Державний фонд сприяння місцевому самоврядування в Україні

Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції


	Про припинення опалювального періоду. 08.04.2008 № 71
	Додано 09.04.2008
	У зв’язку із сталим переходом середньодобової температури зовнішнього повітря вище +8 ºС : 1. Припинити з 09 квітня 2008 року опалювальний період у всіх сферах міського господарства та житловому фонді, включаючи будинки з індивідуальним опаленням, крім закладів охорони здоров′я. 2. Комунальним підприємствам «Уж-тепло» (Петрина Д.М.) та «Енергетичні системи м.Ужгорода» (Жалій М.П.) здійснити перерахунок оплати послуг теплопостачання у відповідності з фактичним терміном опалювального періоду. 3. Управлінню праці та соціального захисту населення (Гецко Г.М.) припинити з 09.04.08. нарахування субсидій за надання послуг по опаленню. 4. Контроль за виконанням розпорядження залишаю за собою. В.о.міського голови, заступник міського голови М.Г.Адамовський


	УЖГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ Р І Ш Е Н Н Я від 26.03.08____ № 109 Про Стратегію розвитку міста Ужгород до 2015 року Розглянувши та обговоривши проект основних розділів Стратегії розвитку м. Ужгорода до 2015 року, відповідно до ст.27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та розпорядження Ужгородського міського голови № 157 від 02.08.07 р. "Про організацію розробки Стратегічного плану розвитку м. Ужгорода", виконком міської ради В И Р І Ш И В: 1. Схвалити проект основних розділів Стратегії розвитку м. Ужгорода до 2015 року (додається). 2. Рекомендувати робочій групі та дорадчому комітету по стратегічному плануванню доопрацювати проект Стратегії розвитку м. Ужгорода з урахуванням внесених зауважень і пропозицій, організувати і провести громадське обговорення проекту в ЗМІ та на громадських слуханнях і в термін до 31 травня 2008 року подати на розгляд і обговорення в постійних комісіях та на сесії ради. 3. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови Химинця В.В. В.о. міського голови, заступник міського голови М.Г.Адамовський ШАНОВНІ УЖГОРОДЦІ! Рішенням виконкому від 26.03.08 № 109 схвалено проект основних розділів Стратегії розвитку м. Ужгорода до 2015 року. Пропонуємо Вашій увазі даний документ, який розроблено відповідно до загальноприйнятих підходів до стратегічного планування і який включає такі складові: підсумки діагностики поточного стану розвитку міста, СВОТ-аналіз, бачення майбутнього та місію, стратегічні пріоритети та відповідні їм операційні цілі і завдання, механізми реалізації та моніторинг виконання. Робоча група Ужгородської міської ради з розробки стратегії та Дорадчий комітет з стратегічного планування, створені розпорядженням Ужгородського міського голови Ракушняка С.М. від 02.08.07 № 157, в які входять провідні спеціалісти Ужгородської міської ради, депутати, науковці, фахівці галузей та представники громадських організацій запрошують Всіх активних ужгородців включитися у розробку Стратегічного плану розвитку міста до 2015 року. Свої пропозиції до даних розділів, бачення розвитку міста та пріоритетів просимо направляти в управління з питань інноваційних впроваджень, інвестицій та сталого розвитку міста, тел.61-31-76, факс.61-61-75, електронна адреса: e-mail: umr-energo@ukr.net. Ужгородська міська рада
	Додано 09.04.2008



	П Р О Е К Т ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ С Т Р А Т Е Г І Ї розвитку міста Ужгород до 2015 року
	Додано 09.04.2008
	П Р О Е К Т ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ С Т Р А Т Е Г І Ї розвитку міста Ужгород до 2015 року ЗМІСТ 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ .......................................................................................... 2- 5 2.ПІДСУМКИ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ РОЗВИТКУ МІСТА…............................. 6-49 2.1. Загальні зауваження щодо використаних методичних підходів стратегічного планування………………………………………………………………. 7- 10 2.2.Загальна та історична характеристика міста ………………………………........11-13 2.3. Архітектурні та містобудівні особливості………………………………………...13-14 2.4. Населення міста. Демографічні тенденції ..............................................................15-17 2.5. Характеристика території міста, природно-ресурсний потенціал ……............17-18 2.6. Економічний потенціал та господарський комплекс міста ................................19-24 2.7. Соціальна та гуманітарна сфера……..……………………….................................25-32 2.8. Інфраструктура та комунальні послуги ………………………………………….33-41 2.9. Природне середовище та рівень техногенної безпеки ………………………….42-47 2.10. Інвестиційні можливості фінансово-бюджетної системи міста ……………...48-53 3. МІСЦЕ УЖГОРОДА СЕРЕД ОБЛАСНИХ ЦЕНТРІВ УКРАЇНИ ТА ОБЛАСТІ .................................................................................................54-58 4. КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ МІСТА УЖГОРОД(СВОТ-АНАЛІЗ) ……………................................. 59-64 5. БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ТА МІСІЯ МІСТА…. ............................................. 65 6. СТРАТЕГІЧНІ (ПРІОРИТЕТНІ) ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ .................................. 66-71 7. МОНІТОРИНГ, КОНТРОЛЬ І МЕХАНІЗМ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ....................... 72-87 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стратегія розвитку міста Ужгород до 2015 року базується на загальноприйнятих підходах до стратегічного планування, включає такі складові: підсумки діагностики поточного стану розвитку, СВОТ-аналіз, бачення майбутнього та місію, стратегічні пріоритети та відповідні їм операційні цілі і завдання, механізми реалізації та моніторинг виконання, План дій з пропозиціями інвестиційних проектів, спрямованих на досягнення намічених стратегічних пріоритетів. Останній розділ Стратегії розвитку міста Ужгород до 2015 року потребуватиме значно більшого часу на його розробку, тому він буде складати окрему, другу частину, яка прийматиметься сесією Ужгородської міської ради окремо, по мірі готовності проекту Плану дій. Стратегія розвитку міста Ужгород до 2015 року (Стратегія) у повному варіанті буде одним з головних документів міської ради на вказаний період, обов’язковим для врахування при розробці, внесенні змін чи корективів у всі інші види системного планування розвитку міста. Зокрема, Стратегія є концептуальною, цілеспрямовуючою та визначальною основою для наступних розробок або внесення змін чи корективів щодо таких документів: - Генерального (просторового) плану розвитку міста; - середньострокових програм і прогнозів економічного і соціального розвитку міста, в яких визначатимуться показники видатків державного, обласного і міського бюджетів на виконання проектів, що триватимуть більше одного року; - державних проектів і програм, що фінансуються виключно з Державного бюджету України; - Концепції сталого економічного і соціального розвитку міста; - інвестиційних програм і проектів розвитку міста, що потребуватимуть реального державно-приватного партнерства чи партнерств міської ради з приватним капіталом; - багаторічних планів капіталовкладень та проектів і програм, що фінансуються з бюджету розвитку міста, а також багаторічних цільових програм розвитку міста; - щорічних програм і планів соціально-економічного розвитку міста; - інвестиційних проектів, які будуть реалізовуватися на території міста і увійдуть складовою частиною до Регіональної Угоди між Кабінетом Міністрів України та Закарпатською обласною радою щодо фінансування з Державного бюджету проектів, спрямованих на реалізацію операційних цілей і завдань „Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року”. Стратегія розроблялася міською радою у партнерстві з широкими колами зацікавлених груп громади міста – представників громадських організацій, ділових кіл, навчальних закладів, трудових колективів, депутатського корпусу міської ради, осередків політичних партій. До розробки Стратегії залучались науковці та експерти Асоціації міст України, Асоціації Агенцій регіонального розвитку України, Ужгородського Національного університету та ряду інших організацій і установ. Розпорядженням Ужгородського міського голови від 02.08.07 р. № 157 "Про організацію розробки "Стратегічного плану розвитку м.Ужгорода" були утворені: робоча група та дорадчий комітет по стратегічному плануванню розвитку м. Ужгорода. Розроблені та затверджені відповідні положення про їх повноваження і специфіку діяльності, підібраний та затверджений персональний склад (додаток 1). Організовувались засідання та поточна діяльність робочої групи і дорадчого комітету. Методологічний та інституційно-організаційний підхід до розробки Стратегії дає підстави стверджувати, що вона є консолідованим документом не тільки міської ради, але й усієї громади Ужгорода. Таким чином реалістичність розробленої Стратегії не викликає сумнівів. Суттєвим моментом є і те, що в Стратегії міститься окремий розділ стосовно механізму внесення в неї змін та корективів. Цей механізм передбачає створення таких же передумов відкритого і прозорого обговорення пропонованих змін чи корективів у громаді міста та затвердження їх на сесії міської ради, що й для самої Стратегії. Це убезпечить Стратегію від суб’єктивізму, недоброякісного лобізму корпоративних чи приватних інтересів, вирішить проблему наступності і сталості політики міської влади щодо розвитку міста у довгостроковій перспективі незалежно від змін депутатського корпусу і керівництва міської ради. Ініціатором розробки Стратегії є Ужгородська міська рада – представницький орган територіальної громади міста. Дана ініціатива виникла як необхідна дія і реакція на виклики часу – складнощі і проблеми перехідного періоду ринкових трансформацій в Україні, поглиблення і загострення в останні роки системної кризи в державі, посилення тенденцій глобалізації економічних відносин, відносною слабкістю інституту місцевого самоврядування в централізованій країні, конкурентності з іншими містами і регіонами Закарпаття і Західної України. Все це вимагає від міської ради додаткових і концентрованих зусиль по запровадженню більш ефективних систем планування і управління з урахуванням передового світового досвіду. І саме стратегічне управління з його головною складовою частиною – стратегічним плануванням є тією ланкою організації ефективного управління розвитком міста, яке здатне принести бажані і конкретні результати, в яких зацікавлена громада міста Ужгорода. Додатковими факторами і причинами започаткування стратегічного планування розвитку м. Ужгорода стали: - рішення зборів Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України та громад від 17 квітня 2006 р., згідно якого усім містам – членам АМУ на Закарпатті рекомендовано запровадити стратегічне планування і передана передова вітчизняна та зарубіжна методологія організації системного планування і стратегічного управління; - участь „команди” м. Ужгорода у заходах та кампанії по розробці „Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року”, зокрема, по внесенню пропозицій і рекомендацій щодо таких складових елементів Регіональної стратегії, як бачення майбутнього, місія, стратегічні пріоритети, операційні цілі і завдання, система показників та індикаторів виконання Регіональної стратегії, пропозиції до Плану дій, тощо. Регіональна стратегія розроблялась в області з підтримки Проекту партнерства Канада-Україна „Регіональне врядування та розвиток”, що виконується в Україні Канадським Інститутом Урбаністики (м.Торонто) за фінансової підтримки Канадського Агентства з міжнародного розвитку (КАМР). Цей проект обрав Закарпатську і Запорізьку області в якості пілотних регіонів для передачі передового канадського і світового досвіду регіонального розвитку та запровадження технології і практики стратегічного планування. При цьому Проект партнерства Канада-Україна організував семінари і навчальні заходи не тільки під час розробки Регіональної стратегії, а і в наступний період – розробки районних та міських стратегій розвитку Закарпаття, який тривав у 2007 році; - рекомендація Закарпатської обласної ради усім районам та містам обласного значення Закарпаття щодо розробки районних і міських стратегій розвитку, викладена у рішенні сесії Закарпатської обласної ради від 28 грудня 2006 р. № 206, яким була затверджена „Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області до 2015 року”. Нормативно-правовою базою для розробки даної Стратегії визначені наступні документи: - Конституція України; - Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”; - Закон України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”; - Закон України „Про стимулювання розвитку регіонів”; - Постанова КМ України від 26.04.03 р. № 621 „Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту Державного бюджету”; - Постанова КМ України від 21.07.06 р. № 1001 „Про затвердження Державної Стратегії регіонального розвитку України на період до 2015 року”; - Указ Президента України від 28.04.04 № 493/2004, яким схвалена „Стратегія економічного та соціального розвитку України „Шляхом європейської інтеграції” на 2004 – 2015 рр.”; - „Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку”, затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.07.02 р. № 224; - Концепція сталого розвитку Закарпаття, схвалена сесією Закарпатської облради у 2004 році; - Концепція сталого розвитку міста Ужгород, яку було схвалено рішенням сесії міської ради від 23 грудня 2005 року № 781. При розробці цієї Стратегії використані й інші нормативно-правові документи та методичні рекомендації міжнародного, всеукраїнського державного та обласного рівнів (наведені в додатку 2). В якості інформаційних ресурсів для проведення експертних і аналітичних досліджень, з метою здійснення діагностики стану розвитку м. Ужгорода на час започаткування стратегічного планування (серпень 2007 р.) використані: - інформаційні дані Держкомітету статистики України та головного управління статистики в Закарпатській області; - звіти про виконання бюджетів та планів соціально-економічного розвитку м. Ужгорода за 2005-2007 рр.; - затверджений бюджет на 2008 рік та план соціально-економічного розвитку на 2008 рік; - перелік діючих цільових програм соціально-економічного розвитку м. Ужгород та багаторічних планів капіталовкладень; - Генеральний план розвитку м. Ужгорода (затверджено у 2004 році, розроблений на період до 2015 року). При розробці Стратегії використовувались також дані соціологічного обстеження населення та зацікавлених груп громади міста, а також інформаційні матеріали структурних підрозділів виконкому Ужгородської міської ради. Ряд інформаційних матеріалів та документів взято з урядових та інших порталів українського сегменту всесвітньої мережі Інтернет, а також із збірників „Фінансовий стан міст”, які систематично видає Асоціація міст України та громад. 2. ПІДСУМКИ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ РОЗВИТКУ МІСТА 2.1.Загальні зауваження щодо використаних методичних підходів стратегічного планування. При розробці Стратегії розвитку міста Ужгород до 2015 року робоча група і дорадчий комітет виходили із сучасних підходів до стратегічного планування, як складової стратегічного управління. Адже визнане і гарантоване Конституцією України місцеве самоврядування, саме на нинішніх етапах його становлення і утвердження, в умовах доволі централізованої системи державного управління потребує сучасних інструментів стратегічного управління, оволодіння яким неможливе без розробки і впровадження стратегічного плану розвитку територіальної громади. Стратегічне управління - це особливий інструмент керування розвитком територіальної громади, оволодіння яким уже саме по собі є передумовою сталого розвитку, економічного зростання та підвищення рівня життя громади. За допомогою стратегічного управління міська рада спроможна приймати ефективні рішення в змінних і не завжди сприятливих умовах оточуючої дійсності. До таких умов слід віднести економічні, соціальні, політичні, екологічні, демографічні, природньо-географічні і ін. З використанням інструментарію стратегічного управління міська рада може реагувати на такі зміни оточуючих і впливових факторів обґрунтовано, вчасно, цілеспрямовано, з підтримкою громади, а отже – ефективно та в інтересах територіальної громади. Задіюється стратегічне управління особливим способом – як циклічний процес, що охоплює аналіз і прогноз стану міста, стратегічне планування його розвитку, впровадження розробленого стратегічного плану у життя впродовж певного тривалого періоду та організацію контролю за ефективністю та реалізацією прийнятих рішень. Ефективність стратегічного управління напряму залежить від ресурсів, що є у розпорядженні територіальної громади міста. Однак, помилковим є підхід, який зорієнтований на використання переважно фінансових, матеріальних, природних чи трудових ресурсів, які є в розпорядженні громади. Нині світовий досвід розвитку міст і муніципальних громад свідчить про те, що найважливішим ресурсом громади є її інтелектуальний потенціал (людський фактор), а також – здатність до самоорганізації та неперервного нарощування знань (економіка знань) і вдосконалення системи управління, яка діє відповідно до поставлених громадою стратегічних цілей. З оглядом на особливості стратегічного управління учасники розробки Стратегії розвитку міста Ужгород до 2015 року розглядають стратегічне планування, як процес визначення узгоджених з громадою міста цілей її перспективного розвитку на тривалий період та вибору засобів і шляхів досягнення цих стратегічних цілей. Адже саме узгоджені і громадою, і місцевою владою стратегічні цілі нададуть громаді відчуття значимості її суспільної місії, напрямків розвитку, визначать пріоритетність і способи використання обмежених ресурсів і засобів, допоможуть у прийнятті, як поточних управлінських рішень влади, так і планів громади, виявлять чутливі показники оцінювання результатів реалізації Стратегії через аналіз виконання операційних завдань і дій. Роботу над розробкою Стратегії учасники розробки розглядали також як виклик старим і віджившим управлінським підходам до планування, за якими ще з часів радянської епохи тягнеться шлейф слідування централізованим командам „згори” та безініціативності. З розробкою Стратегії очікується, що не тільки набуде впорядкованості і логічності уся система планування міської ради, але й безповоротно будуть запроваджені нові, програмно-цільові управлінські механізми, які ґрунтуються на праві територіальних громад через свій орган самоврядування вирішувати проблеми міського значення. Таким чином, учасники розробки Стратегії визначили наступну сутність представленого документа, зокрема, який: - дає об’єктивну оцінку актуальної економічної і соціальної ситуації на території м.Ужгорода станом на 2006-2007 роки; - визначає місце міста серед інших міст області, України та центрально-європейського регіону; - характеризує тенденції, що вже впливають або ж впливатимуть у майбутньому на розвиток громади м.Ужгорода; - формулює консолідоване бачення громадою її майбутнього та суспільну місію; - визначає стратегічні пріоритети (цілі) розвитку та окреслює способи і засоби їх досягнення; - викристалізовує перелік операційних завдань, прийнятих до виконання в рамках розробленої Стратегії (з одночасним окресленням обсягів та виконавців робіт, джерел фінансування та термінів реалізації); - створює кількісну і якісну систему показників та індикаторів виконання розробленої Стратегії; - пропонує і впроваджує систему ефективного моніторингу виконання Стратегії (в т.ч. за участі громадськості міста); - містить механізми внесення змін, корективів та доповнень до Стратегії. Водночас, учасники розробки Стратегії акцентують увагу на тому, що започаткування стратегічного планування у м.Ужгороді фактично означає і започаткування міською радою системи стратегічного управління, яке має отримати відповідне інституційне закріплення в структурі виконкому або його підрозділів. Окрім того, Стратегія розвитку міста Ужгород до 2015 року після затвердження сесією міської ради посяде належне місце у вершині „піраміди видів планування” і таким чином започаткує справді системне планування розвитку міста. Даний розділ Стратегії не тільки узагальнює об’єктивні характеристики стану міста з метою виявлення проблем в економічній, соціальній та інших сферах (профіль міста і профіль громади), але одним із його завдань є встановлення певної системи відліку (базових рівнів), згідно з якими можна оцінювати нинішній стан розвитку міста та зміни в майбутньому, які за набором кількісних і якісних показників можна характеризувати як позитивні або негативні. Таким чином, діагностика поточного стану розвитку м. Ужгорода та її аналіз і практичне використання потребують визначення „еталонної моделі” міста, відносно якої і мають бути встановлені відхилення, що формувалися у минулому і діють у даний час. При цьому важливо обов’язково встановити головні фактори і чинники, які ці відхилення викликають, для послідуючого здійснення СВОТ-аналізу. Існує кілька підходів до визначення „еталонної” моделі території або міста. Найуживанішими з них є наступні: 1. Позиційний підхід. Полягає в тому, що м.Ужгород за низкою показників займає певне місце в рейтингу міст України. Найкраща позиція у цьому рейтингу може розглядатись в якості „еталонної” (базовий рівень). Недоліком цього підходу є те, що порівнюються лише міста України, в яких рівень муніципального розвитку загалом значно нижчий, ніж у містах більшості розвинених країн Європи і світу. 2. Середньостатистичний підхід. За „еталон” приймаються середньостатистичні показники по Україні в розрахунку, наприклад, на одного мешканця міста. В цьому випадку для порівняння можуть використовуватись аналогічні показники по містах і в інших країнах світу. Недоліком цього підходу є недостатність даних по містах України для відповідних обрахувань і порівнянь із показниками муніципального розвитку за рубежем. 3. Нормативний підхід. За „еталон” приймаються нормативи соціальної забезпеченості та забезпеченості у сфері послуг, пропозицій на ринку праці і житла, доходів населення, муніципальних послуг тощо. Недоліком даного підходу є те, що в Україні досі науково не обґрунтовані та не затверджені відповідними правовими актами, вкрай низькі, у порівнянні з розвиненими країнами, нормативи соціальної забезпеченості у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту (муніципальні послуги, що належать до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування). Інші ж „нормативні” показники теж значно нижчі за аналогічні показники в містах розвинених країн (середній дохід на одного мешканця, середній розмір заробітної плати та пенсії, споживчий кошик, середня тривалість життя, регіональний валовий продукт на одного мешканця, забезпеченість населення житлом та соціальним житлом тощо). 4. Експертний підхід. „Еталонні” параметри міста окреслюються обізнаною і висококваліфікованою групою експертів, у ролі яких виступають управлінці міської ради, науковці, бізнесмени, представники активно діючих громадських організацій, фахівці бюджетної сфери – освіти, охорони здоров’я і соціального захисту. При цьому експерти обізнані як з реальним станом у сферах своєї професійної діяльності, так і з тенденціями, що мають місце у місті, а також – у інших містах країни і, меншою мірою, за рубежем. Експертний підхід дозволяє достатньо обґрунтовано використати зосереджені інформаційні матеріали і експертні оцінки результатів для проведення СВОТ-аналізу та розробки варіантів сценаріїв розвитку міста. 5. Візійний підхід. За „еталон” приймається модель міста, параметри і характеристики якого визначаються представниками зацікавлених груп громади міста – громадських організацій, ділових кіл, депутатів міської ради, трудових колективів, студентської та учнівської молоді тощо. Формується бачення певною мірою ідеалізованого міста-еталона на основі створення системи переважно якісних оцінок його характеристики. Подібна модель міста-еталона в узагальненому і консолідованому формуванні всіх зацікавлених груп громади міста може слугувати навіть у якості скелетного елемента Стратегічного плану розвитку міста Ужгород – бачення майбутнього. У процесі розробки Стратегії розвитку міста Ужгород у тій чи іншій мірі використовувались усі перераховані вище підходи. Застосування цих підходів вимагало найрізноманітніших аналітичних, порівняльно-обрахункових, соціологічних, експертних та ін. методів. Ще однією якісно відмінною рисою розробки Стратегії є залучення широкого загалу зацікавлених груп громади міста. З урахуванням того, що відомо, умовно, 4 основні підходи до прийняття управлінських рішень місцевою владою – „кабінетний”, експертний, партнерський та із залученням зацікавлених груп громади, можна стверджувати, що Ужгородська міська рада вперше ініціювала при розробці Стратегії найбільш складний для реалізації, але найбільш результативний і важливий за наслідками підхід – із залученням зацікавлених груп громади з основних секторів громади міста. Застосування саме такого підходу є однією з найважливіших передумов створення реалістичного і підтримуваного громадою стратегічного плану розвитку міста. 2.2. ЗАГАЛЬНА ТА ІСТОРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА Ужгород – найзахідніший обласний центр України, розташований в західній частині Закарпатської області. Місто розташоване у безпосередній близькості до кордонів з європейськими країнами. Західна лінія територіальної межі міста збігається з Державним кордоном України із Словаччиною. Відстань до найближчих європейських столиць становить: до Будапешту - 330 км, Братислави – 490 км, Варшави – 550 км, Відня – 555 км. Від столиці України м. Києва Ужгород розташований на відстані 788 км шосейними дорогами та 898 км залізницею. Старовинна частина міста знаходиться на правому березі річки Уж, лежить на семи пагорбах: Замковий, Кальварія, Університетський, Червениця, Шахтинський, Оноківський, Горянський, а молодша – на лівому березі, де починається Закарпатська низовина, яка входить у Середньодунайську низовину. Територія міста займає площу близько 40 км2, умовно поділена на 17 мікрорайонів, які носять історично сформовані назви: Боздош, Болотина, Вербник, Галагов, Горяни, Доманинці, Дравці, Кальварія, Минай, Під- замковий, Промисловий, Радванка, Станційний, Сторожниця, Цегельня, Червениця, Шахта. До міста прилягають землі сільських рад Ужгородського району. Історія. Місто Ужгород – древнє місто, вік якого понад 1114 років. Історичні пам’ятки, виявлені в Горянах, на Радванській, Замковій горі, в районі Дравець та Доманинець, свідчать про те, що там знаходилися перші поселення білих хорватів на території сучасного міста. На час приходу угорських племен у Карпатську улоговину в кінці ІХ ст. Ужгород уже був сформованим ранньофеодальним центром Славінії, що існувала у Верхньому Потиссі. У 903 р. угорські племена під керівництвом свого вождя Алмоша штурмували фортецю Гунгвар, князь Лаборець був переможений. З середини ХІ ст. містечко ввійшло до Угорського королівства, пізніше - до складу австрійського королівства Габсбургів, тому подальша багатовікова історія міста пов’язана з середньовічною, новою та окремими періодами новітньої історії Угорщини та Австро-Угорщини. Статус самоуправління місто одержало в 1675 році, коли отримало право на користування печаткою та герб міста. Герб Ужгорода: на синьому полі щита зображено три виноградні лози, що переплітають одна одну, з трьома зеленими листками (колір свободи) і двома золотими виноградними гронами на них, що свідчило про розвинуте виноградарство і виноробство. За час входження до австрійського королівства зростала економіка Ужгорода, забудовується лівий берег річки. Основні економічні факти: з 1793 року запрацювала лісопилка, що діяла за допомогою верхньобійного водяного колеса; водяний млин; налагоджено виробництво цегли, черепиці; виробництво пива; відкрилися суконна, сірникова мануфактури, сукновальна фабрика; почала працювати перша друкарня. За даними 1837 року у місті було 36 вулиць, на центральних будувалися кількаповерхові кам’яні будинки та крамниці, великі підвали, де зберігалося і продавалося вино. В цей період у місті мешкало 6,6 тис.чол. В 1886 році в місті почала працювати меблева фабрика “Мундус”, продукція якої експортувалася в Німеччину, Італію, Францію. В 1897 р. відкрився металообробний завод Козара. В місті діяли нова друкарня, цегельно-черепичний завод фірми “Керамос”, каменедробильний завод фірми “Граніт”, кафельна фабрика. Харчову промисловість представляли кілька млинів, маргаринний та горілчаний заводи. Важливу роль у розвитку промисловості та торгівлі відігравала побудова в 1872 році залізниці з Ужгорода до Чопу, Мукачева, Рахова, В.Березного. Ліс, меблі, худобу вивозили із Ужгорода залізницею в Центральну та Західну Європу. Щорічно в місті відбувалися великі торгові ярмарки. Відкрилися перші банки – Ужгородський торгово-промисловий банк та Ужгородський народний банк. З розвитком економіки змінюється обличчя міста. У 1894 році знесено останні будинки під солом’яним дахом. Більшість центральних вулиць вимощено, для пішоходів впорядковувалися тротуари, встановлювалось нічне освітлення. З 1897 року місто мало телеграфний зв’язок з Будапештом, а в 1902 році побудовано першу в краї Ужгородську електростанцію. У 1904-1906 рр. споруджено залізницю через Ужоцький перевал, яка з'єднала Ужгород зі Львовом. Після розпаду Австро-Угорщини в жовтні 1918 року, згідно із Сен-Жерменським договором від 10.09.1919 р., Підкарпатська Русь на умовах автономного краю входить до новоутвореної Чехословацької Республіки (1919-1939). У 1920 році в місті Ужгород проживало 20,6 тис.осіб. У цей період місто територіально зростає та змінює своє обличчя, збудовано нові квартали, впорядковуються вулиці. З 1923 року почалися планові роботи по регуляції течії річки Уж у межах міста, побудовано гідроелектростанцію. Серед новобудов виділявся будинок Земської управи (будинок ОДА). У 1929 році збудовано перший аеропорт. У 1930 році в місті проживало 24,7 тис.осіб. В роки ІІ Світової війни, з підписанням Мюнхенської угоди (29.09.1938р.) та Віденського арбітражу (2.10.1938 р.) Ужгород опинився у складі Угорщини. На початку 1941 року в місті проживало 35,3 тис.осіб, однак в результаті воєнно-політичних подій, у 1945 році населення Ужгорода зменшилося до 19,0 тис.осіб. Після визволення Радянською Армією, з 29.06.1945 р. місто, як обласний центр Закарпатської України, ввійшло до складу Радянської України. Нова влада вживала заходи по збільшенню населення міста: в 1946 році населення вже складало понад 30,0 тис.осіб, змінюється національний склад населення. Поступове відновлення ролі міста в економічному і політичному житті суповоджувалось відтворенням його демографічної структури за рахунок механічного та природного приросту. На 1959 рік в місті проживало 47,4 тис.осіб, в 1970 р. – 64,6, в 1979 р. - 91,0; в 1989 р. – 116,1 тис.осіб. За радянський період, у кінці 50-60 рр., побудовано приладобудівний, механічний та машинобудівний заводи, фабрику побутової хімії, оновився меблевий комбінат. У 1976 році збудовано один з найбільших у країні завод газотранспортних турбоустановок «Турбогаз». В 1979 році розпочато будівництво також одного з найбільших в країні Ужгородського заводу електродвигунів. В Ужгороді було побудовано нові вулиці, мікрорайони. Побудовано готелі «Ужгород», «Дружба», комплекс споруд турбази «Світанок», готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття", відкрито Ужгородський державний університет, технікуми, професійно-технічні училища, школи та дошкільні дитячі заклади. За радянський період Ужгород став розвинутим економічним, освітнім, культурним, медичним центром області. За період реформування економіки країни (з 1991 року) інфляційні процеси, розриви виробничих зв’язків спричинили спад виробництва та практично зупинку більшості промислових підприємств міста. На сьогоднішній день завдяки розвитку підприємництва, активізації інвестиційної діяльності місто перетворилося у діловий, фінансово-економічний, науковий, освітній, культурний та медичний центр області, який по основних показниках є лідером серед міст та районів області та України. 2.3. АРХІТЕКТУРНІ ТА МІСТОБУДІВНІ ОСОБЛИВОСТІ Ужгород відноситься до категорії міст зі значною архітектурною спадщиною. Збереглися ансамблі, окремі унікальні будинки - пам'ятки архітектури державного та місцевого значення. Унікальними пам’ятками архітектури є: Горянська ротонда (храм св. Анни ХІ ст.) – одна із найвидатніших пам'яток України європейського значення, Ужгородський замок (ХІІ-ХУІІІ ст.) - пам’ятник військового мистецтва і архітектури, Хрестовоздвиженський собор (1644 р., оформлений у стилі пізнього барокко), Цегольнянська церква (1802 р.), будівля обласної філармонії - колишня синагога (1902 р.). Історично сформована забудова центральної частини міста - це житлові квартали, розчленовані господарськими спорудами на вузькі ділянки. Ця забудова відноситься в основному до XIX століття. Переважна більшість будинків малоповерхові (до трьох поверхів). Якісно іншим етапом містобудівного розвиту міста є забудова 30-х років ХХ століття. Це яскравий приклад чеського функціоналізму, зразок вдалого використання відкритих просторів у плануванні та формуванні масштабного міського середовища. Післявоєнна забудова міста велася за межами історичної частини міста. Нове будівництво в радянський період велося, в основному, у південній частині міста. Ця забудова дещо одноманітна, по характеру архітектури та відрізняється іншими підходами в плануванні. Великі за розміром площі, ширина вулиць та типові житлові будинки контрастують з історично сформованим характером міської забудови. Місто Ужгород має історично сформовану радіально-променеву структуру вуличної мережі. Центральна частина міста, його транспортно-планувальна структура не відповідає сучасним вимогам пропуску транспортних потоків. Значна кількість магістральної мережі міста не відповідає технічним вимогам, але виконує, на сьогоднішній день, свої функції і є дуже перевантаженою. Одна із головних проблем в місті - пропускна спроможність транспорту центральної частини міста, для цього зараз використовуються вулиці історичної частини міста. У місті дуже низька пропускна спроможність існуючої вуличної мережі, недостатня кількість місць постійного та тимчасового паркування. Важливою проблемою є також відсутність у західній частині міста зовнішньої об’їзної дороги. В 2004 році було затверджено Генеральний план міста, згідно з яким в місті проводиться забудова вільних земельних ділянок. В останні роки приватні компанії здійснюють у місті багатоквартирне житлове будівництво, інтенсивно здійснюється індивідуальне житлове будівництво, набувають європейського вигляду вулиці, де розбудовуються офіси банків, страхових компаній, туристичних фірм, готелі, торгові супермаркети, офіси юридичних компаній, заклади сфери побутових послуг. Однак на сьогодні Генеральний план міста потребує доопрацювання та коректировки. На жаль, у місті зафіксована тенденція зміни історичного архітектурного обличчя центральної частини міста, тому основне завдання головного архітектора – зберегти історичні будівлі-пам’ятки та неповторність історичного центру міста. 2.4. НАСЕЛЕННЯ МІСТА. ДЕМОГРАФІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ Станом на 1 січня 2008 року, за даними головного управління статистики, в місті проживає 114,8 тис.чол. постійного населення, наявного – 116,3 тис.чол. Відтворення демографічної структури населення міста за рахунок природного та механічного приросту в післявоєнні роки та радянський період призвели до структурної зміни національного складу. Якщо у 1930 році в місті чисельність русинів-українців складала 25 %, чехів і словаків - 30%, євреїв – 24,3 %, угорців – 18%, німців – 3,2%, то станом на сьогодні в місті мешкає населення понад 70 національностей. Згідно статистичних даних основну його частину складають українці (в т.ч. населення, що ідентифікує себе русинами) – 77,7% (близько 90 тис.осіб). Серед інших національностей вагому частку займають росіяни – 9,6 % (11,2 тис.осіб), угорці - 6,9% (близько 8,0 тис.осіб), словаки – 2,2% (2,5 тис.осіб) та роми – 1,5 % (1,7 тис.осіб). Меншою є кількість євреїв, поляків, чехів, болгар, вірменів, азербайджанців та представників інших національностей. За період з 1970 по 1989 р., коли місто розвивалося, як потужний промисловий центр, спостерігалося щорічне збільшення чисельності населення в середньому на 2,5 тис.осіб за рахунок механічного та природного приросту. Погіршення соціально-економічної ситуації в країні призвело до погіршення демографічної ситуації як в цілому по країні, так і регіонах і в м.Ужгороді, зокрема. Так, за останні роки спостерігається загальне скорочення населення: у 2006 р. на 261 особу, у 2007 році – на 126 осіб, що підтверджується нижченаведеними даними по природному русі та міграції населення (табл.2.4.1-2.4.3). Таблиця 2.4.1. Кількість народже-них на 1000 жителів Кількість померлих на 1000 жителів Природний приріст, зменшення (-) 1990 2000 2005 20071 1990 2000 2005 20071 1990 2000 2005 20071 Ужгород 15,8 8,7 12,6 12,8 7,3 9,1 12,4 12,0 8,5 -0,4 0,2 0,8 для порівняння: м.Мукачево 13,7 9,1 11,9 11,4 9,0 10,3 12,4 12,4 8,5 -1,2 -0,5 -1,0 Закарпатська область 16,8 11,3 12,6 13,5 7,3 10,9 13,2 13,3 7,6 0,4 -0,6 0,2 Україна 12,7 7,8 9,0 10,3 12,1 15,3 16,6 16,4 0,6 -7,5 -7,6 -6,1 м.Київ 12,0 7,2 9,8 10,5 8,6 10,1 11,2 11,4 3,4 -2,9 -1,4 -0,9 За 2007 рік в місті народилося 1493 дітей, кількість померлих -1400 осіб, природний приріс склав 93 особи. У порівнянні з середньоукраїнськими показниками на 1000 населення в місті спостерігаються вищі показники народжуваності, нижчі показники смертності, відповідно вищими є показники природного приросту населення. Зростання показника загальної смертності населення в Ужгороді, як і загалом по Україні, є негативним фактором і пов'язаний із зростанням захворюваності. Ріст захворюваності відбувся, у першу чергу, за рахунок зростання хвороб системи кровообігу. Щорічно від хвороб системи кровообігу помирає понад 55 % осіб. Серед причин смерті на другому місці новоутворення (14%). Показники онкологічної служби у місті є дещо гіршими за середньообласні. В 2007 році на обліку з вперше встановленим діагнозом злоякісних новоутворень зареєстровано 309 випадків. Дорічна летальність серед первинно виявлених хворих складає 34,5% при обласному показнику – 30,7%. Спостерігається також зростання рівня захворювань на туберкульоз та пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря, зокрема на бронхіти, бронхіальну астму серед дорослих та дітей, а також захворюваність на алкогольні психози, що пов’язано із низьким санітарно-освітнім рівнем окремих категорій населення та рядом соціальних факторів: міграцією, заробітчанством, скупченням бездомних громадян у місті. На стан демографічної ситуації впливають також показники внутрішньо-регіональної та міжрегіональної міграції на 1000 жителів, що характеризуються такими даними: Таблиця 2.4.2. Число прибулих Число вибулих Приріст,скорочення (-) 2000 2005 20071 2000 2005 20071 2000 2005 20071 Ужгород 11,3 2,6 2,5 10,3 4,8 4,8 1,0 -2,2 -2,3 м.Мукачево 8,5 5,0 4,8 7,6 5,0 4,9 -1,4 0,0 -0,1 Закарпатська область 7,5 2,1 2,4 9,4 3,3 3,1 -2,0 -1,2 -0,7 Україна 5,6 6,0 6,1 5,6 6,0 6,1 0,0 0,0 0,0 м.Київ 14,9 6,8 6,7 8,6 6,3 6,4 6,3 0,5 0,3 Показники міждержавної міграції: Таблиця 2.4.3. Число прибулих Число вибулих Приріст,скорочення (-) 2000 2005 20071 2000 2005 20071 2000 2005 20071 Ужгород 0,5 0,2 0,2 2,3 0,7 0,7 -1,8 -0,5 -0,5 м.Мукачево 0,5 0,5 0,2 3,3 1,3 0,6 -2,8 -0,8 -0,4 Закарпатська область 0,3 0,2 0,2 1,3 0,8 3,0 -1,0 -0,6 -2,8 Україна 1,1 1,0 1,4 2,0 0,7 1,0 -0,9 0,3 0,4 м.Київ 1,2 1,1 1,3 2,7 0,7 1,1 -1,5 0,4 0,2 Дані по міграції населення свідчать, що з міста більше людей вибуває, ніж прибуває. У 2007 році прибуло 1294 особи, вибуло 2378. Показник зовнішньої міграції - скорочення населення є вищим, ніж в середньому по Україні. Така тенденція призвела до того, що станом на 01.01.2008 року у порівнянні з 1989 роком чисельність постійного населення у місті скоротилася з 116,1 тис.осіб до 114,8 тис.осіб. 2.5. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ МІСТА, ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МІСТА В природно-кліматичному відношенні місто знаходиться у низовинній ландшафтній зоні. З півдня у місто вільно проникає тепле повітря. Гірський масив Карпат також має значний вплив на клімат Ужгорода, захищаючи місто від холодних північних вітрів та подовжуючи тривалість теплого періоду року. Місто розташоване в зоні достатнього зволоження. Поєднання природних чинників та мікрокліматичних особливостей міста роблять Ужгород одним з найтепліших та найбільш сонячних місць Закарпаття. Територія Ужгорода в сучасних межах складає 3622,0 га, всього зеленої зони по місту 1574 га. Наявність значних площ зелених насаджень, мінеральних джерел, мальовничої ріки Уж відіграють важливу роль в рекреаційному житті міста. Впорядковані парки існували в місті ще в середні віки. З усіх куточків світу власники завозили різні екзотичні для нашого краю рослини. Ще в 1701 році навколо Ужгородського замку існувало 5 парків: Квітковий, Звіриний, Луговий, Журавлиний і Голубиний. Сьогодні рослинний світ міста представлений історичними парками-пам'ятками (парк “Підзамковий” (3,5 га), “Дендросад Лаудона"), пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення - Ботанічним садом Ужгородського державного університету (3,2 га), пам’ятками садово-паркового мистецтва місцевого значення: парками “Боздоський” (58 га), що входять до природно-заповідного фонду міста, а також рокарієм “Закарпатліс” (0,5 га), скверами, бульварами та набережними (“Дружби народів” (6,0 га), вул.Довженка (0,23 га), вул.Жупанатська (1,5 га), Право-славна наб. (3,0 га), Піонерська наб. (9,5 га), Альпінарій (0,07га)). Природно-заповідний фонд в м. Ужгороді є складовою екологічної мережі і складає 161 га (4,7% від площі міста). Вулиці та набережні обсаджені фруктовими та декоративними деревами. З північного заходу місто оточує лісовий масив. За даними Генплану міста сумарна кількість зелених насаджень загального користування - 82,83 га. Із розрахунку площі озеленення міста загального використання на 1 мешканця припадає 8,6 кв.м. при нормі 10 кв.м. Генеральним планом передбачено збільшення площі зелених насаджень загального користування до 115,00 га. Істотно впливає на рекреаційний потенціал Ужгорода річка Уж, на берегах якої розташувалось місто. Вона протікає через місто зі сходу на захід. Протяжність ріки в межах міста становить 10,5 км. Ширина русла коливається в межах 30-60 м, береги частково укріплені кам’яною кладкою. Набережні річки – улюблене місце відпочинку ужгородців та гостей міста. В літні місяці прируслова частина перетворюється в імпровізовані пляжі. Після облаштування пляжної зони кількість відпочиваючих на берегах річки зростатиме. На території Ужгорода існує понад 20 водопроявів мінеральних вод штучних (свердловин) та природних (джерел), цінних в лікувальному відношенні. Гідрогеологічне вивчення району м.Ужгород інтенсивно проводилося у 60-80 роках, в результаті якого були виявлені різні типи мінеральних термальних вод, що складають основу так званого Ужгородського родовища. Так, в парку ім. Горького є мінеральна вода типу “Єсентукі 17”, в Боздоському парку – типу “Нарзан”, та їх використання характеризується, як обмежене та нераціональне. Найбільш перспективними для подальшої розробки та профільної експлуатації є Комсомольська ділянка, що розташована у граничній зоні Боздоського парку на лівому березі р.Уж (свердловини № 8-Уж (населенням використовується, як питна вода), № 13-Н (законсервована), а також №№ 9-Уж, 10-Уж, 12-Н, 14-17-Н законсервовані); Радванська ділянка (у мікрорайоні Радванка - на лівому березі р.Уж (свердловини № 5,6 – в зоні відпочинку, свердловини №№ 2, 5-7, 9 - на спортивній ділянці родовища). Ужгородське родовище мінеральних вод охоплює також свердловини: № 5-Т (сквер по вул.Крилова), № 597 (на території дитячої лікарні по вул.Ракоці, 3), № 14-Г (мікрорайон "Горяни"), № 29 (мікрорайон "Дравці", лікувальна столова мін- вода "Настуня"). Свердловини мінеральних вод в майбутньому можуть інтенсивно використовуватися, на їх базі буде створено лікувально-оздоровчі центри, вони можуть використовуватися для розливу на міні-заводах міста. Місто багате на поклади цегельно-черепичної сировини, кам'яного вугілля. В мікрорайоні Радванка знаходиться андезитовий кар’єр (поклади природного каменю). Однак, на сьогодні на території андезитового кар’єру в мікрорайоні Радванка розробка родовища АТЗТ "Андезит" не ведеться у зв’язку з відсутністю ліцензії. Для міста Ужгород характерні важкі грунти з переважанням дернового типу. Найбільший вміст гумусу (3%) у грунтах південних околиць міста, найменший (0,52%) – в грунтах східної частини. За структурою функціонального використання міські землі поділяються на такі категорії: землі під житловою забудовою (багатоквартирною та садибною); землі під промисловими та іншими підприємствами і закладами; землі транспорту; території громадської забудови; землі організацій, підприємств і закладів природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення, землі водного фонду, землі запасу та землі, що надані у власність та постійне користування в межах населеного пункту. 2.6. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС Ужгород є важливим економічним центром області, володіє розвинутою бізнес-інфраструктурою. В місті зосереджено 5057 суб’єктів господарювання згідно ЄДРПОУ або 25,5 % загальної кількості об’єктів області, з яких із статусом юридичної особи – 4625, без статусу юридичної особи – 432 суб’єкти. На 10 тис. населення в місті припадає 441 суб’єкт при середньому показнику по області – 160 суб’єктів. Економічний потенціал регіону оцінюється за діловою активністю, ступенем кваліфікації трудових ресурсів, обсягами, структурою, рівнем використання та ступенем зношеності основних фондів, часткою наукоємних інвестиційно-спроможних підприємств. Розвиток підприємництва. На 10 тис. населення в місті припадає 172 малі підприємства при середньому показнику по області - 63, по Україні – 66 одиниць. Зареєстровано 11,5 тис. підприємців – фізичних осіб, тобто кожен 10 мешканець міста є підприємцем – фізичною особою, в середньому по області підприємцем є кожен 21 мешканець. Протягом кількох останніх років спостерігається щорічний ріст обсягів виробництва та реалізації товарів і послуг. Питома вага міста у загальнообласному обсязі реалізованої продукції і наданих послуг, включаючи малі підприємства, становить 36,8 %. Найбільшу питому вагу у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг займає оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами та послуги з їх ремонту, промисловість, будівництво, транспорт, операції з нерухомістю. За останні п’ять років активізувалось іноземне інвестування. Надходження прямих іноземних інвестицій дозволили створити нові підприємства, на ряді діючих провести модернізацію виробництва. Надходження прямих іноземних інвестицій в економіку міста в 2007 році склали 7,4 млн.$. Станом на 01.01.08 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій становить 55,1 млн.$. На 1 жителя залучено іноземних інвестицій на суму 479,3 $ при середньому показнику по області 278,1 $. За видами економічної діяльності найбільше інвестицій спрямовано у розвиток промисловості, торгівлю та побут, готелі та ресторани та будівництво. Інвестиційну діяльність у місті здійснюють інвестори з 28 іноземних держав. Ужгород має налагоджені стосунки з містами-побратимами у 10 країнах світу. Міста-побратими Ужгорода є міста: Ярослав, Кросно (Польща), Дармштадт (Німеччина), Ніредьгаза, Бийкийшчоба (Угорщина), Міхайловце, Кошіце (Словаччина), Чеська Ліпа (Чехія), Корваліс (США), Москва, Орел (Росія), Горсенс (Данія), Каяни (Фінляндія), Сату-Маре (Румунія). Бізнес-інфраструктура. Ужгород на сьогодні володіє розвинутою бізнес-інфраструктурою в усіх її аспектах: фінансові послуги, страхування, юридичні та бізнес консультації. В Ужгороді працюють понад 30 філій банківських установ та понад 22 відділення. Банківська система в місті перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку й статистики, а тому клієнтам пропонується широкий перелік розрахунково-касових, кредитних та факторингових операцій, як у національній, так і іноземній валютах. В місті здійснюють діяльність понад 60 страхових організацій. Зростає мережа кредитних спілок. Розвинута система аудиторських, юридичних та консультаційних фірм. Підприємцям-початківцям надає допомогу бізнес-інкубатор. В місті працює Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва "Закарпаття", асоціації та спілки підприємців. Господарський комплекс міста – це потужний комплекс, що включає промисловий, торговельний та туристично-рекреаційний комплекси, земельний фонд, сферу побуту, житлово-комунальне господарство і виробничу інфраструктуру. Стабільне соціально-економічне зростання неможливе без нарощування інвестиційних ресурсів, послідовного підвищення частки капітальних вкладень до вартості основних фондів, впровадження інновацій. Підраховано, що щорічна потреба в капітальних вкладеннях для поновлення основних фондів, забезпечення розширеного відтворення становить 7%, однак з 1992 по 2000 рік на цю мету в місті спрямовувалось всього 1,1-1,7% потреби. Так, у 1995 році індекси обсягу інвестицій до 1990 року склали 16,3%, у 2000 р. - 17,3 %. Починаючи з 2001 року у місті спостерігається певне нарощування капітальних інвестицій. В 2002 році індекси інвестицій в основний капітал до 1990 року склали 48,6%, 2003 -54,1%, 2004 - 101,7%, 2005 – 48,8%, 2006 – 89,8%, що позитивно вплинуло на показник поновлення основних фондів, який починаючи за 2002-2006 рр. зростав з 4,8% до 8%, що сприяло зростанню обсягів виробництва, реалізації товарів та послуг в усіх галузях народного господарства. Промисловість. На сьогодні змінилася структура економіки міста. У місцевій економіці промисловість вже не займає провідну роль, оскільки розриви союзних виробничих зв’язків, економічна криза в країні негативно вплинули на розвиток галузі. Якщо в 1990 році на промислових підприємствах міста працювало 20,6 тис. осіб, то на сьогодні, з врахуванням малих підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями, працює близько 8,0 тис. осіб. Такі в радянський період потужні промислові підприємства міста, як зокрема: завод “Турбогаз”, ВО “Тиса”, “Електродвигун”, “Ужгородприлад”, “Більшовик”, Ужгородський ФМК акціонувалися та втратили свій потужний виробничий потенціал, їх виробничі площі, територія, яку вони займають, на сьогодні використовуються неефективно, про що свідчать дані таблиці, які порівнюють чисельність працюючих на цих підприємствах станом на 2007 рік у порівнянні з 1990 роком (табл.2.7.1): Таблиця 2.7.1 Назва підприємства Загальна площа території, га Площа виробничих приміщень Чисельність працюючих за 2007 рік* Для порівняння: Чисельність працюючих за 1990 рік ВАТ "Ужгородська взуттєва фабрика" 2,83 4769 кв.м 305 1816 ВАТ "Ужгородська швейна фабрика" 3,69 1,75 га 732 1063 ВАТ "Ужгородський завод "Турбогаз" 43,2 113 317 кв.м 231 1541 ВАТ "Ужгородський фурнітурний завод" 2,7 12700 кв.м 22 1368 ВАТ "Модуль" 10,5 38000 кв.м 150 2505 ТОВ "ЕНО-меблі ЛТД" 13,145 22965 кв.м 342 1300 ВАТ "Механічний з-д" 15,9 41600 кв.м. 96 3500 ВАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" 19,0 934 кв.м здано в оренду ТОВ "ГАЛ ЛТД"; ( 4000 кв.м – в оренду ТОВ "Матяш і Матяш") 20 164 1153 ВАТ "Патент" 3,0 1810 кв.м 106 646 ВАТ "Машинобудівний з-д "Тиса" 18,8 136 2510 РАЗОМ: 1994 17402 Чисельність працюючих на малих підприємствах, що орендують приміщення 2800 Всього працюючих: 4794 17402 Основними проблемами промислових підприємств залишаються втрачений ринок, зношеність та застарілість обладнання (ступінь зносу – 45,3 %), низький науково-технічний потенціал підприємств, відсутність на більшості підприємств інвестиційних проектів, неефективність колективної форми акціонування, відсутність у керівників товариств зацікавленості змінювати становище. Така ситуація призвела до неефективного використання виробничих площ промислової зони міста. За обсягами реалізації промислової продукції на одну особу у 2007 році місто відстає від середньообласного показника: 3,1 тис.грн. проти 4,7 тис.грн. На сьогодні по обсягах виробництва промисловим комплексом міста ще не досягнуто рівня 1990 року (у 2007 році - 90,6 %), хоча за останні 10 років спостерігається щорічний приріст обсягів промислового виробництва у порівнянні з попереднім роком: у 2006 році - 7,7 %; у 2007 році - 4,4%. У порівняльних цінах за обсягом реалізації продукції найбільшу питому вагу займають галузі: виробництво меблів (25,8%), виробництво електричних машин та апаратури (22,1%), машин та устаткування (12,6%), легка промисловість (12,0%), харчова промисловість (7,5 %), виробництво деревини та виробів з деревини (3,8%). Легка, машинобудівна галузі та меблеве виробництво працюють, в основному, на давальницькій сировині. На сьогодні до підприємств, які формують найбільші обсяги по місту і є бюджетоутворюючими відноситься ТОВ “Гроклін-Карпати” – підприємство, збудоване польським інвестором в результаті реалізації інвестиційного проекту на суму 25,0 млн.дол.США; ТОВ “Матяш і Матяш”, ТОВ “Завод “Конвектор” (виробництво машин та устаткування), ВАТ “Ужгородська швейна фабрика” (легка промисловість), ЗАТ “Скілур” (виробництво напоїв), ТОВ “ФЦА Україна” (парфюмерна промисловість). В загальному обсязі промислової продукції постійно зростає частка малих промислових підприємств. З метою подальшого розвитку промисловості першочерговим завданням є, на сьогодні, залучення інвестицій в оновлення основних виробничих фондів підприємств. Сфера торгівлі та послуг. З року в рік Ужгород все більше повертає собі історичний імідж європейського міста. Значну роль в цьому процесі відіграють суб’єкти господарювання, які розвиваючи торговельне та побутове обслуговування, будують нові супермаркети, а також приводять будови, як правило старі, у досконалий стан, чим покращують архітектурний вигляд міста. Сфера торгівлі та громадського харчування відіграє провідну роль у функціонуванні внутрішнього ринку. Наявна мережа підприємств торгівлі та ресторанного господарства в основному забезпечує потреби населення міста. В Ужгороді працює близько 370 закладів торгівлі та громадського харчування, зареєстрованих як юридичні особи, в тому числі: 101 магазин продовольчих товарів, 164 непродовольчих товарів та 126 підприємств ресторанного господарства. Потреби мешканців в медикаментах забезпечують 47 аптек. Протягом останніх років на території міста розпочали свою діяльність ряд великих супермаркетів. Серед них: «Велика кишеня», «Сільпо», «Вопак», «Дастор», «Фуршет», «Мега Макс», «Техно Люкс»"АБВ Техніка". За останній рік відкрилося 73 об'єкти торгівлі, проведено п’ять ярмарків: шкільний, "Золота осінь", "Сонячний напій", "Турєвроцентр Закарпаття", новорічний. В місті Ужгород торгова площа на 10 тис.осіб складала 3860 кв.м при показнику по області 1174 кв.м. Загальний обсяг роздрібного товарообороту підприємств-юридичних осіб за 9 місяців 2007 року склав 857,0 млн.грн. На місто припадає більше третини загального обсягу роздрібного товарообороту області. У розрахунку на одну особу обсяг роздрібного товарообороту склав 7,4 тис.грн., що в 3,7 раза більше, ніж по області. Позитивні зміни відбулися у загальнодоступній мережі ресторанного господарства: відкриваються нові приватні кафе, бари, ресторани. Оборот ресторанного господарства (юридичних осіб) становить близько 15,0 млн.грн. За 9 місяців 2007 р. обсяг вироблених послуг підприємствами та організаціями міста склав 254,8 мнл.грн., що на 19% більше у порівняних цінах, ніж за відповідний період минулого року. Оплата населенням послуг у місті в розрахунку на одну особу є найбільшою по області – 963 грн. при 352 грн., в середньому, по області. В місті діє мережа підприємств побутового обслуговування, яка розвивається відповідно до потреб населення. Спостерігається пожвавлення таких видів послуг як ремонт взуття, перукарні, ремонт житла. Відкриваються косметичні, масажні салони, де використовуються сучасні технології та новітня апаратура. Розширюється мережа автомийок, комплексів по технічному обслуговуванню автомобілів, радіоелектронної апаратури, технічноскладних товарів, підприємств, що надають населенню фотопослуги. Туризм. Ужгород є одним із центрів розвитку туризму та готельного бізнесу Закарпаття. Місто приваблює туристів своєю красою, зеленими вулицями, історичним минулим та відомими історичними пам’ятками. Місто має значний туристично-рекреаційний потенціал, адже на території міста виявлено понад 20 водопроявів мінеральних вод, які за своїми властивостями не поступаються відомим водам Чехії, Франції, Угорщини, Німеччини, і які, у перспективі, вони можуть стати важливими рекреаційними об’єктами. Візитною карткою міста є дерево сакура та найдовша в Європі липова алея, а також збережені на сьогодні відомі історичні пам’ятки: Ужгородський замок, Горянська ротонда, музей народної архітектури та побуту – "сканзен", художній музей, інші музеї, храми та собори. В Ужгороді працює інформаційно-туристичний центр, здійснюють діяльність 36 туристичних фірм, з яких 9 є туроператорами та 27 – турагентами. Найбільшим туристичним оператором є ЗО ЗАТ “Закарпаттурист”. Турпідприємства організовують подорожі по Закарпаттю, Україні та за кордон, приймають на відпочинок вітчизняних та іноземних туристів, здійснюють діловий та конгресовий туризм, екскурсійні, лікувально-оздоровчі і спортивні тури. Всього в 2007 році турфірмами надано послуг 28,4 тис.туристів. Розвинутою в місті є мережа готельних закладів, яка нараховує 25 сучасних, високого рівня послуг, об'єктів. Загальний номерний фонд готелів міста дає можливість одночасно поселити понад 1600 гостей. Готельними закладами міста в 2007 році обслужено більше 73,8 тис. осіб. Чотирьох-зірковими у місті є приватні готелі “Олд Континент”, “Едуард”, "Родос", "Європа", "Дует+", "Летючий Голландець", які забезпечують проживаючих найвищим рівнем послуг. Рівню 3-х зірок відповідають готелі “Ужгород”, “Дружба”, “Ізумруд”, “Дует”, “Атлант”, "Етно-Велнес готель "Унгваръскій", "Чайка", "Арго". Гарні умови проживання туристам забезпечують також готелі ТОК “Світанок”, “Наутілус”, “Гостинний дім”, мотелі “У Аніти” та “Шервуд”. Щорічно на будівництво нових та реконструкцію діючих готельних закладів направляються значні кошти. Проведення у місті щорічної Міжнародної виставки-ярмарку “Турєвроцентр-Закарпаття”, яка вже стала традиційною, також сприяє тому, що збільшується кількість туристів, бажаючих відвідати та відпочити в мальовничому Закарпатті та побувати у древньому місті над Ужем. 2.7. СОЦІАЛЬНА ТА ГУМАНІТАРНА СФЕРИ МІСТА Ринок праці та зайнятість населення. Ринок праці або людський потенціал формується кількістю, структурою, освітнім рівнем, культурними та духовними традиціями населення. У місті відбулася зміна розподілу населення за основними віковими групами, що характеризується даними, наведеними в таблиці 2.7.1: Таблиця 2.7.1. Із загальної кількості населення у віці: Тис. осіб, станом на: 12.01.1989 р. 05.12. 2001р. 01.01.2007 р. Молодшому за працездатний 29,1 21,5 17,6 Працездатному 72,4 75,7 76,9 Старшому за працездатний 14,7 18,4 20,4 Спостерігається зростання чисельності населення працездатного віку, тобто збільшення трудових ресурсів. Загальна кількість працездатних осіб складала 76,9 тис.осіб (66,9 %). Однак, скорочення народжуваності призвело до суттєвого скорочення чисельності населення у віці молодшого працездатного та збільшення населення у віці старшому працездатного, що свідчить про розвиток процесу старіння населення. Як наслідок, в майбутньому це може призвести до скорочення трудового потенціалу міста. Скорочення рівня безробіття протягом останніх років, створення нових робочих місць, активізація підприємницької та інвестиційної активності є позитивним явищем в соціально-економічному житті міста. Зменшилася кількість незайнятих осіб, які перебували на обліку в службі зайнятості. Найвищі показники офіційного рівня безробіття у м.Ужгороді спостерігалися в 1999-2001 рр., коли цей показник коливався в межах 4,6 – 3,4 %. Станом на 1 січня 2008 року офіційний рівень безробіття становив 0,9% при середньому показнику по області – 2,3%. Зареєстровано 660 безробітних, при тому, що попит (потреба) підприємств у працівниках на заміщення вільних вакансій становить 779 осіб, тобто попит на ринку праці є вищим за пропозицію. За категоріями робочих місць на сьогодні у місті є потреба у робітниках (574 осіб), службовцях (124 особи) та працівниках низької кваліфікації (81 особа). За даними управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді середньооблікова чисельність штатних працівників становить 62,8 тис.чоловік, з яких 11,5 тис.осіб здійснюють діяльність, як підприємці. Середньооблікову чисельність штатних працівників та рівень середньомісячної заробітної плати у січні 2008 року у розрізі галузей народного господарства характеризує таблиця 2.7.2: Таблиця 2.7.2. Середньо-облікова чисельність штатних працівників, осіб Середньомісячна заробітна плата штатного працівника, грн. січень 2008 року у % до середнього рівня по місту Всього 49238 1411 100 Сільське господарство 204 820,10 58,1 Лісове господарство 54 1188,89 84,2 Промисловість 7672 1276,06 90,4 добувна 27 1733,33 122,8 переробна 5866 1212,05 85,9 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 1779 1480,16 104,9 Будівництво 1868 1275,59 90,4 Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 5802 1066,5 75,6 Готелі і ресторани 491 861,91 61,1 Транспорт і зв'язок 7315 1763,16 124,9 наземний 1898 1977,29 140,1 авіаційний 125 944,0 66,9 допоміжні трансп.послуги 3695 1776,48 125,9 пошта та зв'язок 1597 1541,95 109,3 Фінансова діяльність 3371 2725,04 193,1 Операції з нерухом., здавання в найм та послуги юрид. особам 3017 1190,16 84,3 Державне управління 4430 1972,73 139,8 Освіта 6535 1192,18 84,5 Охорона здоров'я та соціальна допомога 5836 898,8 63,7 Колективні, громадські та особисті послуги 2643 1142,3 80,9 Дані підтверджують, що для міста, як і для області та України в цілому, характерним залишається порівняно низька вартість робочої сили, як у гуманітарній сфері, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, так і в торгівлі, готельному та ресторанному бізнесі. Нижчою за середній рівень по місту є заробітна плата в обробній промисловості та будівельній галузі. І хоча на сьогодні середня заробітна плата в місті є вищою, ніж в інших районах області та в середньому по області (1188,31 грн.), однак є значно нижчою, ніж в середньому по Україні та сусідніх європейських країнах. Середня заробітна плата в місті у січні 2008 року склала 1411 грн., що в доларовому еквіваленті становить 282,2 $ і зросла за два останні роки на 150 $. Однак, на сьогодні менше прожиткового мінімуму в місті отримували близько 20 % працюючих. У структурі трудових ресурсів значною є частка прихованого безробіття, оскільки з навколишніх сіл Ужгородського та Перечинського районів у місто Ужгород доїжджає, за приблизними розрахунками, близько 10 тисяч працюючих. Звичайно, мешканці міста також працюють на новостворених підприємствах спеціальної економічної зони в с.Минай, в м.Чопі в Ужгородському районі. Пенсійне забезпечення. У місті проживає майже 25 тис.пенсіонерів. Мінімальну пенсію (до 500 грн.) отримують 4,9 тис. пенсіонерів (19,7 %). Пенсію розміром до 700 грн. отримували 10,3 тис.чол. (41,4 %), від 700 до 1000 грн. – 5,2 тис.чол. (20,7 %), понад 1000 грн. – 4,5 тис.чол. (18,2 %). Тобто менше середнього розміру пенсії (780,57 грн.) отримують понад 15 тис.пенсіонерів (понад 61 %). У місті проживає близько 5 тисяч інвалідів, з них 264 - діти-інваліди, які потребують особливої уваги, допомоги та піклування з боку громади міста. Соціальний захист населення. У спектрі соціальних проблем дедалі вагомішого значення набувають питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а також соціальне обслуговування інвалідів та одиноких непрацездатних громадян похилого віку. В місті досягнуто певних позитивних результатів у сфері соціально-трудових відносин, у тому числі оплати праці, ліквідації її заборгованості, охорони умов праці, соціального обслуговування та соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, дітей-сиріт, одиноких матерів, багатодітних, малозабезпечених сімей з дітьми, інших соціально незахищених громадян, які потребують допомоги і соціальної підтримки. Удосконалюється отримання адресної допомоги малозахищеними громадянами міста, спрощено систему надання соціальних допомог та субсидій, встановлено електронний зв’язок з організаціями – надавачами послуг. На сьогодні низькими в державі є розміри соціальної допомоги. В місті отримують державну соціальну допомогу 184 дітей-інвалідів, загальний розмір допомоги – 329 грн., 14 інвалідів ІІ групи без стажу (376 грн.), 18 інвалідів ІІІ групи (282 грн.), які потребують особливої уваги та піклування. Зростає кількість сімей, яким призначено субсидії. В 2005 році субсидії було призначено 5433 сім’ям на загальну суму 266 тис.грн., в 2006 році – 5748 сім’ям на суму 1855,7 тис.грн., в 2007 році - 6952 сім’ям на суму 3909 тис.грн. Виконується комплекс робіт щодо оздоровлення інвалідів, ветеранів війни та праці, забезпечення інвалідів засобами реабілітації, слуховими апаратами, інвалідними візками, протезно-ортопедичним взуттям, пристосування будівель громадського користування для безперешкодного доступу до них інвалідів. За 2007 рік за пільговими цінами забезпечено медикаментами 11959 осіб на суму 959,9 тис.грн., санаторно-курортними путівками забезпечено 302 особи на загальну суму 560,3 тис.грн., в тому числі 129 інвалідів, 173 ветеранів війни. Інвалідними візками забезпечено 27 інвалідів, 33 забезпечено палицями, милицями, стійками. Значна робота проведена по створенню Єдиного Державного реєстру осіб, які мають право на пільги, наданню їх в повному обсязі ветеранам війни та праці, ліквідаторам та постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС. Охорона здоров'я. В обласному центрі існує достатньо розгалужена мережа лікувально-профілактичних закладів. До них відносяться обласні медичні заклади, які фінансуються з обласного бюджету та міські медичні заклади, які фінансуються з місцевого бюджету. Також в місті знаходиться лікарня НПО “Реабілітація” республіканського підпорядкування, яка фінансується з державного бюджету. До обласних медичних закладів відносяться обласні: клінічна лікарня, кардіологічний диспансер, клінічний онкологічний диспансер, ОТМО “Фтизіатрія”, стоматологічна поліклініка, інфекційна лікарня, наркологічний диспансер, шкірно-венерологічний диспансер, Центр здоров’я управління охорони здоров’я, госпіталь для інвалідів війни, центр профілактики та боротьби зі СНІДом


	П Р О Е К Т ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ С Т Р А Т Е Г І Ї розвитку міста Ужгород до 2015 року
	Додано 09.04.2008
	П Р О Е К Т ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ С Т Р А Т Е Г І Ї розвитку міста Ужгород до 2015 року ЗМІСТ 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ .......................................................................................... 2- 5 2.ПІДСУМКИ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ РОЗВИТКУ МІСТА…............................. 6-49 2.1. Загальні зауваження щодо використаних методичних підходів стратегічного планування………………………………………………………………. 7- 10 2.2.Загальна та історична характеристика міста ………………………………........11-13 2.3. Архітектурні та містобудівні особливості………………………………………...13-14 2.4. Населення міста. Демографічні тенденції ..............................................................15-17 2.5. Характеристика території міста, природно-ресурсний потенціал ……............17-18 2.6. Економічний потенціал та господарський комплекс міста ................................19-24 2.7. Соціальна та гуманітарна сфера……..……………………….................................25-32 2.8. Інфраструктура та комунальні послуги ………………………………………….33-41 2.9. Природне середовище та рівень техногенної безпеки ………………………….42-47 2.10. Інвестиційні можливості фінансово-бюджетної системи міста ……………...48-53 3. МІСЦЕ УЖГОРОДА СЕРЕД ОБЛАСНИХ ЦЕНТРІВ УКРАЇНИ ТА ОБЛАСТІ .................................................................................................54-58 4. КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ МІСТА УЖГОРОД(СВОТ-АНАЛІЗ) ……………................................. 59-64 5. БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ТА МІСІЯ МІСТА…. ............................................. 65 6. СТРАТЕГІЧНІ (ПРІОРИТЕТНІ) ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ .................................. 66-71 7. МОНІТОРИНГ, КОНТРОЛЬ І МЕХАНІЗМ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ....................... 72-87 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стратегія розвитку міста Ужгород до 2015 року базується на загальноприйнятих підходах до стратегічного планування, включає такі складові: підсумки діагностики поточного стану розвитку, СВОТ-аналіз, бачення майбутнього та місію, стратегічні пріоритети та відповідні їм операційні цілі і завдання, механізми реалізації та моніторинг виконання, План дій з пропозиціями інвестиційних проектів, спрямованих на досягнення намічених стратегічних пріоритетів. Останній розділ Стратегії розвитку міста Ужгород до 2015 року потребуватиме значно більшого часу на його розробку, тому він буде складати окрему, другу частину, яка прийматиметься сесією Ужгородської міської ради окремо, по мірі готовності проекту Плану дій. Стратегія розвитку міста Ужгород до 2015 року (Стратегія) у повному варіанті буде одним з головних документів міської ради на вказаний період, обов’язковим для врахування при розробці, внесенні змін чи корективів у всі інші види системного планування розвитку міста. Зокрема, Стратегія є концептуальною, цілеспрямовуючою та визначальною основою для наступних розробок або внесення змін чи корективів щодо таких документів: - Генерального (просторового) плану розвитку міста; - середньострокових програм і прогнозів економічного і соціального розвитку міста, в яких визначатимуться показники видатків державного, обласного і міського бюджетів на виконання проектів, що триватимуть більше одного року; - державних проектів і програм, що фінансуються виключно з Державного бюджету України; - Концепції сталого економічного і соціального розвитку міста; - інвестиційних програм і проектів розвитку міста, що потребуватимуть реального державно-приватного партнерства чи партнерств міської ради з приватним капіталом; - багаторічних планів капіталовкладень та проектів і програм, що фінансуються з бюджету розвитку міста, а також багаторічних цільових програм розвитку міста; - щорічних програм і планів соціально-економічного розвитку міста; - інвестиційних проектів, які будуть реалізовуватися на території міста і увійдуть складовою частиною до Регіональної Угоди між Кабінетом Міністрів України та Закарпатською обласною радою щодо фінансування з Державного бюджету проектів, спрямованих на реалізацію операційних цілей і завдань „Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року”. Стратегія розроблялася міською радою у партнерстві з широкими колами зацікавлених груп громади міста – представників громадських організацій, ділових кіл, навчальних закладів, трудових колективів, депутатського корпусу міської ради, осередків політичних партій. До розробки Стратегії залучались науковці та експерти Асоціації міст України, Асоціації Агенцій регіонального розвитку України, Ужгородського Національного університету та ряду інших організацій і установ. Розпорядженням Ужгородського міського голови від 02.08.07 р. № 157 "Про організацію розробки "Стратегічного плану розвитку м.Ужгорода" були утворені: робоча група та дорадчий комітет по стратегічному плануванню розвитку м. Ужгорода. Розроблені та затверджені відповідні положення про їх повноваження і специфіку діяльності, підібраний та затверджений персональний склад (додаток 1). Організовувались засідання та поточна діяльність робочої групи і дорадчого комітету. Методологічний та інституційно-організаційний підхід до розробки Стратегії дає підстави стверджувати, що вона є консолідованим документом не тільки міської ради, але й усієї громади Ужгорода. Таким чином реалістичність розробленої Стратегії не викликає сумнівів. Суттєвим моментом є і те, що в Стратегії міститься окремий розділ стосовно механізму внесення в неї змін та корективів. Цей механізм передбачає створення таких же передумов відкритого і прозорого обговорення пропонованих змін чи корективів у громаді міста та затвердження їх на сесії міської ради, що й для самої Стратегії. Це убезпечить Стратегію від суб’єктивізму, недоброякісного лобізму корпоративних чи приватних інтересів, вирішить проблему наступності і сталості політики міської влади щодо розвитку міста у довгостроковій перспективі незалежно від змін депутатського корпусу і керівництва міської ради. Ініціатором розробки Стратегії є Ужгородська міська рада – представницький орган територіальної громади міста. Дана ініціатива виникла як необхідна дія і реакція на виклики часу – складнощі і проблеми перехідного періоду ринкових трансформацій в Україні, поглиблення і загострення в останні роки системної кризи в державі, посилення тенденцій глобалізації економічних відносин, відносною слабкістю інституту місцевого самоврядування в централізованій країні, конкурентності з іншими містами і регіонами Закарпаття і Західної України. Все це вимагає від міської ради додаткових і концентрованих зусиль по запровадженню більш ефективних систем планування і управління з урахуванням передового світового досвіду. І саме стратегічне управління з його головною складовою частиною – стратегічним плануванням є тією ланкою організації ефективного управління розвитком міста, яке здатне принести бажані і конкретні результати, в яких зацікавлена громада міста Ужгорода. Додатковими факторами і причинами започаткування стратегічного планування розвитку м. Ужгорода стали: - рішення зборів Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України та громад від 17 квітня 2006 р., згідно якого усім містам – членам АМУ на Закарпатті рекомендовано запровадити стратегічне планування і передана передова вітчизняна та зарубіжна методологія організації системного планування і стратегічного управління; - участь „команди” м. Ужгорода у заходах та кампанії по розробці „Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року”, зокрема, по внесенню пропозицій і рекомендацій щодо таких складових елементів Регіональної стратегії, як бачення майбутнього, місія, стратегічні пріоритети, операційні цілі і завдання, система показників та індикаторів виконання Регіональної стратегії, пропозиції до Плану дій, тощо. Регіональна стратегія розроблялась в області з підтримки Проекту партнерства Канада-Україна „Регіональне врядування та розвиток”, що виконується в Україні Канадським Інститутом Урбаністики (м.Торонто) за фінансової підтримки Канадського Агентства з міжнародного розвитку (КАМР). Цей проект обрав Закарпатську і Запорізьку області в якості пілотних регіонів для передачі передового канадського і світового досвіду регіонального розвитку та запровадження технології і практики стратегічного планування. При цьому Проект партнерства Канада-Україна організував семінари і навчальні заходи не тільки під час розробки Регіональної стратегії, а і в наступний період – розробки районних та міських стратегій розвитку Закарпаття, який тривав у 2007 році; - рекомендація Закарпатської обласної ради усім районам та містам обласного значення Закарпаття щодо розробки районних і міських стратегій розвитку, викладена у рішенні сесії Закарпатської обласної ради від 28 грудня 2006 р. № 206, яким була затверджена „Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області до 2015 року”. Нормативно-правовою базою для розробки даної Стратегії визначені наступні документи: - Конституція України; - Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”; - Закон України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”; - Закон України „Про стимулювання розвитку регіонів”; - Постанова КМ України від 26.04.03 р. № 621 „Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту Державного бюджету”; - Постанова КМ України від 21.07.06 р. № 1001 „Про затвердження Державної Стратегії регіонального розвитку України на період до 2015 року”; - Указ Президента України від 28.04.04 № 493/2004, яким схвалена „Стратегія економічного та соціального розвитку України „Шляхом європейської інтеграції” на 2004 – 2015 рр.”; - „Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку”, затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.07.02 р. № 224; - Концепція сталого розвитку Закарпаття, схвалена сесією Закарпатської облради у 2004 році; - Концепція сталого розвитку міста Ужгород, яку було схвалено рішенням сесії міської ради від 23 грудня 2005 року № 781. При розробці цієї Стратегії використані й інші нормативно-правові документи та методичні рекомендації міжнародного, всеукраїнського державного та обласного рівнів (наведені в додатку 2). В якості інформаційних ресурсів для проведення експертних і аналітичних досліджень, з метою здійснення діагностики стану розвитку м. Ужгорода на час започаткування стратегічного планування (серпень 2007 р.) використані: - інформаційні дані Держкомітету статистики України та головного управління статистики в Закарпатській області; - звіти про виконання бюджетів та планів соціально-економічного розвитку м. Ужгорода за 2005-2007 рр.; - затверджений бюджет на 2008 рік та план соціально-економічного розвитку на 2008 рік; - перелік діючих цільових програм соціально-економічного розвитку м. Ужгород та багаторічних планів капіталовкладень; - Генеральний план розвитку м. Ужгорода (затверджено у 2004 році, розроблений на період до 2015 року). При розробці Стратегії використовувались також дані соціологічного обстеження населення та зацікавлених груп громади міста, а також інформаційні матеріали структурних підрозділів виконкому Ужгородської міської ради. Ряд інформаційних матеріалів та документів взято з урядових та інших порталів українського сегменту всесвітньої мережі Інтернет, а також із збірників „Фінансовий стан міст”, які систематично видає Асоціація міст України та громад. 2. ПІДСУМКИ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ РОЗВИТКУ МІСТА 2.1.Загальні зауваження щодо використаних методичних підходів стратегічного планування. При розробці Стратегії розвитку міста Ужгород до 2015 року робоча група і дорадчий комітет виходили із сучасних підходів до стратегічного планування, як складової стратегічного управління. Адже визнане і гарантоване Конституцією України місцеве самоврядування, саме на нинішніх етапах його становлення і утвердження, в умовах доволі централізованої системи державного управління потребує сучасних інструментів стратегічного управління, оволодіння яким неможливе без розробки і впровадження стратегічного плану розвитку територіальної громади. Стратегічне управління - це особливий інструмент керування розвитком територіальної громади, оволодіння яким уже саме по собі є передумовою сталого розвитку, економічного зростання та підвищення рівня життя громади. За допомогою стратегічного управління міська рада спроможна приймати ефективні рішення в змінних і не завжди сприятливих умовах оточуючої дійсності. До таких умов слід віднести економічні, соціальні, політичні, екологічні, демографічні, природньо-географічні і ін. З використанням інструментарію стратегічного управління міська рада може реагувати на такі зміни оточуючих і впливових факторів обґрунтовано, вчасно, цілеспрямовано, з підтримкою громади, а отже – ефективно та в інтересах територіальної громади. Задіюється стратегічне управління особливим способом – як циклічний процес, що охоплює аналіз і прогноз стану міста, стратегічне планування його розвитку, впровадження розробленого стратегічного плану у життя впродовж певного тривалого періоду та організацію контролю за ефективністю та реалізацією прийнятих рішень. Ефективність стратегічного управління напряму залежить від ресурсів, що є у розпорядженні територіальної громади міста. Однак, помилковим є підхід, який зорієнтований на використання переважно фінансових, матеріальних, природних чи трудових ресурсів, які є в розпорядженні громади. Нині світовий досвід розвитку міст і муніципальних громад свідчить про те, що найважливішим ресурсом громади є її інтелектуальний потенціал (людський фактор), а також – здатність до самоорганізації та неперервного нарощування знань (економіка знань) і вдосконалення системи управління, яка діє відповідно до поставлених громадою стратегічних цілей. З оглядом на особливості стратегічного управління учасники розробки Стратегії розвитку міста Ужгород до 2015 року розглядають стратегічне планування, як процес визначення узгоджених з громадою міста цілей її перспективного розвитку на тривалий період та вибору засобів і шляхів досягнення цих стратегічних цілей. Адже саме узгоджені і громадою, і місцевою владою стратегічні цілі нададуть громаді відчуття значимості її суспільної місії, напрямків розвитку, визначать пріоритетність і способи використання обмежених ресурсів і засобів, допоможуть у прийнятті, як поточних управлінських рішень влади, так і планів громади, виявлять чутливі показники оцінювання результатів реалізації Стратегії через аналіз виконання операційних завдань і дій. Роботу над розробкою Стратегії учасники розробки розглядали також як виклик старим і віджившим управлінським підходам до планування, за якими ще з часів радянської епохи тягнеться шлейф слідування централізованим командам „згори” та безініціативності. З розробкою Стратегії очікується, що не тільки набуде впорядкованості і логічності уся система планування міської ради, але й безповоротно будуть запроваджені нові, програмно-цільові управлінські механізми, які ґрунтуються на праві територіальних громад через свій орган самоврядування вирішувати проблеми міського значення. Таким чином, учасники розробки Стратегії визначили наступну сутність представленого документа, зокрема, який: - дає об’єктивну оцінку актуальної економічної і соціальної ситуації на території м.Ужгорода станом на 2006-2007 роки; - визначає місце міста серед інших міст області, України та центрально-європейського регіону; - характеризує тенденції, що вже впливають або ж впливатимуть у майбутньому на розвиток громади м.Ужгорода; - формулює консолідоване бачення громадою її майбутнього та суспільну місію; - визначає стратегічні пріоритети (цілі) розвитку та окреслює способи і засоби їх досягнення; - викристалізовує перелік операційних завдань, прийнятих до виконання в рамках розробленої Стратегії (з одночасним окресленням обсягів та виконавців робіт, джерел фінансування та термінів реалізації); - створює кількісну і якісну систему показників та індикаторів виконання розробленої Стратегії; - пропонує і впроваджує систему ефективного моніторингу виконання Стратегії (в т.ч. за участі громадськості міста); - містить механізми внесення змін, корективів та доповнень до Стратегії. Водночас, учасники розробки Стратегії акцентують увагу на тому, що започаткування стратегічного планування у м.Ужгороді фактично означає і започаткування міською радою системи стратегічного управління, яке має отримати відповідне інституційне закріплення в структурі виконкому або його підрозділів. Окрім того, Стратегія розвитку міста Ужгород до 2015 року після затвердження сесією міської ради посяде належне місце у вершині „піраміди видів планування” і таким чином започаткує справді системне планування розвитку міста. Даний розділ Стратегії не тільки узагальнює об’єктивні характеристики стану міста з метою виявлення проблем в економічній, соціальній та інших сферах (профіль міста і профіль громади), але одним із його завдань є встановлення певної системи відліку (базових рівнів), згідно з якими можна оцінювати нинішній стан розвитку міста та зміни в майбутньому, які за набором кількісних і якісних показників можна характеризувати як позитивні або негативні. Таким чином, діагностика поточного стану розвитку м. Ужгорода та її аналіз і практичне використання потребують визначення „еталонної моделі” міста, відносно якої і мають бути встановлені відхилення, що формувалися у минулому і діють у даний час. При цьому важливо обов’язково встановити головні фактори і чинники, які ці відхилення викликають, для послідуючого здійснення СВОТ-аналізу. Існує кілька підходів до визначення „еталонної” моделі території або міста. Найуживанішими з них є наступні: 1. Позиційний підхід. Полягає в тому, що м.Ужгород за низкою показників займає певне місце в рейтингу міст України. Найкраща позиція у цьому рейтингу може розглядатись в якості „еталонної” (базовий рівень). Недоліком цього підходу є те, що порівнюються лише міста України, в яких рівень муніципального розвитку загалом значно нижчий, ніж у містах більшості розвинених країн Європи і світу. 2. Середньостатистичний підхід. За „еталон” приймаються середньостатистичні показники по Україні в розрахунку, наприклад, на одного мешканця міста. В цьому випадку для порівняння можуть використовуватись аналогічні показники по містах і в інших країнах світу. Недоліком цього підходу є недостатність даних по містах України для відповідних обрахувань і порівнянь із показниками муніципального розвитку за рубежем. 3. Нормативний підхід. За „еталон” приймаються нормативи соціальної забезпеченості та забезпеченості у сфері послуг, пропозицій на ринку праці і житла, доходів населення, муніципальних послуг тощо. Недоліком даного підходу є те, що в Україні досі науково не обґрунтовані та не затверджені відповідними правовими актами, вкрай низькі, у порівнянні з розвиненими країнами, нормативи соціальної забезпеченості у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту (муніципальні послуги, що належать до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування). Інші ж „нормативні” показники теж значно нижчі за аналогічні показники в містах розвинених країн (середній дохід на одного мешканця, середній розмір заробітної плати та пенсії, споживчий кошик, середня тривалість життя, регіональний валовий продукт на одного мешканця, забезпеченість населення житлом та соціальним житлом тощо). 4. Експертний підхід. „Еталонні” параметри міста окреслюються обізнаною і висококваліфікованою групою експертів, у ролі яких виступають управлінці міської ради, науковці, бізнесмени, представники активно діючих громадських організацій, фахівці бюджетної сфери – освіти, охорони здоров’я і соціального захисту. При цьому експерти обізнані як з реальним станом у сферах своєї професійної діяльності, так і з тенденціями, що мають місце у місті, а також – у інших містах країни і, меншою мірою, за рубежем. Експертний підхід дозволяє достатньо обґрунтовано використати зосереджені інформаційні матеріали і експертні оцінки результатів для проведення СВОТ-аналізу та розробки варіантів сценаріїв розвитку міста. 5. Візійний підхід. За „еталон” приймається модель міста, параметри і характеристики якого визначаються представниками зацікавлених груп громади міста – громадських організацій, ділових кіл, депутатів міської ради, трудових колективів, студентської та учнівської молоді тощо. Формується бачення певною мірою ідеалізованого міста-еталона на основі створення системи переважно якісних оцінок його характеристики. Подібна модель міста-еталона в узагальненому і консолідованому формуванні всіх зацікавлених груп громади міста може слугувати навіть у якості скелетного елемента Стратегічного плану розвитку міста Ужгород – бачення майбутнього. У процесі розробки Стратегії розвитку міста Ужгород у тій чи іншій мірі використовувались усі перераховані вище підходи. Застосування цих підходів вимагало найрізноманітніших аналітичних, порівняльно-обрахункових, соціологічних, експертних та ін. методів. Ще однією якісно відмінною рисою розробки Стратегії є залучення широкого загалу зацікавлених груп громади міста. З урахуванням того, що відомо, умовно, 4 основні підходи до прийняття управлінських рішень місцевою владою – „кабінетний”, експертний, партнерський та із залученням зацікавлених груп громади, можна стверджувати, що Ужгородська міська рада вперше ініціювала при розробці Стратегії найбільш складний для реалізації, але найбільш результативний і важливий за наслідками підхід – із залученням зацікавлених груп громади з основних секторів громади міста. Застосування саме такого підходу є однією з найважливіших передумов створення реалістичного і підтримуваного громадою стратегічного плану розвитку міста. 2.2. ЗАГАЛЬНА ТА ІСТОРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА Ужгород – найзахідніший обласний центр України, розташований в західній частині Закарпатської області. Місто розташоване у безпосередній близькості до кордонів з європейськими країнами. Західна лінія територіальної межі міста збігається з Державним кордоном України із Словаччиною. Відстань до найближчих європейських столиць становить: до Будапешту - 330 км, Братислави – 490 км, Варшави – 550 км, Відня – 555 км. Від столиці України м. Києва Ужгород розташований на відстані 788 км шосейними дорогами та 898 км залізницею. Старовинна частина міста знаходиться на правому березі річки Уж, лежить на семи пагорбах: Замковий, Кальварія, Університетський, Червениця, Шахтинський, Оноківський, Горянський, а молодша – на лівому березі, де починається Закарпатська низовина, яка входить у Середньодунайську низовину. Територія міста займає площу близько 40 км2, умовно поділена на 17 мікрорайонів, які носять історично сформовані назви: Боздош, Болотина, Вербник, Галагов, Горяни, Доманинці, Дравці, Кальварія, Минай, Під- замковий, Промисловий, Радванка, Станційний, Сторожниця, Цегельня, Червениця, Шахта. До міста прилягають землі сільських рад Ужгородського району. Історія. Місто Ужгород – древнє місто, вік якого понад 1114 років. Історичні пам’ятки, виявлені в Горянах, на Радванській, Замковій горі, в районі Дравець та Доманинець, свідчать про те, що там знаходилися перші поселення білих хорватів на території сучасного міста. На час приходу угорських племен у Карпатську улоговину в кінці ІХ ст. Ужгород уже був сформованим ранньофеодальним центром Славінії, що існувала у Верхньому Потиссі. У 903 р. угорські племена під керівництвом свого вождя Алмоша штурмували фортецю Гунгвар, князь Лаборець був переможений. З середини ХІ ст. містечко ввійшло до Угорського королівства, пізніше - до складу австрійського королівства Габсбургів, тому подальша багатовікова історія міста пов’язана з середньовічною, новою та окремими періодами новітньої історії Угорщини та Австро-Угорщини. Статус самоуправління місто одержало в 1675 році, коли отримало право на користування печаткою та герб міста. Герб Ужгорода: на синьому полі щита зображено три виноградні лози, що переплітають одна одну, з трьома зеленими листками (колір свободи) і двома золотими виноградними гронами на них, що свідчило про розвинуте виноградарство і виноробство. За час входження до австрійського королівства зростала економіка Ужгорода, забудовується лівий берег річки. Основні економічні факти: з 1793 року запрацювала лісопилка, що діяла за допомогою верхньобійного водяного колеса; водяний млин; налагоджено виробництво цегли, черепиці; виробництво пива; відкрилися суконна, сірникова мануфактури, сукновальна фабрика; почала працювати перша друкарня. За даними 1837 року у місті було 36 вулиць, на центральних будувалися кількаповерхові кам’яні будинки та крамниці, великі підвали, де зберігалося і продавалося вино. В цей період у місті мешкало 6,6 тис.чол. В 1886 році в місті почала працювати меблева фабрика “Мундус”, продукція якої експортувалася в Німеччину, Італію, Францію. В 1897 р. відкрився металообробний завод Козара. В місті діяли нова друкарня, цегельно-черепичний завод фірми “Керамос”, каменедробильний завод фірми “Граніт”, кафельна фабрика. Харчову промисловість представляли кілька млинів, маргаринний та горілчаний заводи. Важливу роль у розвитку промисловості та торгівлі відігравала побудова в 1872 році залізниці з Ужгорода до Чопу, Мукачева, Рахова, В.Березного. Ліс, меблі, худобу вивозили із Ужгорода залізницею в Центральну та Західну Європу. Щорічно в місті відбувалися великі торгові ярмарки. Відкрилися перші банки – Ужгородський торгово-промисловий банк та Ужгородський народний банк. З розвитком економіки змінюється обличчя міста. У 1894 році знесено останні будинки під солом’яним дахом. Більшість центральних вулиць вимощено, для пішоходів впорядковувалися тротуари, встановлювалось нічне освітлення. З 1897 року місто мало телеграфний зв’язок з Будапештом, а в 1902 році побудовано першу в краї Ужгородську електростанцію. У 1904-1906 рр. споруджено залізницю через Ужоцький перевал, яка з'єднала Ужгород зі Львовом. Після розпаду Австро-Угорщини в жовтні 1918 року, згідно із Сен-Жерменським договором від 10.09.1919 р., Підкарпатська Русь на умовах автономного краю входить до новоутвореної Чехословацької Республіки (1919-1939). У 1920 році в місті Ужгород проживало 20,6 тис.осіб. У цей період місто територіально зростає та змінює своє обличчя, збудовано нові квартали, впорядковуються вулиці. З 1923 року почалися планові роботи по регуляції течії річки Уж у межах міста, побудовано гідроелектростанцію. Серед новобудов виділявся будинок Земської управи (будинок ОДА). У 1929 році збудовано перший аеропорт. У 1930 році в місті проживало 24,7 тис.осіб. В роки ІІ Світової війни, з підписанням Мюнхенської угоди (29.09.1938р.) та Віденського арбітражу (2.10.1938 р.) Ужгород опинився у складі Угорщини. На початку 1941 року в місті проживало 35,3 тис.осіб, однак в результаті воєнно-політичних подій, у 1945 році населення Ужгорода зменшилося до 19,0 тис.осіб. Після визволення Радянською Армією, з 29.06.1945 р. місто, як обласний центр Закарпатської України, ввійшло до складу Радянської України. Нова влада вживала заходи по збільшенню населення міста: в 1946 році населення вже складало понад 30,0 тис.осіб, змінюється національний склад населення. Поступове відновлення ролі міста в економічному і політичному житті суповоджувалось відтворенням його демографічної структури за рахунок механічного та природного приросту. На 1959 рік в місті проживало 47,4 тис.осіб, в 1970 р. – 64,6, в 1979 р. - 91,0; в 1989 р. – 116,1 тис.осіб. За радянський період, у кінці 50-60 рр., побудовано приладобудівний, механічний та машинобудівний заводи, фабрику побутової хімії, оновився меблевий комбінат. У 1976 році збудовано один з найбільших у країні завод газотранспортних турбоустановок «Турбогаз». В 1979 році розпочато будівництво також одного з найбільших в країні Ужгородського заводу електродвигунів. В Ужгороді було побудовано нові вулиці, мікрорайони. Побудовано готелі «Ужгород», «Дружба», комплекс споруд турбази «Світанок», готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття", відкрито Ужгородський державний університет, технікуми, професійно-технічні училища, школи та дошкільні дитячі заклади. За радянський період Ужгород став розвинутим економічним, освітнім, культурним, медичним центром області. За період реформування економіки країни (з 1991 року) інфляційні процеси, розриви виробничих зв’язків спричинили спад виробництва та практично зупинку більшості промислових підприємств міста. На сьогоднішній день завдяки розвитку підприємництва, активізації інвестиційної діяльності місто перетворилося у діловий, фінансово-економічний, науковий, освітній, культурний та медичний центр області, який по основних показниках є лідером серед міст та районів області та України. 2.3. АРХІТЕКТУРНІ ТА МІСТОБУДІВНІ ОСОБЛИВОСТІ Ужгород відноситься до категорії міст зі значною архітектурною спадщиною. Збереглися ансамблі, окремі унікальні будинки - пам'ятки архітектури державного та місцевого значення. Унікальними пам’ятками архітектури є: Горянська ротонда (храм св. Анни ХІ ст.) – одна із найвидатніших пам'яток України європейського значення, Ужгородський замок (ХІІ-ХУІІІ ст.) - пам’ятник військового мистецтва і архітектури, Хрестовоздвиженський собор (1644 р., оформлений у стилі пізнього барокко), Цегольнянська церква (1802 р.), будівля обласної філармонії - колишня синагога (1902 р.). Історично сформована забудова центральної частини міста - це житлові квартали, розчленовані господарськими спорудами на вузькі ділянки. Ця забудова відноситься в основному до XIX століття. Переважна більшість будинків малоповерхові (до трьох поверхів). Якісно іншим етапом містобудівного розвиту міста є забудова 30-х років ХХ століття. Це яскравий приклад чеського функціоналізму, зразок вдалого використання відкритих просторів у плануванні та формуванні масштабного міського середовища. Післявоєнна забудова міста велася за межами історичної частини міста. Нове будівництво в радянський період велося, в основному, у південній частині міста. Ця забудова дещо одноманітна, по характеру архітектури та відрізняється іншими підходами в плануванні. Великі за розміром площі, ширина вулиць та типові житлові будинки контрастують з історично сформованим характером міської забудови. Місто Ужгород має історично сформовану радіально-променеву структуру вуличної мережі. Центральна частина міста, його транспортно-планувальна структура не відповідає сучасним вимогам пропуску транспортних потоків. Значна кількість магістральної мережі міста не відповідає технічним вимогам, але виконує, на сьогоднішній день, свої функції і є дуже перевантаженою. Одна із головних проблем в місті - пропускна спроможність транспорту центральної частини міста, для цього зараз використовуються вулиці історичної частини міста. У місті дуже низька пропускна спроможність існуючої вуличної мережі, недостатня кількість місць постійного та тимчасового паркування. Важливою проблемою є також відсутність у західній частині міста зовнішньої об’їзної дороги. В 2004 році було затверджено Генеральний план міста, згідно з яким в місті проводиться забудова вільних земельних ділянок. В останні роки приватні компанії здійснюють у місті багатоквартирне житлове будівництво, інтенсивно здійснюється індивідуальне житлове будівництво, набувають європейського вигляду вулиці, де розбудовуються офіси банків, страхових компаній, туристичних фірм, готелі, торгові супермаркети, офіси юридичних компаній, заклади сфери побутових послуг. Однак на сьогодні Генеральний план міста потребує доопрацювання та коректировки. На жаль, у місті зафіксована тенденція зміни історичного архітектурного обличчя центральної частини міста, тому основне завдання головного архітектора – зберегти історичні будівлі-пам’ятки та неповторність історичного центру міста. 2.4. НАСЕЛЕННЯ МІСТА. ДЕМОГРАФІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ Станом на 1 січня 2008 року, за даними головного управління статистики, в місті проживає 114,8 тис.чол. постійного населення, наявного – 116,3 тис.чол. Відтворення демографічної структури населення міста за рахунок природного та механічного приросту в післявоєнні роки та радянський період призвели до структурної зміни національного складу. Якщо у 1930 році в місті чисельність русинів-українців складала 25 %, чехів і словаків - 30%, євреїв – 24,3 %, угорців – 18%, німців – 3,2%, то станом на сьогодні в місті мешкає населення понад 70 національностей. Згідно статистичних даних основну його частину складають українці (в т.ч. населення, що ідентифікує себе русинами) – 77,7% (близько 90 тис.осіб). Серед інших національностей вагому частку займають росіяни – 9,6 % (11,2 тис.осіб), угорці - 6,9% (близько 8,0 тис.осіб), словаки – 2,2% (2,5 тис.осіб) та роми – 1,5 % (1,7 тис.осіб). Меншою є кількість євреїв, поляків, чехів, болгар, вірменів, азербайджанців та представників інших національностей. За період з 1970 по 1989 р., коли місто розвивалося, як потужний промисловий центр, спостерігалося щорічне збільшення чисельності населення в середньому на 2,5 тис.осіб за рахунок механічного та природного приросту. Погіршення соціально-економічної ситуації в країні призвело до погіршення демографічної ситуації як в цілому по країні, так і регіонах і в м.Ужгороді, зокрема. Так, за останні роки спостерігається загальне скорочення населення: у 2006 р. на 261 особу, у 2007 році – на 126 осіб, що підтверджується нижченаведеними даними по природному русі та міграції населення (табл.2.4.1-2.4.3). Таблиця 2.4.1. Кількість народже-них на 1000 жителів Кількість померлих на 1000 жителів Природний приріст, зменшення (-) 1990 2000 2005 20071 1990 2000 2005 20071 1990 2000 2005 20071 Ужгород 15,8 8,7 12,6 12,8 7,3 9,1 12,4 12,0 8,5 -0,4 0,2 0,8 для порівняння: м.Мукачево 13,7 9,1 11,9 11,4 9,0 10,3 12,4 12,4 8,5 -1,2 -0,5 -1,0 Закарпатська область 16,8 11,3 12,6 13,5 7,3 10,9 13,2 13,3 7,6 0,4 -0,6 0,2 Україна 12,7 7,8 9,0 10,3 12,1 15,3 16,6 16,4 0,6 -7,5 -7,6 -6,1 м.Київ 12,0 7,2 9,8 10,5 8,6 10,1 11,2 11,4 3,4 -2,9 -1,4 -0,9 За 2007 рік в місті народилося 1493 дітей, кількість померлих -1400 осіб, природний приріс склав 93 особи. У порівнянні з середньоукраїнськими показниками на 1000 населення в місті спостерігаються вищі показники народжуваності, нижчі показники смертності, відповідно вищими є показники природного приросту населення. Зростання показника загальної смертності населення в Ужгороді, як і загалом по Україні, є негативним фактором і пов'язаний із зростанням захворюваності. Ріст захворюваності відбувся, у першу чергу, за рахунок зростання хвороб системи кровообігу. Щорічно від хвороб системи кровообігу помирає понад 55 % осіб. Серед причин смерті на другому місці новоутворення (14%). Показники онкологічної служби у місті є дещо гіршими за середньообласні. В 2007 році на обліку з вперше встановленим діагнозом злоякісних новоутворень зареєстровано 309 випадків. Дорічна летальність серед первинно виявлених хворих складає 34,5% при обласному показнику – 30,7%. Спостерігається також зростання рівня захворювань на туберкульоз та пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря, зокрема на бронхіти, бронхіальну астму серед дорослих та дітей, а також захворюваність на алкогольні психози, що пов’язано із низьким санітарно-освітнім рівнем окремих категорій населення та рядом соціальних факторів: міграцією, заробітчанством, скупченням бездомних громадян у місті. На стан демографічної ситуації впливають також показники внутрішньо-регіональної та міжрегіональної міграції на 1000 жителів, що характеризуються такими даними: Таблиця 2.4.2. Число прибулих Число вибулих Приріст,скорочення (-) 2000 2005 20071 2000 2005 20071 2000 2005 20071 Ужгород 11,3 2,6 2,5 10,3 4,8 4,8 1,0 -2,2 -2,3 м.Мукачево 8,5 5,0 4,8 7,6 5,0 4,9 -1,4 0,0 -0,1 Закарпатська область 7,5 2,1 2,4 9,4 3,3 3,1 -2,0 -1,2 -0,7 Україна 5,6 6,0 6,1 5,6 6,0 6,1 0,0 0,0 0,0 м.Київ 14,9 6,8 6,7 8,6 6,3 6,4 6,3 0,5 0,3 Показники міждержавної міграції: Таблиця 2.4.3. Число прибулих Число вибулих Приріст,скорочення (-) 2000 2005 20071 2000 2005 20071 2000 2005 20071 Ужгород 0,5 0,2 0,2 2,3 0,7 0,7 -1,8 -0,5 -0,5 м.Мукачево 0,5 0,5 0,2 3,3 1,3 0,6 -2,8 -0,8 -0,4 Закарпатська область 0,3 0,2 0,2 1,3 0,8 3,0 -1,0 -0,6 -2,8 Україна 1,1 1,0 1,4 2,0 0,7 1,0 -0,9 0,3 0,4 м.Київ 1,2 1,1 1,3 2,7 0,7 1,1 -1,5 0,4 0,2 Дані по міграції населення свідчать, що з міста більше людей вибуває, ніж прибуває. У 2007 році прибуло 1294 особи, вибуло 2378. Показник зовнішньої міграції - скорочення населення є вищим, ніж в середньому по Україні. Така тенденція призвела до того, що станом на 01.01.2008 року у порівнянні з 1989 роком чисельність постійного населення у місті скоротилася з 116,1 тис.осіб до 114,8 тис.осіб. 2.5. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ МІСТА, ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МІСТА В природно-кліматичному відношенні місто знаходиться у низовинній ландшафтній зоні. З півдня у місто вільно проникає тепле повітря. Гірський масив Карпат також має значний вплив на клімат Ужгорода, захищаючи місто від холодних північних вітрів та подовжуючи тривалість теплого періоду року. Місто розташоване в зоні достатнього зволоження. Поєднання природних чинників та мікрокліматичних особливостей міста роблять Ужгород одним з найтепліших та найбільш сонячних місць Закарпаття. Територія Ужгорода в сучасних межах складає 3622,0 га, всього зеленої зони по місту 1574 га. Наявність значних площ зелених насаджень, мінеральних джерел, мальовничої ріки Уж відіграють важливу роль в рекреаційному житті міста. Впорядковані парки існували в місті ще в середні віки. З усіх куточків світу власники завозили різні екзотичні для нашого краю рослини. Ще в 1701 році навколо Ужгородського замку існувало 5 парків: Квітковий, Звіриний, Луговий, Журавлиний і Голубиний. Сьогодні рослинний світ міста представлений історичними парками-пам'ятками (парк “Підзамковий” (3,5 га), “Дендросад Лаудона"), пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення - Ботанічним садом Ужгородського державного університету (3,2 га), пам’ятками садово-паркового мистецтва місцевого значення: парками “Боздоський” (58 га), що входять до природно-заповідного фонду міста, а також рокарієм “Закарпатліс” (0,5 га), скверами, бульварами та набережними (“Дружби народів” (6,0 га), вул.Довженка (0,23 га), вул.Жупанатська (1,5 га), Право-славна наб. (3,0 га), Піонерська наб. (9,5 га), Альпінарій (0,07га)). Природно-заповідний фонд в м. Ужгороді є складовою екологічної мережі і складає 161 га (4,7% від площі міста). Вулиці та набережні обсаджені фруктовими та декоративними деревами. З північного заходу місто оточує лісовий масив. За даними Генплану міста сумарна кількість зелених насаджень загального користування - 82,83 га. Із розрахунку площі озеленення міста загального використання на 1 мешканця припадає 8,6 кв.м. при нормі 10 кв.м. Генеральним планом передбачено збільшення площі зелених насаджень загального користування до 115,00 га. Істотно впливає на рекреаційний потенціал Ужгорода річка Уж, на берегах якої розташувалось місто. Вона протікає через місто зі сходу на захід. Протяжність ріки в межах міста становить 10,5 км. Ширина русла коливається в межах 30-60 м, береги частково укріплені кам’яною кладкою. Набережні річки – улюблене місце відпочинку ужгородців та гостей міста. В літні місяці прируслова частина перетворюється в імпровізовані пляжі. Після облаштування пляжної зони кількість відпочиваючих на берегах річки зростатиме. На території Ужгорода існує понад 20 водопроявів мінеральних вод штучних (свердловин) та природних (джерел), цінних в лікувальному відношенні. Гідрогеологічне вивчення району м.Ужгород інтенсивно проводилося у 60-80 роках, в результаті якого були виявлені різні типи мінеральних термальних вод, що складають основу так званого Ужгородського родовища. Так, в парку ім. Горького є мінеральна вода типу “Єсентукі 17”, в Боздоському парку – типу “Нарзан”, та їх використання характеризується, як обмежене та нераціональне. Найбільш перспективними для подальшої розробки та профільної експлуатації є Комсомольська ділянка, що розташована у граничній зоні Боздоського парку на лівому березі р.Уж (свердловини № 8-Уж (населенням використовується, як питна вода), № 13-Н (законсервована), а також №№ 9-Уж, 10-Уж, 12-Н, 14-17-Н законсервовані); Радванська ділянка (у мікрорайоні Радванка - на лівому березі р.Уж (свердловини № 5,6 – в зоні відпочинку, свердловини №№ 2, 5-7, 9 - на спортивній ділянці родовища). Ужгородське родовище мінеральних вод охоплює також свердловини: № 5-Т (сквер по вул.Крилова), № 597 (на території дитячої лікарні по вул.Ракоці, 3), № 14-Г (мікрорайон "Горяни"), № 29 (мікрорайон "Дравці", лікувальна столова мін- вода "Настуня"). Свердловини мінеральних вод в майбутньому можуть інтенсивно використовуватися, на їх базі буде створено лікувально-оздоровчі центри, вони можуть використовуватися для розливу на міні-заводах міста. Місто багате на поклади цегельно-черепичної сировини, кам'яного вугілля. В мікрорайоні Радванка знаходиться андезитовий кар’єр (поклади природного каменю). Однак, на сьогодні на території андезитового кар’єру в мікрорайоні Радванка розробка родовища АТЗТ "Андезит" не ведеться у зв’язку з відсутністю ліцензії. Для міста Ужгород характерні важкі грунти з переважанням дернового типу. Найбільший вміст гумусу (3%) у грунтах південних околиць міста, найменший (0,52%) – в грунтах східної частини. За структурою функціонального використання міські землі поділяються на такі категорії: землі під житловою забудовою (багатоквартирною та садибною); землі під промисловими та іншими підприємствами і закладами; землі транспорту; території громадської забудови; землі організацій, підприємств і закладів природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення, землі водного фонду, землі запасу та землі, що надані у власність та постійне користування в межах населеного пункту. 2.6. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС Ужгород є важливим економічним центром області, володіє розвинутою бізнес-інфраструктурою. В місті зосереджено 5057 суб’єктів господарювання згідно ЄДРПОУ або 25,5 % загальної кількості об’єктів області, з яких із статусом юридичної особи – 4625, без статусу юридичної особи – 432 суб’єкти. На 10 тис. населення в місті припадає 441 суб’єкт при середньому показнику по області – 160 суб’єктів. Економічний потенціал регіону оцінюється за діловою активністю, ступенем кваліфікації трудових ресурсів, обсягами, структурою, рівнем використання та ступенем зношеності основних фондів, часткою наукоємних інвестиційно-спроможних підприємств. Розвиток підприємництва. На 10 тис. населення в місті припадає 172 малі підприємства при середньому показнику по області - 63, по Україні – 66 одиниць. Зареєстровано 11,5 тис. підприємців – фізичних осіб, тобто кожен 10 мешканець міста є підприємцем – фізичною особою, в середньому по області підприємцем є кожен 21 мешканець. Протягом кількох останніх років спостерігається щорічний ріст обсягів виробництва та реалізації товарів і послуг. Питома вага міста у загальнообласному обсязі реалізованої продукції і наданих послуг, включаючи малі підприємства, становить 36,8 %. Найбільшу питому вагу у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг займає оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами та послуги з їх ремонту, промисловість, будівництво, транспорт, операції з нерухомістю. За останні п’ять років активізувалось іноземне інвестування. Надходження прямих іноземних інвестицій дозволили створити нові підприємства, на ряді діючих провести модернізацію виробництва. Надходження прямих іноземних інвестицій в економіку міста в 2007 році склали 7,4 млн.$. Станом на 01.01.08 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій становить 55,1 млн.$. На 1 жителя залучено іноземних інвестицій на суму 479,3 $ при середньому показнику по області 278,1 $. За видами економічної діяльності найбільше інвестицій спрямовано у розвиток промисловості, торгівлю та побут, готелі та ресторани та будівництво. Інвестиційну діяльність у місті здійснюють інвестори з 28 іноземних держав. Ужгород має налагоджені стосунки з містами-побратимами у 10 країнах світу. Міста-побратими Ужгорода є міста: Ярослав, Кросно (Польща), Дармштадт (Німеччина), Ніредьгаза, Бийкийшчоба (Угорщина), Міхайловце, Кошіце (Словаччина), Чеська Ліпа (Чехія), Корваліс (США), Москва, Орел (Росія), Горсенс (Данія), Каяни (Фінляндія), Сату-Маре (Румунія). Бізнес-інфраструктура. Ужгород на сьогодні володіє розвинутою бізнес-інфраструктурою в усіх її аспектах: фінансові послуги, страхування, юридичні та бізнес консультації. В Ужгороді працюють понад 30 філій банківських установ та понад 22 відділення. Банківська система в місті перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку й статистики, а тому клієнтам пропонується широкий перелік розрахунково-касових, кредитних та факторингових операцій, як у національній, так і іноземній валютах. В місті здійснюють діяльність понад 60 страхових організацій. Зростає мережа кредитних спілок. Розвинута система аудиторських, юридичних та консультаційних фірм. Підприємцям-початківцям надає допомогу бізнес-інкубатор. В місті працює Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва "Закарпаття", асоціації та спілки підприємців. Господарський комплекс міста – це потужний комплекс, що включає промисловий, торговельний та туристично-рекреаційний комплекси, земельний фонд, сферу побуту, житлово-комунальне господарство і виробничу інфраструктуру. Стабільне соціально-економічне зростання неможливе без нарощування інвестиційних ресурсів, послідовного підвищення частки капітальних вкладень до вартості основних фондів, впровадження інновацій. Підраховано, що щорічна потреба в капітальних вкладеннях для поновлення основних фондів, забезпечення розширеного відтворення становить 7%, однак з 1992 по 2000 рік на цю мету в місті спрямовувалось всього 1,1-1,7% потреби. Так, у 1995 році індекси обсягу інвестицій до 1990 року склали 16,3%, у 2000 р. - 17,3 %. Починаючи з 2001 року у місті спостерігається певне нарощування капітальних інвестицій. В 2002 році індекси інвестицій в основний капітал до 1990 року склали 48,6%, 2003 -54,1%, 2004 - 101,7%, 2005 – 48,8%, 2006 – 89,8%, що позитивно вплинуло на показник поновлення основних фондів, який починаючи за 2002-2006 рр. зростав з 4,8% до 8%, що сприяло зростанню обсягів виробництва, реалізації товарів та послуг в усіх галузях народного господарства. Промисловість. На сьогодні змінилася структура економіки міста. У місцевій економіці промисловість вже не займає провідну роль, оскільки розриви союзних виробничих зв’язків, економічна криза в країні негативно вплинули на розвиток галузі. Якщо в 1990 році на промислових підприємствах міста працювало 20,6 тис. осіб, то на сьогодні, з врахуванням малих підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями, працює близько 8,0 тис. осіб. Такі в радянський період потужні промислові підприємства міста, як зокрема: завод “Турбогаз”, ВО “Тиса”, “Електродвигун”, “Ужгородприлад”, “Більшовик”, Ужгородський ФМК акціонувалися та втратили свій потужний виробничий потенціал, їх виробничі площі, територія, яку вони займають, на сьогодні використовуються неефективно, про що свідчать дані таблиці, які порівнюють чисельність працюючих на цих підприємствах станом на 2007 рік у порівнянні з 1990 роком (табл.2.7.1): Таблиця 2.7.1 Назва підприємства Загальна площа території, га Площа виробничих приміщень Чисельність працюючих за 2007 рік* Для порівняння: Чисельність працюючих за 1990 рік ВАТ "Ужгородська взуттєва фабрика" 2,83 4769 кв.м 305 1816 ВАТ "Ужгородська швейна фабрика" 3,69 1,75 га 732 1063 ВАТ "Ужгородський завод "Турбогаз" 43,2 113 317 кв.м 231 1541 ВАТ "Ужгородський фурнітурний завод" 2,7 12700 кв.м 22 1368 ВАТ "Модуль" 10,5 38000 кв.м 150 2505 ТОВ "ЕНО-меблі ЛТД" 13,145 22965 кв.м 342 1300 ВАТ "Механічний з-д" 15,9 41600 кв.м. 96 3500 ВАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" 19,0 934 кв.м здано в оренду ТОВ "ГАЛ ЛТД"; ( 4000 кв.м – в оренду ТОВ "Матяш і Матяш") 20 164 1153 ВАТ "Патент" 3,0 1810 кв.м 106 646 ВАТ "Машинобудівний з-д "Тиса" 18,8 136 2510 РАЗОМ: 1994 17402 Чисельність працюючих на малих підприємствах, що орендують приміщення 2800 Всього працюючих: 4794 17402 Основними проблемами промислових підприємств залишаються втрачений ринок, зношеність та застарілість обладнання (ступінь зносу – 45,3 %), низький науково-технічний потенціал підприємств, відсутність на більшості підприємств інвестиційних проектів, неефективність колективної форми акціонування, відсутність у керівників товариств зацікавленості змінювати становище. Така ситуація призвела до неефективного використання виробничих площ промислової зони міста. За обсягами реалізації промислової продукції на одну особу у 2007 році місто відстає від середньообласного показника: 3,1 тис.грн. проти 4,7 тис.грн. На сьогодні по обсягах виробництва промисловим комплексом міста ще не досягнуто рівня 1990 року (у 2007 році - 90,6 %), хоча за останні 10 років спостерігається щорічний приріст обсягів промислового виробництва у порівнянні з попереднім роком: у 2006 році - 7,7 %; у 2007 році - 4,4%. У порівняльних цінах за обсягом реалізації продукції найбільшу питому вагу займають галузі: виробництво меблів (25,8%), виробництво електричних машин та апаратури (22,1%), машин та устаткування (12,6%), легка промисловість (12,0%), харчова промисловість (7,5 %), виробництво деревини та виробів з деревини (3,8%). Легка, машинобудівна галузі та меблеве виробництво працюють, в основному, на давальницькій сировині. На сьогодні до підприємств, які формують найбільші обсяги по місту і є бюджетоутворюючими відноситься ТОВ “Гроклін-Карпати” – підприємство, збудоване польським інвестором в результаті реалізації інвестиційного проекту на суму 25,0 млн.дол.США; ТОВ “Матяш і Матяш”, ТОВ “Завод “Конвектор” (виробництво машин та устаткування), ВАТ “Ужгородська швейна фабрика” (легка промисловість), ЗАТ “Скілур” (виробництво напоїв), ТОВ “ФЦА Україна” (парфюмерна промисловість). В загальному обсязі промислової продукції постійно зростає частка малих промислових підприємств. З метою подальшого розвитку промисловості першочерговим завданням є, на сьогодні, залучення інвестицій в оновлення основних виробничих фондів підприємств. Сфера торгівлі та послуг. З року в рік Ужгород все більше повертає собі історичний імідж європейського міста. Значну роль в цьому процесі відіграють суб’єкти господарювання, які розвиваючи торговельне та побутове обслуговування, будують нові супермаркети, а також приводять будови, як правило старі, у досконалий стан, чим покращують архітектурний вигляд міста. Сфера торгівлі та громадського харчування відіграє провідну роль у функціонуванні внутрішнього ринку. Наявна мережа підприємств торгівлі та ресторанного господарства в основному забезпечує потреби населення міста. В Ужгороді працює близько 370 закладів торгівлі та громадського харчування, зареєстрованих як юридичні особи, в тому числі: 101 магазин продовольчих товарів, 164 непродовольчих товарів та 126 підприємств ресторанного господарства. Потреби мешканців в медикаментах забезпечують 47 аптек. Протягом останніх років на території міста розпочали свою діяльність ряд великих супермаркетів. Серед них: «Велика кишеня», «Сільпо», «Вопак», «Дастор», «Фуршет», «Мега Макс», «Техно Люкс»"АБВ Техніка". За останній рік відкрилося 73 об'єкти торгівлі, проведено п’ять ярмарків: шкільний, "Золота осінь", "Сонячний напій", "Турєвроцентр Закарпаття", новорічний. В місті Ужгород торгова площа на 10 тис.осіб складала 3860 кв.м при показнику по області 1174 кв.м. Загальний обсяг роздрібного товарообороту підприємств-юридичних осіб за 9 місяців 2007 року склав 857,0 млн.грн. На місто припадає більше третини загального обсягу роздрібного товарообороту області. У розрахунку на одну особу обсяг роздрібного товарообороту склав 7,4 тис.грн., що в 3,7 раза більше, ніж по області. Позитивні зміни відбулися у загальнодоступній мережі ресторанного господарства: відкриваються нові приватні кафе, бари, ресторани. Оборот ресторанного господарства (юридичних осіб) становить близько 15,0 млн.грн. За 9 місяців 2007 р. обсяг вироблених послуг підприємствами та організаціями міста склав 254,8 мнл.грн., що на 19% більше у порівняних цінах, ніж за відповідний період минулого року. Оплата населенням послуг у місті в розрахунку на одну особу є найбільшою по області – 963 грн. при 352 грн., в середньому, по області. В місті діє мережа підприємств побутового обслуговування, яка розвивається відповідно до потреб населення. Спостерігається пожвавлення таких видів послуг як ремонт взуття, перукарні, ремонт житла. Відкриваються косметичні, масажні салони, де використовуються сучасні технології та новітня апаратура. Розширюється мережа автомийок, комплексів по технічному обслуговуванню автомобілів, радіоелектронної апаратури, технічноскладних товарів, підприємств, що надають населенню фотопослуги. Туризм. Ужгород є одним із центрів розвитку туризму та готельного бізнесу Закарпаття. Місто приваблює туристів своєю красою, зеленими вулицями, історичним минулим та відомими історичними пам’ятками. Місто має значний туристично-рекреаційний потенціал, адже на території міста виявлено понад 20 водопроявів мінеральних вод, які за своїми властивостями не поступаються відомим водам Чехії, Франції, Угорщини, Німеччини, і які, у перспективі, вони можуть стати важливими рекреаційними об’єктами. Візитною карткою міста є дерево сакура та найдовша в Європі липова алея, а також збережені на сьогодні відомі історичні пам’ятки: Ужгородський замок, Горянська ротонда, музей народної архітектури та побуту – "сканзен", художній музей, інші музеї, храми та собори. В Ужгороді працює інформаційно-туристичний центр, здійснюють діяльність 36 туристичних фірм, з яких 9 є туроператорами та 27 – турагентами. Найбільшим туристичним оператором є ЗО ЗАТ “Закарпаттурист”. Турпідприємства організовують подорожі по Закарпаттю, Україні та за кордон, приймають на відпочинок вітчизняних та іноземних туристів, здійснюють діловий та конгресовий туризм, екскурсійні, лікувально-оздоровчі і спортивні тури. Всього в 2007 році турфірмами надано послуг 28,4 тис.туристів. Розвинутою в місті є мережа готельних закладів, яка нараховує 25 сучасних, високого рівня послуг, об'єктів. Загальний номерний фонд готелів міста дає можливість одночасно поселити понад 1600 гостей. Готельними закладами міста в 2007 році обслужено більше 73,8 тис. осіб. Чотирьох-зірковими у місті є приватні готелі “Олд Континент”, “Едуард”, "Родос", "Європа", "Дует+", "Летючий Голландець", які забезпечують проживаючих найвищим рівнем послуг. Рівню 3-х зірок відповідають готелі “Ужгород”, “Дружба”, “Ізумруд”, “Дует”, “Атлант”, "Етно-Велнес готель "Унгваръскій", "Чайка", "Арго". Гарні умови проживання туристам забезпечують також готелі ТОК “Світанок”, “Наутілус”, “Гостинний дім”, мотелі “У Аніти” та “Шервуд”. Щорічно на будівництво нових та реконструкцію діючих готельних закладів направляються значні кошти. Проведення у місті щорічної Міжнародної виставки-ярмарку “Турєвроцентр-Закарпаття”, яка вже стала традиційною, також сприяє тому, що збільшується кількість туристів, бажаючих відвідати та відпочити в мальовничому Закарпатті та побувати у древньому місті над Ужем. 2.7. СОЦІАЛЬНА ТА ГУМАНІТАРНА СФЕРИ МІСТА Ринок праці та зайнятість населення. Ринок праці або людський потенціал формується кількістю, структурою, освітнім рівнем, культурними та духовними традиціями населення. У місті відбулася зміна розподілу населення за основними віковими групами, що характеризується даними, наведеними в таблиці 2.7.1: Таблиця 2.7.1. Із загальної кількості населення у віці: Тис. осіб, станом на: 12.01.1989 р. 05.12. 2001р. 01.01.2007 р. Молодшому за працездатний 29,1 21,5 17,6 Працездатному 72,4 75,7 76,9 Старшому за працездатний 14,7 18,4 20,4 Спостерігається зростання чисельності населення працездатного віку, тобто збільшення трудових ресурсів. Загальна кількість працездатних осіб складала 76,9 тис.осіб (66,9 %). Однак, скорочення народжуваності призвело до суттєвого скорочення чисельності населення у віці молодшого працездатного та збільшення населення у віці старшому працездатного, що свідчить про розвиток процесу старіння населення. Як наслідок, в майбутньому це може призвести до скорочення трудового потенціалу міста. Скорочення рівня безробіття протягом останніх років, створення нових робочих місць, активізація підприємницької та інвестиційної активності є позитивним явищем в соціально-економічному житті міста. Зменшилася кількість незайнятих осіб, які перебували на обліку в службі зайнятості. Найвищі показники офіційного рівня безробіття у м.Ужгороді спостерігалися в 1999-2001 рр., коли цей показник коливався в межах 4,6 – 3,4 %. Станом на 1 січня 2008 року офіційний рівень безробіття становив 0,9% при середньому показнику по області – 2,3%. Зареєстровано 660 безробітних, при тому, що попит (потреба) підприємств у працівниках на заміщення вільних вакансій становить 779 осіб, тобто попит на ринку праці є вищим за пропозицію. За категоріями робочих місць на сьогодні у місті є потреба у робітниках (574 осіб), службовцях (124 особи) та працівниках низької кваліфікації (81 особа). За даними управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді середньооблікова чисельність штатних працівників становить 62,8 тис.чоловік, з яких 11,5 тис.осіб здійснюють діяльність, як підприємці. Середньооблікову чисельність штатних працівників та рівень середньомісячної заробітної плати у січні 2008 року у розрізі галузей народного господарства характеризує таблиця 2.7.2: Таблиця 2.7.2. Середньо-облікова чисельність штатних працівників, осіб Середньомісячна заробітна плата штатного працівника, грн. січень 2008 року у % до середнього рівня по місту Всього 49238 1411 100 Сільське господарство 204 820,10 58,1 Лісове господарство 54 1188,89 84,2 Промисловість 7672 1276,06 90,4 добувна 27 1733,33 122,8 переробна 5866 1212,05 85,9 виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 1779 1480,16 104,9 Будівництво 1868 1275,59 90,4 Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 5802 1066,5 75,6 Готелі і ресторани 491 861,91 61,1 Транспорт і зв'язок 7315 1763,16 124,9 наземний 1898 1977,29 140,1 авіаційний 125 944,0 66,9 допоміжні трансп.послуги 3695 1776,48 125,9 пошта та зв'язок 1597 1541,95 109,3 Фінансова діяльність 3371 2725,04 193,1 Операції з нерухом., здавання в найм та послуги юрид. особам 3017 1190,16 84,3 Державне управління 4430 1972,73 139,8 Освіта 6535 1192,18 84,5 Охорона здоров'я та соціальна допомога 5836 898,8 63,7 Колективні, громадські та особисті послуги 2643 1142,3 80,9 Дані підтверджують, що для міста, як і для області та України в цілому, характерним залишається порівняно низька вартість робочої сили, як у гуманітарній сфері, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, так і в торгівлі, готельному та ресторанному бізнесі. Нижчою за середній рівень по місту є заробітна плата в обробній промисловості та будівельній галузі. І хоча на сьогодні середня заробітна плата в місті є вищою, ніж в інших районах області та в середньому по області (1188,31 грн.), однак є значно нижчою, ніж в середньому по Україні та сусідніх європейських країнах. Середня заробітна плата в місті у січні 2008 року склала 1411 грн., що в доларовому еквіваленті становить 282,2 $ і зросла за два останні роки на 150 $. Однак, на сьогодні менше прожиткового мінімуму в місті отримували близько 20 % працюючих. У структурі трудових ресурсів значною є частка прихованого безробіття, оскільки з навколишніх сіл Ужгородського та Перечинського районів у місто Ужгород доїжджає, за приблизними розрахунками, близько 10 тисяч працюючих. Звичайно, мешканці міста також працюють на новостворених підприємствах спеціальної економічної зони в с.Минай, в м.Чопі в Ужгородському районі. Пенсійне забезпечення. У місті проживає майже 25 тис.пенсіонерів. Мінімальну пенсію (до 500 грн.) отримують 4,9 тис. пенсіонерів (19,7 %). Пенсію розміром до 700 грн. отримували 10,3 тис.чол. (41,4 %), від 700 до 1000 грн. – 5,2 тис.чол. (20,7 %), понад 1000 грн. – 4,5 тис.чол. (18,2 %). Тобто менше середнього розміру пенсії (780,57 грн.) отримують понад 15 тис.пенсіонерів (понад 61 %). У місті проживає близько 5 тисяч інвалідів, з них 264 - діти-інваліди, які потребують особливої уваги, допомоги та піклування з боку громади міста. Соціальний захист населення. У спектрі соціальних проблем дедалі вагомішого значення набувають питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а також соціальне обслуговування інвалідів та одиноких непрацездатних громадян похилого віку. В місті досягнуто певних позитивних результатів у сфері соціально-трудових відносин, у тому числі оплати праці, ліквідації її заборгованості, охорони умов праці, соціального обслуговування та соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, дітей-сиріт, одиноких матерів, багатодітних, малозабезпечених сімей з дітьми, інших соціально незахищених громадян, які потребують допомоги і соціальної підтримки. Удосконалюється отримання адресної допомоги малозахищеними громадянами міста, спрощено систему надання соціальних допомог та субсидій, встановлено електронний зв’язок з організаціями – надавачами послуг. На сьогодні низькими в державі є розміри соціальної допомоги. В місті отримують державну соціальну допомогу 184 дітей-інвалідів, загальний розмір допомоги – 329 грн., 14 інвалідів ІІ групи без стажу (376 грн.), 18 інвалідів ІІІ групи (282 грн.), які потребують особливої уваги та піклування. Зростає кількість сімей, яким призначено субсидії. В 2005 році субсидії було призначено 5433 сім’ям на загальну суму 266 тис.грн., в 2006 році – 5748 сім’ям на суму 1855,7 тис.грн., в 2007 році - 6952 сім’ям на суму 3909 тис.грн. Виконується комплекс робіт щодо оздоровлення інвалідів, ветеранів війни та праці, забезпечення інвалідів засобами реабілітації, слуховими апаратами, інвалідними візками, протезно-ортопедичним взуттям, пристосування будівель громадського користування для безперешкодного доступу до них інвалідів. За 2007 рік за пільговими цінами забезпечено медикаментами 11959 осіб на суму 959,9 тис.грн., санаторно-курортними путівками забезпечено 302 особи на загальну суму 560,3 тис.грн., в тому числі 129 інвалідів, 173 ветеранів війни. Інвалідними візками забезпечено 27 інвалідів, 33 забезпечено палицями, милицями, стійками. Значна робота проведена по створенню Єдиного Державного реєстру осіб, які мають право на пільги, наданню їх в повному обсязі ветеранам війни та праці, ліквідаторам та постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС. Охорона здоров'я. В обласному центрі існує достатньо розгалужена мережа лікувально-профілактичних закладів. До них відносяться обласні медичні заклади, які фінансуються з обласного бюджету та міські медичні заклади, які фінансуються з місцевого бюджету. Також в місті знаходиться лікарня НПО “Реабілітація” республіканського підпорядкування, яка фінансується з державного бюджету. До обласних медичних закладів відносяться обласні: клінічна лікарня, кардіологічний диспансер, клінічний онкологічний диспансер, ОТМО “Фтизіатрія”, стоматологічна поліклініка, інфекційна лікарня, наркологічний диспансер, шкірно-венерологічний диспансер, Центр здоров’я управління охорони здоров’я, госпіталь для інвалідів війни, центр профілактики та боротьби зі СНІДом


	УЖГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА __ІV__ сесія __V__ скликання (тридцять восьме пленарне засідання) Р І Ш Е Н Н Я ПРОЕКТ №____ від __________________ № _____ м. Ужгород Про Програму заходів, направлених на захист населення від лептоспірозу, інших зооантропонозних інфекцій на 2008рік
	Додано 09.04.2008
	На виконання Законів України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, ”Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Постанови Верховної Ради України від 12.01.06р.№3339-1У “Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан захворюваності населення України на інфекційні хвороби та заходи щодо її зниження” та Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 15.09.05р.№570 “Про забезпечення заходів щодо боротьби з мишовидними гризунами на території області” та з метою попередження захворювань на лептоспіроз, інших інфекційних захворювань в м.Ужгороді, міська рада ВИРІШИЛА: 1. Затвердити Програму заходів, направлених на захист населення від лептоспірозу та інших зооантропонозних інфекцій на 2008 рік (додається). 2. Фінансування Програми здійснювати в межах кошторису, передбаченого в бюджеті міста та у відповідності з кошторисом витрат на виконання даної Програми. 3. Виконавцем Програми визнати Ужгородську дезинфекційну станцію. Про хід виконання Програми Ужгородській дезинфекційній станції звітувати перед міською Радою кожні півроку. 4. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови Симулика В.Д. Міський голова С.М.Ратушняк ЗАТВЕРДЖЕНО: Рішенням IV сесії міськради V скликання від 21.03.08 № 647 Програма заходів, направлених на захист населення від лептоспірозу, інших зооантропонозних інфекційних хвороб на 2008 рік. 1. Організаційні заходи Законами України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” визначено права та обов”язки керівників виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та громадян щодо забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя, а також порядок здійснення державного санепіднагляду державною санітарно-епідеміологічною службою. Фінансування програм по забезпеченню санітарного та епідемічного благополуччя, спрямованих на профілактику інфекційних захворювань проводиться за рахунок державного і місцевого бюджетів та позабюджетних коштів. Правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, спрямовані на запобігання поширення інфекційних хвороб, локалізацію та ліквідацію їх спалахів, епідемій, відповідальність юридичних та фізичних осіб визначено Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”. Забезпечення комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на боротьбу з живими перенощиками інфекційних хвороб та запобігання поширення зоонозних інфекцій серед людей в тому числі проведення систематичних дератизаційних заходів на територіях населених пунктів у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах покладено на санітарно- епідеміологічну службу, виконання вказаних функцій можливе тільки за умов тісного співпрацювання всіх галузей та відомств, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб та достатнього фінансування у відповідності до кошторису витрат. 2. Практичні заходи Епідеміологічна ситуація щодо захворюваності населення міста на лептоспіроз, як і в цілому по області, залишається напруженою і за останні 3 роки намітила тенденцію росту, так у 2005 році зареєстровано 2 випадки лептоспірозу,1-летальний: 2006 році,відповідно -9 випадків,2 летальних; 2007 році - 5 випадків,2 летальних за 2 міс.2008р. - 3 первинних термінових повідомлення на лептоспіроз ,підтверджених- 1, 1- із летальним випадком. У зв”язку з тим, що мишовидні гризуни є резервуаром і основним перенощиком та розповсюджувачем збудника лептоспірозу, першочерговими профілактичними заходами боротьби з цим захворюванням є проведення дератизаційних робіт. Однак на даний час, фактичний стан фінансування цих протиепідемічних заходів недостатній, в зв”язку з чим роботи проводяться не в повному об”ємі. 3.ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ Фінансування вищевказаної програми проводиться у межах, затверджених кошторисом призначень. Кошти, виділені на фінансування Програми затвердити як програму підтримки. КОШТОРИС витрат на проведення одночасної суцільної дератизації у 2008 році в м. Ужгороді Кількість будівель Площа кв.м. Лікувальні заклади 56 77600 Дошкільні виховні заклади 21 32000 Харчові об’єкти 151 22870 Навчальні заклади (школи, ПТУ, училища, гімназія, ліцей) 41 64190 Комунальні житлові будинки 795 395000 Приватні житлові будинки 4328 432800 Інші 158 54720 Відкриті території 10000 РАЗОМ 5550 1089180 Необхідно отрутоприманки: 1089180м2 х 3,5 (г) = 3812 кг Норма виробітку на 1 дезинфектора – 4800кв.м. на один день або 400кв.м. відкритої території. Вартість роботи одного дня дезинфектора: 23,31грн. Заробітна плата виробничого персоналу: 1089180 м.кв : 4800 кв.м. х 23,31грн.=5289,00 х 36,73 % (нарах.на зарплату)=7231,00 Вартість одного кілограма отрутоприманки: 6,00грн. Вартість отрутоприманки: 3812 кг х 6,00 = 22872,00 грн Індивідуальні засоби захисту – 500,00грн. Транспортні видатки – 1200,00 грн. Канцтовари – 140,00грн. Загальна вартість одноразової суцільної дератизації: 7231,00 грн. + 22872,00 грн. + 500,00грн + 1200,00грн. + 140,00грн =31943,00 грн. Вартість дворазової суцільної дератизації (весняної та осінньої): 31943,00 (грн) х 2 =63886,00 грн. Зміст заходу Терміни виконання Прогнозовані обсяги фінансування Джерела фінансування Весняна суцільна одночасна дератизація Весна (Березень,квітень 2008) 31,943тис.грн. Бюджет міста Осіння суцільна одночасна дератизація Осінь (Жовтень,листопад 2008р.) 31,943тис.грн Бюджет міста Виконання профілактичних дезинфекційних робіт за умов надзвичайних ситуацій У випадку надзвичайних ситуацій 1,0-5,0 тис.грн. Бюджет міста Секретар міської ради Ю.П.Бедь Супровідна записка до проекту рішення “Про Програму заходів, направлених на захист населення від лептоспірозу, інших зооантропонозних інфекцій на 2008 рік” Законами України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення“ визначено права та обов”язки керівників виконавчої влади , підприємств,установ,організацій та громадян щодо забезпеченя санітарного та епідеміологічного благополуччя ,а також порядок здійснення державного санепіднагляду державною санітарно-епідеміологічною службою. Фінансування програм по забезпеченню санітарного та епідемічного благополуччя ,спрямованих на профілактику інфекційних захворювань проводиться за рахунок державного і місцевого бюджетів та позабюджетних коштів. Правові організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади ,місцевого самоврядування спрямовані на запобігання поширення інфекційних хвороб, локалізацію та ліквідацію їх спалахів, епідемій ,щодо відповідальності юридичних та фізичних осіб визначено Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”. Забезпечення комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на боротьбу з живими перенощиками інфекційних хвороб та запобігання поширення зоонозних інфекцій серед людей в тому числі проведення систематичних дератизаційних заходів на територіях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах покладено на санітарно- епідеміологічну службу,виконання вказаних функцій можливе тільки за умов тісного співпрацювання всіхгалузей та відомств,зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб та достатнього фінансування у відповідності до кошторису витрат. Фінансування вищевказаної програми проводиться у межах ,затверджених кошторисом призначень.Кошти, виділені на фінансування Програми затвердити як програму підтримки. Головний лікар Ю.М.Ухаль


	УЖГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА IV сесія V • скликання РІШЕННЯ ПРОЕКТ № від _____________ № ___ м. Ужгород Про внесення змін в рішення ІУ сесії міської ради У скликання від 27.09.07р.№482 "Про порядок надання земельних ділянок для тимчасового розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування"
	Додано 09.04.2008
	У зв'язку із численними зверненнями приватних підприємців, враховуючи рекомендації постійних комісій, керуючись ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування" міська рада ВИРІШИЛА: 1. Пункт 9 абзац 2 рішення IV сесії міської ради V скликання від 27.09.07р. №482 викласти в такій редакції: За використання земель загального користування міста для розміщення пересувних МАФ, атракціонів та інших об'єктів (окрім для торгівлі картинами) встановити щомісячну орендну плату за 1 м.кв. в таких розмірах: центральна зона міста - 50 грн. серединна зона міста - 40 грн. периферійна зона міста – 30 грн., - художникам, які торгують власними художніми творами : центральна зона міста - 30 грн. серединна зона міста - 20 грн. периферійна зона міста - 10 грн. 2. Дане рішення опублікувати в газеті „Ужгород". 3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови п.Химинця В.В. Міський голова С.М.Ратушняк


	Про Положення про управління муніципальної поліції Відповідно до п.4 ст.54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада В И Р І Ш И Л А: 1. Затвердити Положення про управління муніципальної поліції у редакції згідно з додатком. 2. Контроль за виконанням рішення покласти на заступників міського голови Химинця В.В. та Адамовського М.Г. згідно з їх функціональними обов’язками. Секретар ради Ю.П.Бедь
	Додано 09.04.2008
	Детальніше >>>


	Звіт про виконання бюджету міста за 2007 рік. Відповідно до п.23 ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та п.4 ст.80 Бюджетного кодексу України міська рада ВИРІШИЛА : Затвердити звіт про виконання бюджету міста за 2007 рік (додається). Секретар ради Ю.П.Бедь
	Додано 09.04.2008



	ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням ІУ сесії міської ради У скликання від ___________________ З В І Т про виконання бюджету міста Ужгорода за 2007 рік
	Додано 09.04.2008
	Виконання доходної частини бюджету міста та стан заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів) Згідно звітних даних, фактичне виконання уточнених показників доходної частини бюджету міста за 2007 рік, склало 100,6 відсотка планового розрахунку, в тому числі : загального фонду бюджету (без врахування трансфертів) - 102,6 відсотка і спеціального фонду бюджету (без врахування трансфертів) – 124,1 відсотка. У звітному періоді до міського бюджету надійшло трансферів на суму 51293 тис.грн. при плані 61565,2 тис.грн., або 83,3 відсотка. Фактичне виконання поступлень доходів загального фонду бюджету міста, розрахованого за формульним розрахунком Міністерства Фінансів України, в 2007 році склало 120,4 відсотка, в тому числі обсяг доходів, що враховуються при розрахунку між бюджетних трансфертів – 121,4 відсотка і доходи, що не враховуються – 110,6 відсотка. Значне перевиконання планових надходжень податків і зборів (обов’язкових платежів) до загального фонду бюджету дало можливість додатково збільшити призначення на видатки з міського бюджету в сумі 17413,5 тис.грн. Протягом звітного періоду до загального фонду бюджету міста надійшло податків і зборів (обов’язкових платежів) на суму 129763,4 тис.грн. при плановому уточненому розрахунку 126482,6 тис.грн., і фактичне виконання склало 102,6 відсотка. Також до загального фонду бюджету міста надійшло трансфертів на суму 48441,6 тис.грн. при плані 52080,8 тис.грн., або 93 відсотки. До спеціального фонду бюджету міста за звітний період надійшло обов’язкових платежів на суму 42721,0 тис.грн. при плановому уточненому розрахунку 34431,3 тис.грн., або 124,1 відсотка, в тому числі до бюджету розвитку – 24162,9 тис.грн. при плановому розрахунку 23598,2 тис. грн., що становить 102,4 відсотка від прогнозного розрахунку. Також до спеціального фонду міського бюджету надійшло трансфертів на суму 2851,4 тис.грн. при плані 9484,4 тис.грн., або 30 відсотків. Показники аналізу структури та динаміки надходжень доходної частини бюджету міста в 2007 році характеризуються наступними показниками. 2 тис.грн. Джерела доходів бюджету Дове-дено МФУ на 2007 рік Затверджено міською радою на2007р. Уточне- но в2007 році Фактич- не виконан-ня 2007 р. Вико-нання в % Відхи- лен- ня, тис.грн. Питома вага фактич- них над-ходж.% Факт.над- ходження 2006 року Відхилен-ня до поперед-нього року % Податок з до-ходів фіз.осіб. 82000,0 98307,0 100301,5 102.0 1994,5 56,3 63617,9 157,7 Плата за держ.реєстрац 135.0 118,0 122,0 103,4 4,0 0,07 131,6 92,7 Плата за торг.патент 5800,0 7550,0 8103,9 107,3 553,9 4,5 5704,1 142,1 Єдиний податок 9365.0 9535,0 9997,8 104,9 462,8 5,6 9196,2 108,7 Держмито 600,0 550.0 552,8 100,5 2,8 0,3 515,5 107,2 Адмінштрафи 1565 298,0 65,1 21,8 - 232,9 0,03 84,7 76,9 Всього доходи що враховую-ться при розрах трансфертів 98151,3 99465,0 116358,0 119143,1 102,4 2785,1 66,9 79250,0 150,3 Податок на при-буток підприє-мств ком.власн. 861,0 609,0 757,1 124,3 148,1 0,4 314,2 241,0 Плата за землю 5787,0 5025,0 5206,2 103,6 181,2 2,9 4600,7 113,2 Місц.податки і збори 1545,1 1545,1 1626,8 105,3 81,7 0,9 1889,1 86,1 Плата зо оренду ко.майна. 1300,0 2214,0 2270,5 102,6 56,5 1,2 2002,6 113,4 Відсотки за користув. установ.банків тимчасово вільн.бюджет.коштами 124,0 124,5 100,4 0,5 0,1 Інші доходи 111,0 607,5 635,2. 104,5 27,7 0,5 187,6 338,6 Всього доходів загальн.фонду що не врахов. при розрахунку трансфертів 9604,1 9604,1 10124,6 10620,3 104,9 495,7 5,9 8994,2 118,1 Всього доходів загального фонду без трансфертів 107755,4 109069,1 126482,6 129763,4 102,6 3280,8 72,8 88244,2 147,1 Трансферти 36514,9 52080,8 48441,6 93,0 -3639,2 27.2 21730,4 222,9 Всього загальний фонд 145584,0 178563,4 178205,0 99,8 -358,4 100 109974,6 162,0 Податок з власн.транспорт.засобів 3143.6 3010,0 4011,8 4189,3 104,4 177,5 9,2 3388,2 123,6 Власні надходь.бюджетн.установ 4494,4 6166,2 6166,1 8971,7 145,5 2805,6 19,7 9424.1 95,2 Кошти від продажу майна 2500,0 15476,3 13440,0 86,8 -2036,3 29,5 12390,3 108,5 Кошти від продажу землі 3000.0 8121,9 10722,9 132,0 2601,0 23,5 8028,3 133,6 Цільовий фонд 50,0 583.2 5246,2 899,6 4663 11,5 571.0 918,8 Інші надходження спецфонду 72.0 72.0 150,9 181,7 30,8 0.3 345,6 43,6 Трансферти 342,7 9484,4 2851,6 30,0 -6632,8 6,3 32900,1 8,7 Всього спецфонд 25949,4 15140,9 43915,7 45572,6 103,8 1656,9 100 67047,6 68,0 Разом доходи бюджету 130404,1 160724,9 222479,1 223777,6 100,6 1298.5 100 177022,2 126,4 3 У звітному році надходження податків і зборів (обов’язкових платежів) до загального фонду бюджету міста зросли проти відповідних поступлень попереднього року на 41519,2 тис.грн., і темп росту склав 147,1 відсотка, в тому числі по найбільших джерелах : - податок з доходів фізичних осіб - на 36683,6 тис.грн., або 157,7%; - плата за торгові патенти - на 2399,8 тис.грн., або 142,1%; - єдиний податок - на 801,6 тис.грн., або 108,7 %; - плата за землю - на 605,5 тис.грн., або 113,2%; - податок на прибуток підприємств комунальної власності - на 442,9 тис.грн. або 241,0 %; - частина від чистого прибутку комунальних підприємств - на 296,8 тис.грн. або 777.6 %; - плата за оренду комунального майна - на 267,9 тис.грн. або 113,4 %. Збільшення надходжень платежів до загального фонду бюджету міста в звітному році, порівняно з попереднім роком, відбулось, в основному, за рахунок розширення податкової бази у зв’язку зі збільшенням кількості платників податків і зборів, а також за рахунок збільшення доходів (заробітної плати) фізичних осіб. Найбільший вплив на значний темп приросту поступлень загального фонду міського бюджету у звітному році, мало підняття ставки податку з доходів фізичних осіб з 13 % до 15%. Так, фактичні надходження податку з доходів фізичних у звітному році збільшились порівняно з попереднім роком на 157,5 відсотка або на 36683,6 тис.грн. У звітному році відбулось збільшення, проти попереднього року, поступлень в бюджет міста податку на прибуток підприємств комунальної власності на 442,9 тис.грн. або 241,0 %, з яких 139,4 тис.грн. помилково перераховані підприємствами обласної комунальної власності. Збільшення надходжень податку на прибуток підприємств комунальної власності зумовлене збільшенням тарифів на комунальні послуги, а також погашенням заборгованості населення за спожиті комунальні послуги. Підвищення рентабельності тарифів на комунальні послуги значної мірою вплинуло на розмір відрахувань частки з чистих прибутків підприємств комунальної власності., які збільшились на 296,8 тис.грн., або 777,6 % порівняно з попереднім роком. В сумі зазначених платежів виявлено 64,8 тис.грн.. помилково перерахованих коштів підприємствами обласної комунальної власності, які повинні зараховуватись до обласного бюджету. Слід зазначити, що значні темпи приросту обов’язкових платежів загального фонду бюджету міста в 2007 році забезпечили можливість виконання уточненого планового розрахунку, збільшеного на 17413,5 тис.грн., на 102,6 відсотка. 4 При аналізі виконання загального фонду доходної частини бюджету міста в звітному періоді, виявлено суттєві зменшення поступлень місцевих податків і зборів порівняно з попереднім роком. Зокрема, зменшились поступлення до бюджету міста ринкового збору на 214,6 тис.грн. через зменшення бази оподаткування у зв’язку зі скороченням ринкової торгівлі. Зменшення надходжень до міського бюджету збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі на 108,2 тис.грн. зумовлене одноразовою сплатою збору, згідно змін до діючого законодавства. У звітному році збільшились надходження податків і зборів (обов’язкових платежів) та залучених коштів до спеціального фонду бюджету міста, порівняно з попереднім роком, на 8573,5 тис.грн., або 125,1 відсотка. Значний приріст доходів спеціального фонду відбувся в основному за рахунок залучення коштів до цільового фонду соціально-економічного розвитку, а також наступних податків та обов’язкових платежів: - податок з власників транспортних засобів - на 801,1 тис.грн., або на 123,6%; - кошти від відчудження майна комунальної власності – на 1049,7 тис.грн., або 108,5 %; - кошти від продажу земель – на 2694,6 тис.грн., або 133,6 %; - надходження коштів до цільового фонду - на 4675,2 тис.грн., або 918,8 %. Збільшення надходжень коштів до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста відбулось у зв’язку з прийняттям рішення міської ради про перерахування до бюджету коштів індивідуальних забудовників на розвиток новостворених житлових масивів. Незважаючи на значне збільшення надходжень коштів від продажу майна комунальної власності порівняно з попереднім роком, у звітному періоді не забезпечено виконання планового розрахунку поступлень зазначеного платежу до міського бюджету (86,8 %). Невиконання прогнозного розрахунку відбулось через перенесення термінів продажу комунального майна на 2008 рік. Значною мірою на виконання показників доходної частини бюджету міста вплинула податкова заборгованість в сумі – 3209,8 тис.грн., яка залишається неліквідованою з таких податків і зборів: - податок з власників транспортних засобів - 28,4 тис.грн., - плата за землю -102,7 тис.грн., - плата за торговий патент - 18,2 тис.грн., - місцевих податків і зборів - 11,8 тис.грн., - єдиний податок - 41,6 тис.грн., - податок на прибуток підприємств - комунальної власності - 2649,6 тис.грн., - податок з доходів фізичних осіб - 218,5 тис.грн,. - інші платежі - 139,0 тис.грн., 5 Детальніше >>>