращення мережi дорiг мiста;
- досягнення рівня готельних послуг найвищим світовим вимогам;
- розвиток найновiших видiв зв'язку;
- розвиток сфери послуг європейського рiвня;
- інформацiйне забезпечення об'єктiв та суб'єктiв туристичної дiяльностi, створення та діяльність міських туристичних інформаційних центрів;
організація та проведення щорічних весняних фестивалей під час цвітіння сакури;
будівництво окремого виставкового комплексу з конференц-залом європейського рівня для проведення міжнародних і національних виставок, салонів, ярмарок, конгресів, конференцій та інших заходів ділового співробітництва;
підготовка висококваліфікованих кадрів обслуговуючого персоналу для закладів розміщення та харчування туристів.
З метою підвищення рівня туристичного продукту важлива роль буде приділятися підготовці фахівців вищої кваліфікації з напрямів «Туризм» (в т.ч. «Міжнародний туризм»); «Готельне господарство»; «Організація обслуговування в готелях та туристичних комплексах».
3.2.5.МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Потенціал Ужгорода – це його безпосереднє сусідство з європейськими країнами. Його історичне минуле, архітектурне та культурне багатство, сучасний стан розвитку інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, напрацювання в сфері налагодження побратимських стосунків з містами світу свідчать про те, що місто має усі передумови, щоб перетворитися на потужний центр міжнародного співробітництва.
У сфері міжнародного співробітництва передбачається:
створення максимально сприятливих умов для реалізації міжнародних програм у сфері інноваційного розвитку;
сприяння залученню іноземних інвестицій та технологій в екологічно “дружні” сфери виробництва – переробку відходів, енергозбереження, “безвідходні” виробництва та виробництва замкнутого циклу, розвиток екологічно “чистих” технологічних циклів, а також у розвиток інформаційних технологій, комунікацій, у тому числі шляхів сполучення (насамперед транспортних коридорів), у галузі будівництва та машинобудування;
залучення іноземних інвестицій у розвиток концесійної діяльності;
поступове впровадження європейської системи стандартів і нормативів у сфері екології, медицини та санітарії;
сприяння пріоритетному розвитку міжнародного наукового співробітництва та освітньої діяльності;
розвиток багатостороннього співробітництва та партнерства з охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів з містами-побратимами.
3.2.6. ТРАНСПОРТ
Важливим завданням розвитку транспортної системи міста стане поступовий перехід до впровадження нових принципів організації та управління транспортним процесом для транспортних підприємств усіх форм власності, зокрема створення госпрозрахункового структурного підрозділу міської ради з використанням нових інформаційних технологій, маркетингу в обслуговуванні споживачів транспортними послугами, а також формування конкурентного ринку послуг транспорту.
В залежності від прогнозованих пасажирських та вантажних потоків стане необхідність регулювання і планування розвитку всіх без винятку видів транспорту, якими користуються ужгородці.
Автомобільний транспорт. Зростання рівня автомобілізації ще більше загострить питання забезпеченості автотранспорту гаражами та автостоянками. Генеральним планом визначена необхідність в розміщенні близько 22 тис. машино-місць. В залежності від кількості рівнів площа майбутніх паркінгів становитиме від 13 га до 27 га. Вирішити це питання можливо, враховуючи необхідність розміщення паркінгів та гаражів (підземних та наземних) при забудові нових територій та шляхом реконструкції існуючих паркінгів та гаражів.
Пасажирські перевезення по місту передбачається здійснювати автобусами. Передбачається створення у місті нових маршрутів. Довжина мережі автобусних маршрутів в місті збільшиться на 18 км.
Основними механiзмами реалiзацiї будуть:
- продовження роботи по удосконаленню транспортної мережі міста, розробка раціональних схем перевезення пасажирів автомобільним транспортом;
- постійне здійснення політики залучення інвестицій та сприяння розвитку суб’єктів підприємницької діяльності, що виконують перевезення пасажирів та вантажів, оновлення рухомого складу шляхом придбання нових комфортабельних автобусів;
- створення комунального автотранспортного підприємства, яке виконуватиме перевезення пасажирів за пільговими цінами для зменшення транспортних витрат населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум;
- введення найближчим часом обмежень на рух автомобільного транспорту бензинового типу без встановленої системи “Лямбда-зонд – каталізатор” та проведення моніторингу вихлопних газів для автомобілів, які їздять містом;
- розвиток транспортної інфраструктури: ремонт та будівництво доріг, мостів, шляхопроводів, станцій техобслуговування, облаштування міських автобусних зупинок, парковок; автозаправок при в’їзді в місто;
- здійснення заходів по переведенню транспортних засобів на газове паливо, яке є екологічно чистішим за бензин з обов’язковим використанням каталізаторів.
Зовнішній транспорт. Розвиток залізничного транспорту здійснюватиметься на основі подальшого формування цілісного транспортного комплексу, що включає транспортно-сервісну та експедиційно-складську діяльність:
- створення комплексу соціально-побутових та торговельних об’єктів іншого високого рівня сервісного обслуговування пасажирів;
- реорганізація обслуговування пасажирів приміського сполучення з метою кращого залучення коштів для розвитку інфраструктури станції Ужгород.
Основними механiзмами реалiзацiї будуть:
- зміцнення матеріальної бази пасажирських перевезень станції Ужгород по технічному обслуговуванню рухомого складу. За рахунок відомчих коштів та залучених інвестицій необхідно забезпечити максимальну заміну застарілих і тих, що відпрацювали свій ресурс пасажирських приміських вагонів та електровозів;
- забезпечення комп’ютеризації робочих місць товарних касирів вузла станції Ужгород (Доманинці, Ужгород, Ужгород-ІІ), проведення капітального ремонту під’їзних колій в промисловій зоні міста;
- здійснення заходів по реабілітації колійної інфраструктури вузла, створення на станції Ужгород-ІІІ високого рівня транспортно-складського комплексу по експортно-імпортних перевантаженнях;
- проведення реконструкції малої дитячої залізниці.
Авіаційний транспорт. Передбачається скорочення злітно-посадочної смуги до 1500 м для використання літаків малої ємності у зв’язку з перенесенням з Міжнародного аеропорт “Ужгород” регулярних рейсів на аеродром "Мукачево" після проведення його реконструкції. Території аеропорту, які звільняться, передбачено використати для розміщення житлової забудови.
Основними механiзмами реалiзацiї будуть:
залучення інвестицій, проведення реконструкції аеропорту;
зведення до мінімуму впливу на міське довкілля від діяльності аеропорту.
3.2.7. СФЕРА ПОСЛУГ
У напрямку розвитку сфери послуг передбачається:
- розвиток мережі сучасних торгових супермаркетів з наданням різних послуг;
- створення мережі торгових точок у зоні відпочинку на березі ріки Уж;
- облаштування літніх терас на основі індивідуально погоджених проектів;
- будівництво підземних переходів із комплексами торгово – побутового обслуговування;
- поступове переоблаштування діючих ринків у сучасні торгово – побутові комплекси;
- вжиття заходів щодо наповнення споживчого ринку якісними та безпечними для здоров’я людей товарами;
- методична та інформаційна допомога у створенні “спілки” торговців (за видами товарів) з метою взаємоконтролю за якістю обслуговування населення;
- цілеспрямована робота по підготовці та підвищенню кваліфікації спеціалістів торгівлі та побутового обслуговування населення;
- здійснення реконструкції, переоснащення та будівництва АЗС. При існуючих 28 постах необхідно розміщувати нові пости СТО комплексно (по декілька постів) на під'їздах до міста в районі кільцевої дороги;
- розширення існуючих і впровадження нових видів поштового зв’язку, реконструкція діючих об’єктів та створення нових відділень.
В майбутньому повинна проводитися полiтика збалансованого розвитку всiх сфер господарського комплексу мiста, так як розвиток тiльки окремих сфер мiського господарського комплексу може призвести до певних диспропорцiй. Зокрема, при випереджаючому розвитковi виробничої сфери, створеннi нових робочих мiсць може скластися ситуація, коли має мiсце вiдставання можливостей торгiвлi i послуг вiд платоспроможного попиту. З iншого боку, великий платоспроможний попит, що сформується в результатi випереджаючого розвитку мiстоутворюючої сфери, порiвняно з розвитком обслуговуючих галузей може серйозно вiдставати вiд пропозицiй соцiальної сфери.
3.3. МІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
3.3.1. МІСТОБУДУВАННЯ ТА ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ
Головні параметри розвитку міста визначаються Генеральним планом міста, затвердженим в 2004 році. Сучасна планувальна структура міста ґрунтується на радіальності загальноміських магістралей, що сходяться до історичного центру. Ріка Уж розділяє місто на дві частини. Північна та південна частини міста з'єднуються чотирма мостами. В даний час досить чітко сформовані сельбищна та промислова зона, зона історичного центру, зона відпочинку. Найбільш інтенсивно останнім часом розвивається сельбищна зона за рахунок багатоквартирного та садибного житлового будівництва.
Місто забезпечене територіями для розміщення нового житлового будівництва. Обсяги житлового будівництва зменшилися в порівнянні з періодом від 1980 до 1990 року. Житлова проблема в Ужгороді, як і у всій Україні, на сьогоднішній день залишається однією з найгостріших.
Першочерговими заходами по розвитку житлово-комунального господарства мають стати розробка та реалізація Програми реформування житлово-комунального господарства міста з конкретними заходами по перебудові, переплануванню квартир, запровадженню муніципального нагляду та контролю за утриманням житлового фонду міста, розробку нових схем розвитку інженерних мереж, схеми санітарної очистки, генерального плану озеленення. На розрахунковий строк (до 2026 року) Генеральним планом передбачено 181,74 га територій під житлове будівництво. З них 51,77 га території міста - під багатоквартирну забудову та 129,97 га - під садибну житлову забудову. Основні площадки під багатоквартирну забудову - це райони: "Боздош" - 13,32 га, вул. Єнковської - 11,27 га; вул. Дендеші - 11,58 га; решта - ущільнення, вибіркове будівництво та незавершене будівництво. При чому незавершене багатоквартирне будівництво має бути реалізоване в першу чергу. Основні площадки під садибну забудову це: район кар'єру - 1,56 га, територія мікрорайону "Червениця" - 47,14 га, вул. Солов'їна - 7,86 га, район аеропорту - 18,1 га, район амфітеатру - 4,9 га, вул. Гленди - 0,82 га, район Студентської набережної - 26,08 га, район "Радванка" - 23,51 га. У непридатному для проживання та передбаченому до вибуття житловому фонді проживає 1067 осіб - це 13,1 тис.м.кв. загальної площі житла.
Загальний обсяг нового житлового будівництва по місту має складати 663,9 тис.м.кв. загальної площі, з них 378,3 тис.м.кв. (в т.ч. 30,5 тис.м.кв. незавершеного будівництва) загальної площі у багатоквартирній забудові та 285,6 тис.м.кв. загальної площі житла у садибній забудові. З урахуванням тенденції попередніх років по введенню житлового фонду, очікується щорічне введення житлового фонду в середньому в межах 30,0 тис.м.кв. загальної площі житла. Передбачається будівництво соціального житла для малозабезпечених сімей. Збільшення житлового фонду відбуватиметься за рахунок різних джерел фінансування, в т.ч. кредитів. Намічено незначне збільшення території міста в цілому на 109 га з 3622 га до 3731 га. При цьому передбачається більш ефективне використання території в проектних межах. Частка забудованих територій збільшиться з 67 відс. до 91 %, збільшиться також частка окремих елементів забудованих територій до нормативних.
З метою розвитку житлово-комунального господарства необхідно:
провести реформування структури управління, запровадження альтернативних форм надання комунальних послуг на базі підприємств різних форм власності;
створити єдині розрахункові комп’ютерні центри з оплати комунальних послуг;
запровадити механізм муніципального нагляду та контролю за утриманням житлового фонду міста.
3.3.2. ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА
Передбачається будівництво західної частини зовнішньої об’їзної дороги. Траса пройде від проектованої на вулиці Собранецькій транспортної розв'язки, оминаючи аеропорт по вул. Легоцького, по вул.Болгарській до об’їзної дороги з будівництвом розв'язки в різних рівнях.
Відповідно до програми Європейського союзу ТАСІS запланована реконструкція митного посту "Ужгород". Першочергово передбачається спорудження комплексу з митного оформлення вантажного автотранспорту на митному посту.
Вулична мережа. Пропускна спроможність магістралей та існуючих мостових переходів у місті вичерпала свій ресурс і потребує кардинальної реконструкції та нового будівництва.
Першочерговими заходами є:
- вирішення складного питання пропуску транспортних потоків через центральну частину міста організацією однобічного руху по ряду центральних вулиць. Односторонній рух гепланом міста передбачено по вулицях Собранецькій, Фединця, Корятовича, по вулицях Підгірній та Довженка;
- будівництво нового мосту та подовження вул.Гранітної до транспортної розв'язки в бік Перечина. Територіальний розвиток міста та забудова його територій вимагатимуть більш інтенсивного використання існуючих вуличної мережі та будівництва нових вулиць та магістралей. На кінець розрахункового періоду загальна довжина вуличної магістральної мережі становитиме 85 км.
Вулична мережа повинна будуватися з вимогами комерціалізації та пожвавлення торгівлі, пропорційне розміщення об’єктів соціальної та побутової інфраструктури, розміщення автостоянок. Передбачається здійснення реконструкції та ремонт доріг та тротуарів у житлових кварталах.
3.3.3. ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
Сталий розвиток міста неможливий без достатнього і безперебійного постачання всіх видів енергетичних ресурсів та професійного управління цим процесом. Міські електромережі, а також інженерні мережі теплопостачання, гарячого водопостачання і водовідведення, газопостачання з розгалуженою інфраструктурою споживачів входять у систему муніципальної енергетики міста.
На сьогодні в Ужгороді в середньому за рік всіма категоріями користувачів споживається понад 187 млн.квт/год електроенергії. В електроенергетиці міста енергоефективність залишається головною проблемою. Особливо це стосується промислового виробництва та роботи комунальних підприємств, де часто використовуються застарілі енергозатратні технології. Система тепло-забезпечення міста також є найбільш енергозатратною, технічно й інженерно найбільш складною, а з точки зору екології – забруднюючою через викиди котелень або локальних газових обігрівачів. Крім того, видатки на теплозабезпечення в бюджетних установах та житловому секторі міста становлять значну частку в загальних видатках на інші види енергоресурсів (електроенергія, газ) та воду.
Єдиним і випробуваним шляхом вирішення проблеми енергоефективності є запровадження сучасних енергоефективних технологій на всіх складових ланцюга “генерування – транспортування – споживання енергії”. Пріоритетними в розвитку енергоефективної системи теплопостачання міста є наступні стратегічні завдання:
розробка і реалізація нової високоефективної концепції теплопостачання міста з урахуванням сучасних тенденцій і передових технологій;
розробка та планомірне виконання комплексної цільової програми ефективної енергореконструкції будинків житлового і нежитлового фондів та запровадження технологій ефективного енергоспоживання при новому будівництві у місті.
Ужгородська міська рада вперше в Україні у 2001-2003 рр. була співвиконавцем проекту програми TACIS “Енергосанація житлових будинків в містах Ужгород, Міхаловце і Дармштадт”. В результаті виконання проекту були проведені об’ємні роботи по системному аналізу типології, енергопотенціалу і заходів теплосанації будинків житлового фонду м.Ужгорода. Розроблені рекомендації по оптимізації проектних, кошторисних і будівельних робіт та механізмів їх фінансування в умовах нерозвиненості іпотечного кредитування та інституцій співвласників багатоквартирних будинків. На основі виконання розробки створена інформаційна база даних по житловому фонду міста, яка включає 1450 житлових будинків загальною площею 1,37 млн.м2. Типологія будинків у м.Ужгороді має 11 характерних архітектурно-будівельних типів. Аналіз стану будинків та будівельних конструкцій вказує на те, що проведення комплексної теплосанації за сучасними технологіями дозволить заощадити (в залежності від типу і стану будинку) від 30 до 70 % теплової енергії, а в грошовому вимірі – це десятки мільйонів гривень у рік. В екологічному вимірі – це суттєве покращення довкілля за рахунок зменшення викидів котелень. Якщо врахувати, що стан будинків нежитлового сектора міста не кращий за житловий і так само потребує теплосанації, то загалом актуальною стає комплексна і довготермінова програма енергореконструкції будинків м.Ужгорода. Така програма за певних умов могла би стати інвестиційно привабливою для іпотечного капіталу з розвитком іпотечного законодавства в Україні.
У вирішенні стратегічного завдання ефективного енергоспоживання в місті надзвичайно важливим компонентом є виробленння системної політики міської ради і виконкому у сфері управління використанням енергії. У квітні 2005 року прийнята Програма енергомоніторингу в бюджетних установах м.Ужгорода. Прийняття цієї програми стало можливим завдяки наступним передумовам: у 2004 році Ужгород став ассоційованим членом Спілки громад “Енергоощадні міста” та його включено до складу 8-ми міст України, які приймають участь у проекті “Енергетичний моніторинг у містах України та засоби його проведення”. Цей проект реалізується за програмою TACIS через Асоціацію європейських муніципалітетів “Energie – Cites” та спілку громад “Енергоощадні міста”. Виконання Програми допоможе вирішити наступні завдання:
розвинути технічний, інформаційний та управлінський потенціал виконавчих органів міста, який дозволить створити комп’ютеризовану систему моніторингу споживання енергії в бюджетних установах, в т.ч. споживання теплової енергії, гарячої води, електроенергії, питної води і газу;
на основі результатів моніторингу здійснювати необхідні технічні і організаційні заходи по ремонту, модернізації і технічному переоснащенню будівель та інженерних мереж з метою покращення їх енергоефективності.
Очікується, що в результаті виконання Програми енергомоніторингу в бюджетних установах міста будуть досягнуті суттєві економічний і соціальний ефекти, які позначаться як на економії бюджетних коштів, що призначені на оплату енергоносіїв, так і на покращенні якості енергоспоживання та комфортності функціонування будинків установ. При цьому, зекономлені кошти планується спрямовувати на технічну модернізацію внутрібудинкових інженерних мереж та теплосанацію будинків. Програма буде сприяти формуванню нової культури енергоспоживання та енергоефективного мислення у громадян міста, а особливо у підростаючого покоління.
В довготерміновому плані стратегічне завдання якісного підвищення енергоефективності у всіх сферах життєдіяльності міста не може не доповнюватись проявами тенденцій розвитку світової енергетики та досягнень науки і техніки. Зокрема, це розвиток екологічно чистої енергетики на основі нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії (сонячна фотоенергетика, геотермальна енергетика, виробництво біогазу, електротранспорт та ін.).
Розвиток міста з появою нових або розширенням існуючих підприємств, організацій чи установ потребує відповідного збільшення енергоспоживання. Але стратегічним напрямком розвитку міської енергетики має залишатись використання енергоефективних технологій та енергозбереження, зокрема:
зниження енергоємності техпроцесів виробництва промислової продукції чи надання послуг;
широке використання високоточних приладів обліку і регулювання тепли, води, електроенергії і газу;
зниження втрат при генеруванні, транспортуванні та споживанні тепла, електроенергії, води і газу за рахунок енергомоніторингу і технічних засобів;
оновлення парку автотранспорту з більш економічними двигунами та збільшення частки транспорту, що працює на газовому паливі і електротранспорту;
реконструкція системи вуличного освітлення з переходом на більш економічні світильники при кращих технічних характеристиках.
Всі проблеми енергетики Ужгорода повинні вирішуватись на основі системної політики міської влади у сфері управління використанням енергії.
3.3.4. ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Забезпечення питною водою відноситься до важливих факторів життєзабезпечення і здоров’я населення. Якість питної води може погіршуватися під час її очистки на фільтрувальних станціях, використовуючи сульфат алюмінія, хлорування води та за рахунок поганого стану труб. Тому забезпечення якісною питною водою – проблема, яка вимагає негайного вирішення. Для цього необхідне збереження чистоти всіх наземних водойм та підземних джерел.
Для вирішення водогосподарських та водоохоронних проблем необхідно домогтися збалансованості потужності очисних споруд з кількістю стоків, що підлягають очистці, шляхом введення в експлуатацію нових потужностей каналізаційно-очисних споруд та реконструкції діючих споруд застарілої конструкції.
Для вирішення проблеми забезпечення якісною питною водою необхідно відмовитися від хлорування, перейти на озонування та оброблення ультрафіолетом, населенню застосовувати домашні фільтри для води. Необхідно формувати у населення економне відношення до використання води.
Механізми реалізації:
розробка на основі нового генплану міста нового генплану розвитку водопроводу міста після його детального вивчення і обґрунтування фахівцями;
поступовий перехід на водопостачання міста з підземних джерел;
запровадження зонованого водопостачання окремих мікрорайонів міста шляхом впровадження локальних підземних водозаборів з ємностями запасу води та насосними станціями, транспортування у місто;
зменшення втрат води при транспортуванні шляхом заміни відамортизованих мереж, забезпечення обліку води;
реконструкція енергоємного обладнання;
широке застосування очисних фільтрів, що дасть можливість повторно використовувати воду для технічних цілей.
З метою охорони і оздоровлення навколишнього середовища міста Ужгорода, проектом рекомендовано виконати ряд технічних та планувальних заходів.
3.3.5. УТИЛІЗАЦІЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ
У майбутньому побутові відходи мають стати не проблемою, а основним джерелом “корисних копалин” у місті. Кожен мешканець повинен здійснювати часткове сортування своїх побутових відходів. У місті потрібно створити широку систему утилізації та переробки всіх можливих відходів і забезпечити безпечне для природи складування залишків життєдіяльності.
Основна мета:
забезпечення своєчасного вивезення сміття із житлових кварталів міста;
- реалізація програми роздільного збору побутових відходів;
- організація проведення роз’яснювальної роботи серед населення і напрацювання нових навичок по зменшенню обсягів утворення відходів;
-спорудження комбінату глибокої утилізації та переробки твердих побутових виробничих відходів.
3.4. СОЦІАЛЬНА ТА ГУМАНІТАРНА СФЕРА
На сьогодні можна виділити наступні існуючі проблеми формування трудового потенціалу міста, які потребують вирішення:
- зростання коефіцієнту демографічного навантаження на працюючих;
- низький рівень соціальних допомог;
- недостатня, порівняно з потребами міста, інфраструктура соціального захисту, зокрема інтернатних установ та низький рівень їх матеріального оснащення.
Основна мета у соціальній сфері - створення умов рівних можливостей для всіх членів територіальної громади Ужгорода. Основними завданнями та механізмами реалізації Концепції у соціальній сфері є :
облік реального обсягу доходів населення Ужгорода (з обліком неформальної, експолярной економіки);
обґрунтування обсягів перерозподілу доходів населення на користь бідних та малозахищених громадян міста;
визначення точних адрес для соціальної допомоги тим, хто її потребує;
доступність інформації про обсяги й адреси соціальної допомоги;
організація та координація робіт з охорони праці;
забезпечення дотримання режиму праці та відпочинку, виконання колективних договорів та інших питань, пов’язаних із соціально-трудовими відносинами;
створення структури соціальної реабілітації працевлаштування інвалідів та людей з обмеженими можливостями;
створення умов для накопичення соціального капіталу.
Соціальний капітал – це соціальна єдність громади, що дозволяє на іншому рівні співпрацювати і спілкуватися один з одним. У поняття соціального капіталу включають всі існуючі форми організацій (державних, приватних чи суспільних), а також всі формальні і неформальні відносини між людьми (особисті, сімейні і суспільні, засновані на традиціях чи регульовані законом). У громаді з великим соціальним капіталом знижуються всі витрати виробництва і ведення бізнесу, оскільки відносини довіри, що існують між людьми, значно полегшують координацію їхніх зусиль і сприяють взаємовигідному співробітництву. І навпаки, у суспільстві з дефіцитом соціального капіталу відсутність довіри між людьми веде до загострення різного виду конфліктів (соціальних, міжнаціональних і навіть особистих) і, відповідно, перешкоджає ефективному співробітництву, необхідному для економічного росту і сталого розвитку.
Найважливішим завданням соціального захисту є створення інноваційного механізму надання соціальних послуг для пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян та інвалідів, а також захист законних прав людей з обмеженими можливостями на освіту, працевлаштування, проведення заходів, спрямованих на професійну реабілітацію та ранню соціальну реабілітацію дітей з особливими потребами, створення умов для отримання рівних можливостей на професійну освіту, реалізацію індивідуальних творчих здібностей, інтеграцію їх в суспільство.
Основним завданнями та механізмами реалізації завдань соціального захисту є:
впровадження консолідованої системи адресної допомоги та соціальних послуг;
обладнання спеціального транспорту для перевезення людей з вадами опорно-рухового апарату, дітей та молоді з особливими потребами, самотніх людей похилого віку;
залучення інвалідів до суспільно-корисної праці, підвищення освітнього рівня, вдосконалення професійної підготовки та перепідготовки шляхом проведення інформаційно-консультативних, навчально-курсових, лікувально-реабілітаційних заходів для соціальної адаптації та інтеграції людей з обмеженими можливостями в суспільство.
Реалізація Концепції дасть змогу створити нові методики соціальної реабілітації інвалідів, підвищить інформованість про можливість отримання нових професії, нові робочі місця для працевлаштування інвалідів, покращить їхній професійний рівень і допоможе стати конкурентноздатними на ринку праці та поліпшити соціальну підтримку малозахищених громадян міста.
Головними пріоритетами в сфері охорони здоров’я громадян мають стати:
- забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя;
- доступна і якісна медична допомога всім верствам населення;
- ефективне використання фінансового, матеріально-технічного та кадрового потенціалу галузі;
- створення відповідних економічних умов діяльності фондів, лікарняних кас та системи бюджетно-страхової медицини;
- реалізація заходів щодо виховання у населення бережливого ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих, здорового способу життя;
- сприяння розвитку фізкультури і спорту.
З метою покращення надання медичної допомоги першочерговими заходами мають стати:
- організація роботи закладів охорони здоров’я, розміщених на території міста в єдиному просторі з фінансуванням їх через єдиного розпорядника коштів, що надасть можливість розмістити спеціалізовані служби без їх дублювання та дозволить раціонально використати ліжковий фонд, кадровий потенціал і кошти;
- вирішення проблеми оновлення медичного обладнання, технічний стан якого перестає відповідати вимогам сучасних медичних стандартів.
В галузі освіти і науки слід забезпечити:
гарантії доступності в одержанні освіти, збереження інтелектуального потенціалу регіону;
формування нової системи життєвих цінностей, екологізацію освітньо-виховного процесу з урахуванням гармонізації взаємовідносин людини і природи;
зміцнення матеріально-технічної бази закладів освіти, оснащення їх сучасними технічними засобами навчального процесу;
доведення показників системи освіти області до загальнодержавного рівня та забезпечення підготовки робітників і фахівців у відповідності з потребами галузей народного господарства області.
Головними завданнями у сфері культури і мистецтва та спорту мають стати:
збереження духовно-інтелектуального потенціалу, культурної спадщини і самобутності регіону та забезпечення прав національних меншин;
організація та проведення масових заходів (фестивалів, конкурсів, концертів, свят, пленерів, ювілеїв);
збереження і розвиток закладів мистецької освіти, системи естетичного виховання молоді, створення дитячої хореографічної школи;
виявлення і підтримка обдарованої творчої молоді, сприяння проведенню дитячо-юнацьких фестивалів, конкурсів, олімпіад;
зміцнення матеріальної бази закладів культури, їх оснащення сучасними технічними засобами, здійснення інформатизації бібліотечної сфери;
збереження та розвиток осередків традиційних народних промислів;
зміцнення матеріальної бази спортивних закладів, їх оснащення спортивним інвентарем;
для покращення розвитку фізичної культури і спорту планується відкриття центру “Спорт для всіх”.
3.5. ДОВКІЛЛЯ МІСТА
3.5.1. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ МІСТА УЖГОРОД У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
На основі викладених проблем довкілля в місті Ужгороді, вважаємо за доцільне розробити стратегічний та тактичний плани розвитку міста на найближчі 2-10 років за такими напрямками:
Стан атмосферного басейну міста Ужгорода
Для стабілізації даної проблеми у місті необхідно розробити завдання та механізми їх вирішення по таких напрямках:
щорічне фінансування дослідницьких робіт Лабораторії спостережень за атмосферним повітрям Закарпатської ГМС, завданням якої є розробка рекомендацій щодо регламентування обсягів викидів в атмосферне повітря;
фінансове та організаційне сприяння проведенню досліджень кафедрою фіз.-колоїдної хімії в УжНУ продуктів згорання природного газу в автомобільних двигунах – формальдегіду, як небезпечної канцерогенної речовини, а також розробки каталізатора розпаду формальдегіду ще на виході вихлопної труби;
коригування транспортної схеми міста, упорядкування розміщення АЗС, СТО з метою дотримання санітарних розривів;
розробка проектів "ОВНС" з урахуванням та впровадженням сучасних технологій виробництва з метою зменшення розмірів СЗЗ від підприємств, що є джерелами шкідливих викидів;
оптимізація відведення земель під промислові зони в межах периферійних ділянок міста з врахуванням санітарно-екологічних вимог до їх розміщення і формуванням довкола виробничих та шкідливих об’єктів захисних рослинних поясів;
реалізація програми зниження автотранспортного забруднення через зменшення інтенсивності автотранспортного потоку в межах міста, за рахунок кільцевої магістральної розв’язки;
облаштування автодоріг і пішохідних тротуарів в межах всього міста для зниження ступеню пилового забруднення урболандшафту;
розширення й максимально можливе озеленення пішохідної зони міста Ужгорода;
запровадження практики миття вулиць спеціальними автомашинами;
запровадження принципу „зеленої хвилі” на головних транспортних магістралях міста;
встановлення дієвого контролю за в’їздом брудних автомобілів у місто;
встановлення обґрунтованого ліміту транспорту (громадського й приватного), який може пересуватись у межах міста, та недопущення його перевищення;
заборона пересування транспорту, віком більше як 10 років, без наявності каталізатора у межах міста;
максимальне озеленення міста, особливо його центру та житлових районів;
побудова ще двох транспортних мостів через річку Уж.
Управління твердими побутовими відходами
відкриття пунктів прийому вторсировини: макулатури, металолому, ганчір’я, пляшок ПЕТ, склобою у кожному мікрорайоні міста;
запровадження програми підтримки підприємництва, яке працює з утилізацією вторсировини;
запровадження спеціальної, реалістично обґрунтованої плати комунальним підприємствам, які вивозять сміття як окремої комунальної послуги – плати за збір і вивезення сміття;
заміна відкритих контейнерів для сміття закритими й облаштування майданчиків, де контейнери розміщуються з врахуванням усіх санітарно-епідеміологічних та екологічних норм за рахунок коштів, які поступатимуть від населення за вивезення сміття;
ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ у межах міста;
введення в експлуатацію другу чергу полігону ТПВ міста; виконати благоустрій та озеленення СЗЗ звалища.
Централізоване водопостачання та каналізація
реконструкція мереж водопостачання та каналізації з використанням сучасних матеріалів;
реконструкція очисних споруд міста із застосуванням нових технологій очистки стоків, розширення КОС із збільшенням їх потужності;
очищення дериваційного каналу від отруйного намулу з подальшим його захороненням;
розробка проекту відводу поверхневих вод в мікрорайоні Дравці, Доманинці, Шадринка, Червениця, Підлипники;
розробка проекту водоохоронної зони річки Уж з подальшими ландшафтно-інженерним благоустроєм прибережної захисної смуги відповідно вимог Водного та Земельного кодексів;
проведення реконструкції лівобережної дамби в мікрорайоні Радванка;
будівництво захисного парапету уздовж набережних р. Уж в межах міста як протипаводкової архітектурної споруди; протиерозійні та протизсувні заходи; рекультивація порушених територій. На ділянці в районі Окружної дороги пропонується влаштування дамби, обвалування території, яка намічена під житлову забудову та влаштування парку. В частинах ділянок, які намічені під садибну житлову забудову пропонується, крім водозахисної дамби, влаштувати задамбовий дренаж закритого типу з відведенням дренажних вод до дренажної насосної станції та подальшого їх відведення в річку Уж. Потребує комплексу протипаводкових заходів та благоустрою ділянка по вул. І.Франка (розчистка русла ріки, будівництво греблі, подовження дамби та ін.). Ділянки багатоквартирної забудови в районі Боздоського мосту, крім захисту від затоплення, повинні бути захищені і від підтоплення системою кільцевих дренажів;
формування єдиної системи дощової каналізації з її попереднім очищенням в місцях випусків;
регулярне розчищення водойм, в яких спостерігається розмноження малярійних комарів потребують регулярної розчистки та проведення заходів по їх оздоровленню;
створення Ужгородського іхтіолого-орнітологічного заказника по Ужу в межах міста.
Промислове, шумове, електромагнітне та радіаційне забруднення міста.
Передбачається:
запровадження централізованого збору специфічних виробничо-побутових відходів (робочі розчини фотолабораторій, паливно-мастильні відходи, акумуляторні батареї з авторемонтних майстерень, непридатні після використання лампи денного світла) з подальшою їх утилізацією на основі сучасних технологій;
озеленення санітарно-захисних зон;
проведення геохімічного обстеження ґрунтів міста;
проведення інвентаризації накопичених токсично-промислових відходів підприємств, вирішити питання щодо їх переробки та утилізації;
розробка проекту рекультивації глиняного кар’єру в районі аеропорту та інших порушених територій;
розміщення 4 нових кладовищ традиційного захоронення: в районі вулиць Високої (4,0 га), Доманинської (5,2 га), східної об’їзної дороги (11,5 га) та “Південне” (6,0 га).
Стан зелених зон міста та об’єктів природно-заповідного фонду
розробка, затвердження і реалізація перспективного плану озеленення міста на основі сучасних наукових підходів до зеленого будівництва;
розробка і затвердження на сесії міської ради Положення, яке регулюватиме благоустрій та догляд за прилеглими територіями при отриманні дозволу на будівництво чи реконструкцію міських об’єктів;
здійснення інвентаризації зелених насаджень міста Ужгорода та об’єктів природно-заповідного фонду за кошти міського бюджету;
забезпечення відкритості і прозорості процедури проведення тендеру на озеленення міста. Для цього необхідно створити спеціальну тендерну комісію, куди входитимуть у рівній кількості представники міськвиконкому, міської ради та представники громадських природоохоронних організацій. Відкритість та прозорість проведення тендеру на проведення робіт по озелененню та догляду за зеленими насадженнями міста забезпечить вирішення проблем, пов’язаних з непрофесійним доглядом за насадженнями та сприятиме формуванню привабливого міського ландшафту, а також значно економитиме кошти міського бюджету (а, отже, ужгородців) на озеленення;
створення нового реєстру об’єктів природно-заповідного фонду Ужгорода, попередньо включивши туди нові об’єкти, які з’явилися протягом останніх 20 років і потребують особливого охоронного статусу. Наукові обґрунтування щодо необхідності охорони тих чи інших об’єктів забезпечать фахівці громадських природоохоронних організацій;
замовлення й виготовлення з залученням фахівців-дендрологів за єдиним зразком аншлагів та охоронних щитів для усіх об’єктів ПЗФ у місті за рахунок коштів їхніх власників у разі, якщо це прибуткові структури та за рахунок міського бюджету, якщо їхнім власником є бюджетна структура. Розміщення аншлагів та охоронних щитів на території об’єктів ПЗФ чи біля об’єкту ПЗФ в місті повинно бути обов’язковим, відповідно до вимог Закону України „Про природно-заповідний фонд”;
розробка програми щодо визначення меж ділянки під архітектурно-дендрологічний парковий комплекс у районі вулиць Собранецької-Кошицької-Університетської, як єдиний компроміс між процесом забудови міста та стратегією збереження зелених острівців у місті;
формування мережі локальних місць рекреаційного використання;
збільшення площ зелених зон міста.
Загальним інструментом моніторингу екологічної складової сталого розвитку міста повинні стати розроблені екологічні індикатори.
|
